Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається таке речення, частини якого нерівноправні за змістом і граматично. Незалежна час­тина називається головною, залежна – підрядною. Вони по­єднуються сполуч­ника­ми підрядності (бо, якщо, коли, якби, щоб, що, мовби, хоч, дарма що, як тільки, незважаючи на те що) та сполучними словами, в ролі яких виступають відносні займенники (хто, що, який, котрий, чий) або прислівники (де, куди, звідки, коли, доки, відколи). Сполучники лише поєдну­ють підрядні частини з головними; односкладові сполучники вживаються без наголосу. Сполучні слова ж не тільки поєдну­ють частини, а й є членами речення, до них можна поставити певне питання; односкладові сполучні слова вживаються з на­голосом. Наприклад, у реченні: Приснилось, що він у човні захо­дить у гирло Дунаю (Г. Половинко) що – сполучник. А в ре­ченні: Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним.., це лю­бов до природи (О. Довженко) що – сполучне слово (що саме).

Від головної частини завжди ставимо питання до підряд­ної: Наш Київ – сила юнакова (яка?), що в поколіннях не зга­са (О. Ющенко) – підрядне означальне; Мені ввижається (щ о ?), як в тихім, ріднім колі Старий дідусь навча своїх ону­ків (Леся Українка) – підрядне з'ясувальне; Ой не відтіль ві­тер віє (звідки?), відкіль мені треба (І. Котляревський) – підрядне місця.

Інколи в головній частині можуть стояти вказівні (співвід­носні) слова, які разом зі сполучниками чи сполучними сло­вами утворюють співвідносні пари: там – де, туди – звідки, як – так, якщо – то: Де журавка ходила, Там пшениця вро­дила (Нар. тв.); Якщо ластівка в 'є під чиєюсь оселею гніз­до, то це передвіщає щастя тій родині (Г. Булашев).

Підрядна частина може займати будь-яку позицію до голов­ної, крім означальних і наслідкових речень, які перед голов­ною частиною стояти не можуть.

За будовою та значенням складнопідрядні речення поді­ляються на три види: з’ясувальні, означальні та обставинні.

Підрядна означальна, з’ясувальна, способу дії і ступеня з’ясовує (розширює) якесь одне слово або сполучення слів у головній частині речення. Інші підрядні частини пояс­нюють головну частину складнопідрядного речення в цілому.

Складнопідрядне речення з підрядними означальними

Підрядні означальні речення пояснюють іменник головної частини. Підрядна частина до головної приєднується сполучниками що, щоб, як, наче, ніби та сполучними словами який, котрий, чий, що, де, куди, коли, звідки і відповідає на питання який? чий? (у різних відмінках і родах): На сві­танку сина Сповивала мати в час, коли про долю Зорі лебе­дять (М. Ткач); Чи ви натхненне бачили обличчя Людини, ко­тра вперше косить хліб? (І. Світличний).

Якщо в головній частині до означуваного іменника додають­ся вказівні займенники той, такий, то підрядна частина передає ознаку, яка виділяє предмет з ряду подібних: Це ж був такий силач, що річну ялівку [теля] з місця брав і ніс (Б. Лепкий).

Буває, що підрядна частина пояснює член головної частини, виражений займенниками той, такий, кожний, все, всякий, які виступають у значенні іменника. Такі підрядні речення назива­ються займенниково-означальними: І тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка); Вічне тільки те, чого не знаєм, те, чого і знати не дано (М. Карпенко).

Означувані іменники в головній частині можуть бути різни­ми членами речення: Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса (А. Малишко); А справжня слава – це пре­красна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).

У першому реченні підрядна частина пояснює слово не­беса, яке виступає підметом у головній частині. У другому – слово жінка, яке виступає іменною частиною складеного присуд­ка головної частини складнопідрядного речення.

433. Перепишіть, визначте головну й підрядну частини складно­підрядних речень. Поясніть, які члени речення головної частини по­яснюються підрядною частиною.

1. Над білими крутими берегами, Де зимова ятриться долина, Калина йде глибокими снігами, Заметами до мене йде вона. 2. Задивився в долину села гомінку, Місяць, що повен золотої лі­ні. 3. Тихо вітер латає сітки заметілі, Що розвішані в лісі на крис­латій сосні (3 тв. Д. Павличка). 4. Серед пісень, які люблю і знаю, – Про Україну завжди починаю (О. Білаш). 5. Весь край засвітився соняшниками, що могутньо розвертаються своїми ту­гими коронами для цвіту (О. Гончар). 6. Село Кирилівка, де жив і бідував Тарас Шевченко, все потонуло в старих садках, неначе у здоровому лісі (І. Нечуй-Левицький). 7. Цей мис залишався в пам'яті кожного, хто хоч раз бачив його (Д. Ткач). 8. Вікові дуби, могутні кедри, чорні берези, клен, граб, смерека мовби змагалися в тому, хто кого переросте (Я. Гримайло). 9. А вранці крізь бузок дивилася на тітку, котра була чомусь – як свіжий кущ бузку. 10. Хто йшов по полю мінному хоч раз, той мимохіть і на паркет­них глянцях пригадує смертельний падеграс. 11. Хіба дві жін­ки – ми – подужаєм цю зграю проблем і протиріч, що жалять кожну мить? 12. А що таке життя? Чи те, що переждалось? Чи все-таки життя – це те, що відбулось? (З тв. Л. Костенко).

434. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними озна­чаль­ними, а потім – із займенниково-означальними. Установіть засоби зв'язку в них.

1. Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір’я. 2. Я схопився з таким вра­жен­ням, що в домі сталося нещастя. 3. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли додолу по рівчаках (3 тв. М. Коцюбинського). 4. Ус­та­не Чіпка рано, ще до сонця, набере хліба в торбу, візьме малахай, що дід дав завертати овець, та й іде в ца­рину. 5. Спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений тяжкою роботою. 6. Вертаючись додому через тридцять літ, він думав застати Піски такими ж са­мими Пісками, якими кинув (3 тв. Панаса Мирного). 7. Осінній полудень сяяв квіткою сонця, що виринало й потопало в хмарах (Є. Гуцало). 8. На виїзді з села, під розлогою грушею-дичкою, що поцяткувала діл жовтими ліхтариками опалих плодів, стояв бать­ко (Є. Гуцало). 9. У Грицька Чупринки чимало таких творів, які заворожують поетичним звукописом, мелодикою ритму, дзвін­ким переливом тонів (М. Жулинський). 10. На щастя людям Ви­гина підкову Веселка, що звиса через Дінець (М. Яременко). 11. Саме мова формує і зміцнює національний зв'язок, який слід визначити як ідеологічну категорію (М. Жулинський).

435. Складіть складнопідрядні речення з підрядними означаль­ними, які пояснювали б у головній частині іменник-підмет, іменник-присудок, іменник-додаток, займенник-підмет, займенник-додаток, іменну частину складеного присудка.