Гіпотензія артеріальна.

Артеріальна гіпотензія (гіпотонія) характеризується зниженням систолічного тиску нижче 100 мм. рт. ст., діастолічного тиску – нижче 60 мм. рт. ст. Артеріальна гіпотензія не призводить до тяжких серцево-судинних ускладнень, інколи її вважають варіантом перебігу вегитосудинної дистонії.

До чинників, що сприяють виникнення захворювання відносяться:

1. Спадково-конституційна неповноцінність вищих сосудорухових центрів.

2. Психоемоційні стреси.

3. Тривале розумове перенапруження.

4. Черепномозкові травми.

5. Хронічна носоглоткова інфекція, що часто загострюється.

6. Перенесені в дитинстві важкі інфекційні захворювання.

7. Фізичне перенапруження і перевантаження та т.п.

Основними завданнями оздоровчої роботи при гіпотонічній хворобі є: нормалізація функції центральної нервової системи; підвищення тонусу м’язів і судин [36, с. 7].

Показання і протипоказання до виконання фізичних вправ при гіпотензії представлені у таблиці (дивись табл. 6).

Таблиця 6

Показання і протипоказання до виконання фізичних вправ при гіпотензії (за в. П. Шликовим)

Рекомендується	Обмежити	Не рекомендується
1. Дихальні вправи. 2. Спеціальні вправи. 3. Вправи на розслаблення. 4. Вправи з предметами. 5. Вправи на гімнастичній стінці. 6. Вправи на тренажерах. 7. Ходьба. 8. Прогулянки на лижах. 9. Катання на велосипеді. 10. Рухливі ігри. 11. Елементи спортивних ігор. 12. Спортивні ігри. 14. Плавання. 15. Веслування.	Туризм за маршрутом 1-ї категорії.	1. Затримка дихання під час виконання силових вправ. 2. Фізичні вправи, що не відповідають можливостям організму.

Рекомендований комплекс фізичних вправ при гіпотензії з гантелями

Вправа 1 (Фото 14 – а,б,в)

В.п. – ноги нарізно, руки внизу.

1 – руки уперед;

2 – руки вверх;

3 – руки вбік;

4 –в.п.

Темп середній. Повторити 5 – 8 разів.

Вправа 2 (Фото 15 – а,б)

В.п. – сід на стільці або тренажері, права рука вгорі, ліва до плеча. На кожен рахунок виконується зміна положення рук.

Темп середній. Повторити 10 – 12 разів.

Вправа 3 (Фото 16 – а,б)

Вправа для грудних м’язів: зведення і розведення рук у положенні лежачи на спині.

Темп середній. Повторити 8 – 12 разів.

Вправа 4 (Фото 17 – а,б)

В.п. – ноги нарізно, руки внизу.

1 – випад правою ногою уперед, руки вгору;

2 – в.п.;

3 – випад лівою ногою уперед, руки вгору;

4 – в.п.

Темп середній. Повторити по 6 – 8 разів на кожну ногу.

Вправа 5 (Фото 18 – а,б)

В.п. – ноги нарізно, руки вгорі.

1 – 4 – колові рухи тулубом уліво;

5 – 8 – колові рухи тулубом управо;

Темп середній. Повторити по 3 – 4 рази в кожний бік.

Вправа 6 (Фото 19 – а,б)

В.п. – ноги нарізно, руки вбік, тулуб повернутий на 45º уліво.

1 – напівприсід, руки дугами донизу, рух у правий бік;

2 – напівприсід, руки дугами донизу, рух у лівий бік;

Темп середній. Повторити 7 – 8 разів.

Вправа 7 (Фото 20 – а,б)

В.п. – основна стійка, права рука вгорі. На кожен рахунок виконується зміна положення рук.

Темп середній. Повторити 10 – 12 разів.

Вправа 8 (Фото 21 – а,б)

В.п. – стійка на правій нозі, ліва нога зігнута в коліні під кутом 45º, руки внизу.

1 – 4 – піднімання і опускання на носок;

5 – 8 – те ж на лівій нозі;

Темп середній. Повторити по 6 – 8 разів на кожну ногу.

Вправа 9 (Фото 22 – а,б)

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи.

Темп середній. Повторити по 10 – 12 разів на кожну ногу.

Важливе місце у лікування гіпотонії відводиться загартовуванню, а саме застосуванню контрастного душу й відвідуванням сауни або лазні. Тривалість знаходження в сауні 3–5 хв (2–3 заходи) із подальшим прийомом холодного душу (або плаванням у басейні). Слід пам’ятати, що передозування (тривале знаходження в сауні) і прийом теплого душу або ванни веде до зниження артеріального тиску.

Вагоме місце у боротьбі з гіпотонічною хворобою займає масаж. Завдання масажу полягають у піднятті тонусу всього організму, відновленні рівноваги ЦНС, підвищенні артеріального тиску.

Методика масажу (самомасажу): у положенні сидячи масажують задню поверхню шиї, починаючи від волосистої частини голови, область надпліччя і верхню частину спини, застосовуючи безперервне погладжування, напівкругле розтирання, розминання і вібрацію. Крім того, слід проводити загальний масаж, використовуючи вібрацію. Тривалість масажу становить 15 – 20 хв. [10, с. 193].

Рекомендується загартовуватись повітрям та водою, дотримуючись принципів поступовості та послідовності (обтирання, обливання та у деяких випадках контрасний душ, відвідування лазіні або сауни).

Рекомендують застосування дихальної гімнистики, а також гімнастика за методикою Бутейко, Стрельніової, або Стрельцової, у залежності від перебігу хвороби та індивідуальних особливостей учнів спеціальної медичної групи.

Вади серця.

Вади клапанного апарату серця за частотою поступаються лише гіпертонічній хворобі і атеросклерозу. Виділяють вроджені та придбані вади серця.

Вроджені вади серця – це аномалії внутрішньоутробного формування серця або магістральних судин, що викликають порушення внутрішньосерцевого кровообігу, які ведуть до серцевої недостатності. Деякі з цих вад протікають без клінічних проявів серцевої недостатності впродовж багатьох років. Не рідко діагноз вперше ставлять хворому у віці 20 – 30 років і старше.

Придбані вади серця характеризуються ураженням клапану (клапанів) серця, створки якого виявляються не здатними до повного розкриття (стеноз) або смикання (недостатність клапана), чи до того й іншого (комбінована вада).

Уражені клапани створюють перепону на шляху проходження крові – анатомічні при стенозі, динамічні при недостатності, коли частина крові, хоча й проходить через отвір, але перетікає потім у наступну фазу серцевого циклу, повертається назад. Таким чином, ускладнення роботи серця в наслідок неправильного функціонування клапану та дистрофія гіпертрофованого міокарду призводить до серцевої недостатності [10, с. 219-220].

Серед чинників, що спричиняють виникнення захворювання видляють наступні:

1. Найбільш поширеною причиною розвитку вад серця є ревматизм – системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням серця.

2. У походженні ревматизму вирішальну роль відіграють стрептококові інфекції (ангіни, скарлатини, фарингіт) і генетична схильність організму.

Завдання оздоровчої роботи при вадах серця:

1. Поліпшення працездатності серця і компенсація розладів системи кровообігу.

2. Призначення індивідуальних фізичних навантажень, які відповідають можливостям ураженого серця [36, с. 8].

Організація і проведення занять із фізичного виховання з учнями (студентами), в яких відмічається вада серця, передбачає суворе дотримання показань та протипоказань до виконання фізичних вправ, які представленні у таблиці (див. табл. 7).

Таблиця 7