Розділові знаки у складносурядному реченні

Між частинами складносурядного речення вживається кома, крапка з комою й тире.

Кома ставиться між частинами складносурядного ре­чення перед сполучниками і, а, та, але, проте, зате, або, чи, причому та ін.: Ластівки щебечуть в небі синьому, А на лузі – ластиться трава (М. Яременко); В дитинство хочу попроси­тись, мамо, Та жаль, роками засріблився я (М. Яременко).

Кома не ставиться перед неповторюваними сполуч­никами і (й), та (і), чи, або, якщо в складносурядному речен­ні є спільний для обох частин другорядний член речення: В моїй хатині тепло, сухо Й палають весело дрова (М. Ста­рицький); Скоро уся долина і гори блищать вогнями і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня (М. Коцюбинський). Кома перед цими сполучниками не ставиться й тоді, коли спіль­ною для обох частин є одна з часток – лише, ще, тільки: Тільки груди злітали високо та жилка тривожно посмикува­лась на скроні (Ю. Збанацький).

Крапка з комою ставиться між частинами склад­носу­ряд­ного речення, якщо в середині них є свої розділові зна­ки або вони далекі одна від одної за змістом: Край берега, у затишку, прив'язані човни; а три верби схилилися, мов журя­ться вони (Л. Глібов).

Тире ставиться перед сполучниками і, та (і), та й, але, якщо в наступній частині складносурядного речення ви­словлюється наслідок того, про що говориться в попередній, або швидка зміна подій чи різке протиставлення: Крикне пти­ця – і луна Будить сон і спокій (М. Луків).

429. Запишіть речення, визначте, якими сполучниками (єдналь­ними, розділовими, протиставними) поєднуються їхні частини. Які ще засоби зв'язку частин складного речення тут наявні?

1. Іще чорніє у задумі ліс, В пухкім тумані кутаючи ноги, Та вже опівдні від швидких коліс Курять тихенько польові дороги (І. Світличний). 2. Вже біля хати ружі зацвіли, А на городі роз­кошує липень… (І. Світличний). 3. Лелеку поклик зве до рідних гнізд, А вам світили в душу вікна хати (В. Шалайський). 4. Схаменешся – а літа минули. Озирнешся, а воно зима (М. Карпенко). 5. Ти була журавкою для мене – і літалось лег­ко журавлю (М. Карпенко). 6. Чи вороння у нас покрало крила, чи їх у нас і зроду не було? (Г. Білоус). 7. Чи то я так помарнів, чи то від найглибших дум відірвав її [матір] і голос мій дійшов до вух її та не вспів дійти до серця (М. Стельмах). 8. Скільки ніс я для тебе тривог і тепла, Але ти, як весна, стороною прой­шла (В. Симоненко). 9. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко).

430. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Сформулюйте правила їхнього вживання.

I. 1. Ластівки літають над водою і черемхи в'ється білий дим (Є. Гуцало). 2. Елегію бджола на скрипці грає і сонях гра на кобзі золотій (Є. Гуцало). 3. Свій погляд ранок перевів На луг, туманом сірим критий І скинув луг рядно й зацвів, Росою всипаний, облитий (О. Олесь). 4. Жайворонкова пісня живе у весняному степу, на зеле­но­му роздоллі й жайворонок ніколи не розлучається з нею (Є. Гуцало). 5. Скутий Дніпро замело кучугурами і далекий ліс, загублений у снігах, як намальова­ний на полотні застиг синьою холодною смугою (О. Дончен­ко). 6. Усі нарікають на свою пам'ять але ніхто не скаржить­ся на свій розум (Ларошфуко). 7. Червонястий місяць поволі за­ходив за Високу могилу і темна ніч все ширше й ширше про­стяглася над нічним степом (В. Малик). 8. Всім серцем любіть Україну свою І вічні ми бу­де­мо з нею! (В. Сосюра). 9. На обрії хмаринки і дощик накрапає (М. Те­ре­щенко). 10. Він нас учив найглибше поважати святиню роботящої руки І увійшов наш Янка у віки, Як образ Білорусії крилатий (М Рильський).

II. 1. І просторо співові. Голосом покотиш і розійдеться по всіх полях (У. Самчук). 2. Вдарить мороз і знов замерзає все (У. Самчук). 3. Я стежкою проходжу між хлібами І далечінь мені відкрила брами (К. Дрок). 4. Ступиш крок і з-поміж зеле­ного раптом зірочка синя! (О. Гончар). 5. За осінню дощі ідуть А я іду до осені (М. Ночовний). 6. Минулого не повер­нуть ніколи Та чути віку віщий передзвін (М. Щербак). 7. Став унизу лисніє непорушно і теплий світ схилився і затих (М. Рильський). 8. Зміясті вигинаються дороги і сонце коням падає під ноги (М. Рильський). 9. Нас в даль несло, Нас в даль несло А я тримав своє весло (М. Яременко).

431. Прочитайте речення, визначте, які з них складносурядні, а які – прості, ускладнені однорідними чи відокремленими членами речення. Поставте пропущені розділові знаки. Складносурядні речення запишіть, поясніть ужиті розділові знаки.

1. Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце все ще високо стояло (В. Канівець). 2. Обрій почала огортати все густіша і густіша тем­рява, і небо стало схожим на густо розведену у воді синьку (Гри­горій Тютюнник). 3. Андрій жартував а серце його повнилось смутком і ласкою (Ю. Мушкетик). 4. Дніпро – вічний, могутній, мовчазний – знав таємницю, але хіба коли він виповідає свої та­ємниці? 5. То нарощуючи швидкість, то зменшуючи, наш човен став прасувати поверхню Дніпра в різних напрямках. 6. Собака плив у тому ж напрямку, тільки, можливо з меншою швидкістю. 7. Поблизу озвався одуд, а потім, замайорівши барвами оперення, пролетів над стежкою, зник у гущавині. 8. В траві зоріли достиглі суниці, й достиглі ягідки серед соковитої зелені здавались крап­лями живої крові. 9. Тільки вийти за ворота – і вже ліс, тільки спуститись по схилу поміж кущів жостеру – і вже луг. А цьому лугу нема краю, і трава тут зросла висока, й зорями зазоріли квіти скрізь, і над ними тчуть медову музику бджоли, й птаство запов­нює щебетом простір від землі до неба (3 тв. Є. Гуцала). 10. Чисто вмилися далі весняні І промінням ясним налились (М. Яременко). 11. Хай лине в вічність І зима й весна А я без тебе – Човен без весла (М. Яременко).

432. Утворіть з поданих парами простих речень усі можливі варі­анти складносурядних речень. Поясніть синтаксичні зв'язки й смис­лові відношення між частинами цих складносурядних речень.

1. Ліс був великий. – Звірини в ньому багато. 2. Зозулі ку­вали. – Солов'ї витьохкували. 3. Мчаться хвилі білогриві. – Море човен наш гойда. 4. В багрець оповита даль. – Пахнуть медвяно сади.

Схема синтаксичного розбору складносурядного речення

1) із скількох частин складається; 2) головні члени речення; 3) чим поєднуються частини; 4) розряд сполучників, одиничні чи повторювані; 5) смислові зв'язки в складному реченні; 6) розділові знаки.

Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення

Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський).

1) з двох частин; 2) Гроза минула, квіти в краплинах; 3) спо­луч­ни­ком і; 4) єднальний, одиничний; 5) часова послідовність з причиново-наслідковим відтінком значення; 6) кома ставиться перед сполучником і між частинами складносурядного речення.