5. Методи статистичного обліку в туризмі

Статистика міжнародного туризму використовує різні форми збору інформації. Статистичне спостереження може здійснюватися через звітність або за допомогою обстежень, що спеціально проводяться.

Статистичні спостереження через звітність. В даному випадку статистичні відомості отримують від підприємств, установ, організацій і тому подібне по встановлених формах в певні терміни. На основі даних оперативного і бухгалтерського обліку вони заповнюють звітність і передають її в органи статистики. Саме звітність містить основну масу відомостей про туризм.

У статистиці туристських потоків інформація про кількість прибуттів і тривалість перебування також може бути отримана із звітності імміграційних служб або засобів розміщення. Нині близько 60 країн світу реєструють туристів на кордоні і 40 в засобах розміщення.

Облік на кордоніведеться за допомогою імміграційного контролю при в'їзді до країни і виїзді з неї. Він здійснюється на контрольно-перепускних пунктах, в аеропортах, в морських портах і так далі. Основними джерелами інформації про подорожуючих осіб служать спеціальні реєстраційні форми - в'їзні (виїзні) картки, а також закордонні паспорти і візи. Вони містять відомості про вік і поле туриста, країну його постійного проживання (громадянстві) і країну призначення, мету, термінах поїздки і ін. Збір цих даних прийнятніше здійснювати при виїзді відвідувачів. По дорозі назад туристи можуть повідомити точнішу інформацію, ніж при в'їзді, коли вони виходять зі своїх намірів. Терміни і маршрут подорожі часто коригуються в ході поїздки за різними обставинами (зміна погодних умов, погіршення стану здоров'я, додаткова інформація про нові цікаві пам'ятки і ін.).

Метод обліку на кордоні застосовується в багатьох країнах. Деякі з них налагодили тісну двосторонню співпрацю в області пограничної статистики. Наприклад, Канада збирає відомості про своїх громадян, що повертаються з поїздок по США, і надає цю інформацію національної туристської адміністрації Сполучених Штатів. Окрім США і Канади, погранична статистика прибуттів ведеться у Великобританії, Ірландії, Іспанії, на Кіпрі, в Португалії, Австралії, Сінгапурі, Туреччині, державах Центральної і Східної Європи (Польща, Угорщина, Болгарія) та ін. Оскільки форми в'їзних (виїзних) карток розрізняються по країнах, ВТО розробила типовий зразок, який рекомендує використовувати усім своїм членам (див. табл. 9).

Таблиця 9

Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки

Імміграційна служба	№ картки прибуття _______
Заповнюється усіма подорожуючими особами незалежно від віку (відповідно до паспортних даних)
1. Прізвище	Ім'я
2. Пол чоловічий ______ жіночий _____	3. Дата народження День _____ Місяць ___________ Рік _____
4. Громадянство	5. Рід занять
6. Адреса місцезнаходження у відвідуваній країні___________________________ будинок, вулиця, місто
7. Країна постійного проживання (домашня адреса)
8. Паспорт №_______________ Місце видачі __________________________ Дата видачі ___________________________ день, місяць, рік
9. Для пасажирів, що прибувають, пункт посадки __________________________ Для пасажирів, що відбувають, пункт зупинки ___________________________
10. Головна мета відвідування (зробіть відмітку у відповідному квадратику) 1) повернення резидентів ___ 2) імміграція ( (включаючи трудову) ___ 3) відпочинок, рекреація і відпустка ___ 4) відвідування друзів і родичів ___ 5) ділових і професійних цілі ___ 6) лікування ___ 7) релігійних цілей/ паломництво____________________ 8) інші_________________________
Імміграційний статус
Для службових відміток
Примітка: Картка заповнюється повністю, включаючи дати прибуття і вибуття, для визначення тривалості перебування туристів в країні.

В'їзні (виїзні) картки не містять інформації про місця відвідувань туристами, тривалості перебування (кількість ночівель), розміщенні. Тому, окрім обліку на кордоні, застосовується інший метод статистичного спостереження - реєстрація прибуттів у засобах розміщення. Він вдало доповнює пограничну статистику, а в окремих країнах заміщає її. Дані, що збираються в ході статистичних спостережень в готелях і інших засобах розміщення, дозволяють судити про розподіл прибуттів по районах країни, виявити переваги міжнародних і внутрішніх туристів при виборі типу розміщення, а також контролювати завантаження готельної бази. Цей метод порівняно простий, але вимагає від працівників рецепції, що виконують первинні облікові операції, підвищеної уважності, акуратності і дисциплінованості.

При поселенні туристам видаються спеціальні формуляри - гостьові картки. Вони заповнюються кожним відвідувачем окремо або, що нерідко допускається на заході, тільки главами сімей з вказівкою числа супроводжуючих їх осіб. Окрім заповнення вказаних в картці граф, у ряді готелів ділових туристів просять також назвати адресу місцезнаходження компанії і вид оплати готельних послуг (готівкою, за допомогою кредитної картки або по переселенню). У реєстраційній формі можуть бути вказані основні правила користування готелем і внутрішнього розпорядку в нім, зокрема вимоги протипожежної безпеки. Підпис клієнта підтверджує достовірність відомостей, що повідомляються ним, свідчить про те, що він ознайомлений з Правилами проживання, які зобов'язався дотримувати, а також Діючими розцінками на послуги розміщення і робить замовлення на обслуговування.

Форми гостьових карток розрізняються по країнах. Для уніфікації положення і порівнянності інформації по підприємствах розміщення на міжнародному рівні ВТО склала типовий зразок формуляру (див. табл. 10).

Таблиця 10