Азія, Австралія, Океанія та Африка

У країнах Азії лікувально-оздоровчий туризм розвинений недостатньо. Відносним попитом користуються поїздки з лікувальними цілями в Непал, Китай, Таїланд.

Австралія володіє усіма природними ресурсами, необхідними для лікувально-оздоровчого туризму. Бальнеологічні курорти Дейлсфорд, Морк, Спрінгвуд сконцентровані на південному сході материка. Відомими у світі є приморські кліматичні курорти Австралії. Золотий Берег, Дейдрім Айленд. Керне вважаються ідеальними місцями для відпочинку і лікування. Однак віддаленість Австралії від Європи й Америки — основних регіонів, що генерують туристичний попит, перешкоджає збільшенню в'їзних туристських потоків, тому австралійські курорти, як і американські, орієнтовані переважно на прийом внутрішніх туристів.

В Африці лікувально-оздоровчий туризм щойно починає розвиватися. Зростає популярність курортів Тунісу, лікування на яких включає водо-та грязелікування, різні види масажу та таласотерапію. На північному узбережжі Африки розташовані приморські кліматичні курорти. У Єгипті це відомий турцентр на Червоному морі Хургада і курорт міжнародного класу Шарм-ель-Шейх. Менш відомі єгипетські курорти Дахаб і Ну-вейба. У Марокко функціонують курорти Агадір, Мохаммедія, Танжер, Ель-Хосейм. У Кенії приморські курорти розташовані на узбережжі Індійського океану. Це Момбаса, Кіпіні, Малінді, Ламу, Кіліфі. Кілька курортів є в ПАР. Інші країни Африки не мають ні природних ресурсів, ні засобів для розвитку курортної справи.

3. Туристичне районування світу.

Кожен з видів туризму формує свої туристські потоки‚ які мають цілком конкретні напрями і розрізняються просторовим розподілом. Аналіз туристських потоків та доходів від туризму неможливий без розгляду їх регіонального розподілу, який здійснюється завдяки туристичному районуванню світу.

Районування – виявлення територіальної диференціації та інтеграції географічної оболонки або її частин, природних та соціально-економічних процесів взаємодії суспільства та природи. Туристичне районування – поділ території на певні таксономічні одиниці, що відрізняються спеціалізацією туристичного обслуговування, структурою туристичних ресурсів та напрямами їх освоєння та охорони.

В основу туристичного районування покладено чотириступеневу систему таксономічних одиниць: макрорегіон → субрегіон → підрегіон.

Макрорегіони – найбільш ієрархічні одиниці туристичного районування світу. ВТО виділяє 5 туристських макрорегіонів світу:

Європейський  Скандинавські країни Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія), Середземноморський європейський курортний осередок, країни Західної, Північної, Південної, Центральної і Східної Європи, включаючи всі колишні республіки СРСР.

Американський  країни Північної, Південної і Центральної Америки, острівні держави і території Карибського басейну.

Азіатсько-тихоокеанський  країни Східної і Центральної Азії Японія, КНДР, Республіка Корея, КНР, Тайвань, Монголія; країни Південно-східної Азії  Бруней, Східний Тимор, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Філіппіни; Австралія, Океанія  Нова Зеландія (10 тис. островів в центральній і південно-західній частинах Тихого океану); країни Південної Азії  країни Південної Азії Індія, Пакистан, Бутан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка, республіка Мальдівська.

Африканський  держави африканського континенту.

Близькосхідний  країни Західної і Південно-західної Азії  Бахрейн, Ірак, Іран, Йорданія, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, ОАЕ, Ємен, держави Східного Середземномор'я – Ізраїль, Кіпр, Туреччина, а також Єгипет і Лівія.

Субрегіони – частини макрорегіонів, що складаються з окремих груп країн (наприклад, країни Західної Європи – субрегіон Європейського макрорегіону).

Підрегіони – складові субрегіонів, групи країн (наприклад, підрегіон мікродержави південної Європи, як складова субрегіону Середземноморський європейський курортний осередок) чи окремі держави (наприклад, Німеччина, як складова субрегіону Західна Європа).

Європейський, Американський, Азіатсько-тихоокеанський та Африканський макрорегіони в наслідок великої території, нерівномірності економічного та політичного розвитку та ресурсної забезпеченості підрозділяються на субрегіони.

Дамо коротку характеристику туристичних ресурсів та видів туризму в кожному макрорегіоні (див. табл. 1-4).

Таблиця 1