Лекція 13
.docРозвиток в Україні власної політичної лінгвістики, а також етнопсихології, лінгвокультурології, соціолінгвістики та інших галузей соціогуманітарного знання здатен істотно збагатити палітру методів аналізу мовної культури, мовної поведінки, мовних традицій. Інтегруюча, організуюча, інформаційна, акумулятивна, консолідуюча функції мови прямо залежать від державної мовної політики і від чіткого розуміння суспільством гальмівних чинників її розвитку.
Отже, мовна політика держави має бути гранично раціоналістичною, зваженою, науково обґрунтованою і, звісна річ, системною, тобто такою, що враховує всі або майже всі тонкощі, підводні камені (так би мовити, міни уповільненої дії). Мовна політика тільки тоді дає результат, коли вона всеосяжна й комплексна, добре структурована й цілісна.
Література
1. Атлас языков мира. Происхождение и развитие языков во всем мире. – М. – 1998. – С. 14 – 15.
2. Исаев М.И. Проблема искусственного языка международного общения / М. И. Исаев // Проблемы интерлингвистики. – М. : Наука, 1976.
3. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Риди України 28 червня 1996 р. – К. : Преса України, 1997. – 80 с.
4. Концепція державної мовної політики України. – Режим доступу: http://www.gov.ua
5. Нагорна Л.П. Політична мова і мовна політика: Діапазон можливостей політичної лінгвістики / Л. П. Нагорна .– К., Світогляд, 2005. – 315 с.
6. Радчук В. Параметри і взаємодія мов / В. Радчук // Дивослово.– 2005. – № 6. – С. 36–44.
7. Радчук В. Параметри і взаємодія мов / В. Радчук // Дивослово.– 2005. – № 7. – С. 42 – 48.
8. Тараненко О.О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов’янському тлі) / О. О. Тараненко // Мовознавство.–2003.– № 2 – 3.– С. 30 – 55.
9. Чередниченко О. Багатомовність і концептуальна картина світу / О. Чередниченко // Українознавство.– 2002. – Ч. 3.– 67 с.