Багатокомпонентне складне речення Складнопідрядне речення з кількома підрядними

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяють­ся на три різновиди, або типи: 1) з однорідною супідрядністю; 2) з неоднорідною супідрядністю; 3) з послідовною підрядністю.

Супідрядність – це такий зв’язок, коли підрядні частини (дві й більше) залежать від тієї самої головної частини.

Однорідною супідрядністю називається така підряд­ність, коли всі підрядні частини однакові за значенням і відносяться до одно­го й того самого члена головної частини або до головної частини в цілому: Коли копають картоплі, коли спада на землю втома, осінні присмерки землі мене зовуть у невідоме (В. Мордань).

Тут дві підрядні частини (обставини часу) відносяться до однієї й тієї ж головної частини.

Неоднорідною супідрядністю називається така під­ряд­ність, за якої:

1) кілька різних за значенням підрядних частин по-різному відносяться до головної частини: Коли немає мужніх Піднести голос свій на захист брата, То й майбуття, що ми за ним так тужим, Навряд чи можна в долі сподіватись (С. Караванський).

Перша підрядна частина умови відноситься до всієї головної, а друга – означальна – до додатка майбуття в головній частині;

2) кілька однакових за значенням підрядних частин відно­сяться до різних членів головної частини: Він не знав, як пла­ває Люда, але гадав, що не дуже добре (М. Трублаїні).

Перша підрядна частина (підрядна з'ясувальна) відносить­ся до слова не знав, а друга (теж з'ясувальна) – до слова гадав, тобто обидві з'ясувальні частини відносяться до різних членів головної частини.

Послідовною називається така підрядність, за якої перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої, третя – від другої і т. д.: Я нетерпляче ждав, коли вересень сполохає над селом ранковий сон чи напівсон отим дзвоном, що пробивається навіть на хутори (М. Стельмах).

При цьому перша підрядна частина називається підрядною першого ступеня, друга – підрядною другого ступеня і т. д. Кожна з підрядних частин виступає як головна стосовно на­ступної підрядної.

У складнопідрядних реченнях з послідовною підрядністю підрядні частини здебільшого бувають різних типів; між кож­ною з них ставиться кома: Мої співи най будять зорю і тепло Там, де сонця нема і просвіти, Щоб побільше троянд у тім полі росло, Де не знають про щастя і квіти… (X. Алчевська).

Якщо дві підрядні частини поєднуються єднальним чи розді­ловим сполучником, то кома між ними не ставиться: Жайворонок живе на світі заради своєї пісні, що дзвенить над степом і кож­не колінце якої наповнене світлом, пронизане радістю (3 газ.); Мовчить ліс узимку, коли він закутаний у сніговий саван чи коли дрімає він під завивання злої хурделиці (3 журн.).

447. Перепишіть складнопідрядні речення з кількома підрядними, визначте їхній різновид. З'ясуйте вид кожної підрядної частини та поясніть ужиті розділові знаки.

1. Коли проспівали перші півні, Данило Васильович по­вів Марка у ванькир, де пахли сухі васильки і чорнобривці (М. Стельмах). 2. Лов­лю легенький запах диму, що лине з лану, де копають картоплю (В. Гжиць­кий). 3. Ми підем в сад, у тихий сад, де яблука пахучі, де сто досад, де сто розпад (В. Мордань). Я не скаржусь на тебе, осене, Хоч розкреслює небо дощ, Хоч тумани лежать покосами На асфальті доріг і площ (О. Яровий). Пам'ятай, що листя з кленів падає, Щоб життя за­вру­нилось но­ве (Микола Чернявський). 6. Як за лісом, за пралісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший ранок, Інший вечір бачу (Л. Глібов). 7. Скажи мені прав­ду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, як серце болить? (О. Афа­на­сьєв-Чужбинський). 8. Коли я знаю, що ти є, Що ти смієшся, ми­с­лиш, дишеш, І любиш, і дитя колишеш, Ніщо мій дух не за­кує! (С. Ка­ра­ван­ський). 9. Як заходить сонце за діброву, Як пос­нуть на плесі сірі гуси, Косарі вертаються додому На вечерю, на розмову втішну (М. Риль­ський). 10. Якщо не можна вітер змалю­вати, прозорий вітер на яс­ному тлі, – змалюй дуби, могутні і криласті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. Костенко). 11. Гур­том поспішаємо в поле, туди, де розлив зо­лотих пшениць, куди ще звечора кликали нас перепілки (М. Олійник).

448. Перепишіть, розставте потрібні розділові знаки. Визначте типи підрядних частин і поясніть, чим вони тут поєднані. Складіть схеми всіх речень.

1. Страшні слова коли вони мовчать коли вони зненацька причаїлись коли не знаєш з чого їх почать бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 2. Коли б я створював закони граматичні То хай було б це звично чи не звично У мене скрізь ласкаве слово «Хліб» Обов'язково строго безумовно Писалося б із букви заго­ловної (Г. Савич). 3. А в сутінках коли пора кінчать Коли сурма усіх спочити кличе Ще довго на риштованнях стоять Стрункі і невгамовні будівничі (О. Ольжич). 4. Якби зірким спромігся оком ти в докінченості цілість охопити то знав би що прямуєш до мети яка у вічності буде світити (Ю. Клен). 5. Збірка «Самотнє дерево» остаточно підтвердила що Остап Тарнавський є непере­січною індивідуальністю який і вибором тематики і світоглядом і манерою письма виразно вирізняється з-поміж поетів-емігрантів свого часу (3 журн.). 6. Не питай чого в мене заплакані очі Чого завжди тікаю я в гай Та блукаю по темних лісах до півночі… (І. Огієнко). 7. Знов мене пам'ять веде Туди де подвір'я батьків Де сонях вродливий цвіте У затишку буйних садів (А. Струк). 8. Мужчина той хто духом дужий Хто не скоряється чуттям Хто тілу ласому не служить І хто керує тілом сам (С. Караванський). 9. Вперед! У нерозвідане! Туди Де пісня піднімається на крилах Де ждуть весни присніжені сади (П. Дорошко). 10. І я згадав що часом у народі Звуть журавля веселиком щоб він Веселощі а не журбу приносив (М. Рильський).

449. Випишіть складнопідрядні речення в такій послідовності: а) з однорідною супідрядністю; б) з неоднорідною супідрядністю; в) з пос­лідовною підрядністю. Визначте вид підрядних частин. Скла­діть схему кожного речення.

I. 1. Знов бачиш і віриш, що все пролетить, Що ти перебо­реш недолю (Г. Чупринка). 2. Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди пам'ятати, що митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрас­не, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ (О.Довженко). 3. Я чую, як нив Наливається колос І як у пташат Прорізається голос (М. Яременко).

II. 1. Студент, що не знає своєї соборної літературної мови, чи­нить тим злочин супроти свого народу й стає йому зайвий, бо не має най­святішого почуття – почуття одності [єдності] нації. 2. Недержав­ний народ мусить пильнувати, щоб його вчені спеці­алізувалися голов­но в науках національних, що підносять свідо­мість народу й що ними чужа наука відповідно займатися не бу­де. 3. Сумлінно подбай, щоб закласти рідну школу для дітей твоїх, яка навчала б їх не тільки рідної мови, але й рідномовних обов'язків. 4. Кожний свідомий громадянин мусить подбати, щоб його дитина навчалася вдома літературної мови, якщо вона не навчається її в школі. 5. Письменник, що не знає своєї соборної літературної мови, тільки шкодить рідній культурі, бо для всена­ціонального культурного добра не працює (3 тв. І. Огієнка).