
- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
Склад Європейського туристичного макрорегіону
Субрегіон |
Туристичні ресурси |
Види туризму |
1. Скандинавські країни (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія) – субрегіон стародавніх вікінгів, суворої природи півночі і толерантної культури дрібних привілейованих народів |
Озерні лісові ландшафти, ландшафти прибережної зони (фіорди, шхери), Лапландія, острови (Гренландія, Еланд, Готланд, Аландські, Лофотенські, Фарерські і ін.), Скандинавські гори, унікальні природні об’єкти (гейзери, вулкани, льодовики), міська система розселення і її ділові можливості (Гельсінкі, Турку, Стокгольм, Мальме, Ґетеборг, Осло, Берген, Копенгаген, Рейк’явік) |
Подієвий, екологічний, морські круїзи, історико-культурний, діловий, екстремальний |
2. Середземноморське європейське курортний очаг: 2.1 Туристикообразуючі країни Південної Європи (Іспанія, Італія, Франція, Португалія, Греція) – субрегіон стародавніх античних культур, середземноморського типу клімат, що фокусує основні туристичні потоки Європи (сонячний пояс Європи) |
Поєднання ландшафтів середземноморського побережжя і прибережна система розселення, що сформувалася в античні і Середні століття в результаті розвитку торгівлі і перетворені нині на рекреаційні центри, гірські системи Центрального масиву, Альп, Апеннін, Піренеї у поєднанні з озерно-лісовими ландшафтами, льодовиками, долини річок (Луари, По, Рони і ін.), острови (Балеарські, Канарські, Мадейра, Азорські, моря Егейського, Сицилія, Сардинія, Корсика), столичні і індустріальні центри, їх ділові можливості і історико-культурні визначні пам’ятки (Париж, Мадрид, Лісабон, Афіни, Мілан, Турін, Генуя і ін.), історико-культурні центри (Флоренція, Венеція, Неаполь, Піза і ін.), живописна провінція |
Відпочинок на море, морські круїзи, історико-культурний, елітарний, аграрний, діловий, подієвий, спортивний, кемпінг-туризм |
2.2 Країни туристичного ринку східної Адріатики (Словенія, Хорватія, Чорногорія), що формується, – європейська південна рекреаційна провінція |
Побережжя і курортна зона Адріатичного моря і острова, лікувально-мінеральні джерела, альпійське середньогірря, сільські і лісові ландшафти, історико-культурна спадщина міст (Загріб, Любляна і ін.) |
Відпочинок на морі, лікувально-оздоровчий, аграрний, кемпінг-туризм |
2.3 Мікродержави Південної Європи (Гібралтар, Монако, Сан-Марино, Мальта, Андорра, Ватикан) – мікродержави транзиту, музеїв, банків і казино |
Історико-культурна спадщина і пам’ятники минулого у поєднанні з вигідним географічним положенням, що форсує туристичні потоки, ділові можливості
|
Відпочинок
на морі (Мальта), історико-культурний
(Ватикан, Мальта, Сан-Маріно), спортивний
(Андорра – гірські лижі, Гібралтар
– яхтінг), діловий (Монако), шоп-тури
(Андорра), освітній і |
3. Країни Західної Європи (Німеччина, Великобританія, Ірландія, країни Бенілюксу) – економічний центр ЄС |
Поліцентрична система розселення, історико-культурні і ділові можливості міст (Берлін, Лондон, Дублін, Брюссель, Люксембург і ін.); узбережжя Балтійського і Північного морів, Альпійське середньогірря, Арденни і ін., історико-культурна спадщина і ландшафти провінції (середньовічні замки, ферми), річкові долини Рейну, Ельби і інших річок |
Історико-культурний, діловий, освітній, елітний, аграрний, лікувально-оздоровчий туризм, річкові круїзи |
4. Альпійські країни Європи (Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн) – країни політичного нейтралітету і високого рівня життя |
Альпійська гірничо-озерна система, адміністративна, фінансова інфраструктура, історико-культурна спадщина міст (Відень, Зальцбург, Гранц, Берн, Цюріх, Женева і ін.) |
Активні види відпочинку (гірські лижі, екстремальний туризм), аграрний, лікувальний, історико-культурний туризм |
5. Країни Центральної і Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) – східноєвропейська буферна зона переходу від колишніх соціалістичних до європейських стандартів життя |
Гірські системи (Карпати, Судети, Татри, Стара Платина і ін.), побережжя Балтійського і Чорного морів, річкові системи Дунаю, Тиси, Вісли і ін., озерно-лісові екосистеми (озеро Балатон, Великі Мазурські озера, Біловезька Пуща і ін.), історико-культурна спадщина міст (Будапешт, Варшава, Краків, Софія і ін.), лікувально-мінеральні джерела |
Відпочинок на морі, озерах, лікувальних курортах, активні види відпочинку (гірські лижі, екстремальний туризм), історико-культурний туризм |
Країни близького зарубіжжя: Країни Балтії (Литва (Вільнюс), Естонія (Таллінн), Латвія (Рига))
7.2. Україна (Київ)
7.3. Білорусія (Мінськ)
7.4. Казахстан (Астана)
7.5. Республіки Закавказзі (Вірменія (Єреван), Грузія (Тбілісі), Азербайджан (Баку))
7.6. Молдова (Кишиньов)
7.7. Республіки Середньої Азії (Узбекистан (Ташкент), Туркменістан (Ашхабад), Киргизстан (Бішкек), Таджикистан (Душанбе)
|
Курортна зона узбережжя Балтійського моря (Паланга, Юрмала, Пярну та ін.) у поєднанні з історико-культурною спадщиною міст (Рига, Талин, Вільнюс, Каунас, Тарту та ін.), а також лікувально-оздоровчими курортами (Друскінінкай) і рекреаційними можливостями сільської місцевості
Чорноморське узбережжя Криму, гірничо-кліматичні курорти Карпат, пам’ятки міст зокрема Києва
Рекреаційні можливості сільської місцевості, національних парків; пам’ятники Великої Вітчизняної війни (Хатинь, Брестська фортеця-герой); пам’ятки Мінська
Степові ландшафти, озера, Казахський дрібносопочник, передгір’я Тянь-Шаня, у поєднанні з об’єктами історико-культурної спадщини (Великий шовковий шлях та ін.)
Узбережжя Чорного і Каспійського морів у поєднанні з геоморфологічними особливостями місцевості (гори, річкові долини, озеро Сиваш), а також пам’ятники релігійної і історико-культурної спадщини, джерела мінеральних вод
Природно-кліматичні умови півдня помірного кліматичного поясу у поєднанні з рекреаційними можливостями сільської місцевості
Поєднання екосистем пустель (Каракуми, Кизилкум), високогір’їв Паміру і Тянь-Шаня, зони Аральського моря, що мілішає, високогірного озера Іссик-Куль, східних базарів, пам’ятки древніх міст Самарканду і Бухари |
Відпочинок на морі, лікувально-оздоровчий, історико-культурний, аграрний
Відпочинок на морі, лікувально-оздоровчий, історико-культурний
Історико-культурний, аграрний
Лікувально-оздоровчий, історико-культурний, кінний, орнітологічний
Відпочинок на морі, історико-культурний, лікувально-оздоровчий
Аграрний туризм, винні тури
Історико-культурний, лікувально-оздоровчий, кінні тури, екстремальний, екзотичний |
Таблиця 2