Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М.Т.ДИСТАНЦ. КУРС.doc
Скачиваний:
179
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
4.19 Mб
Скачать

Шкала тривалості перебування

Категорії відвідувачів

Кількість ночівель

Екскурсанти

0

Туристи

1-3

4-7

8-28

29-91

92-365

За даними ВТО, загальна кількість туристських ночівель у світі в 1994 р. склала 8,2 млрд. Основна їх доля - близько 70% - доводиться на внутрішній туризм. Статистичні дані про ночівлі групуються по календарних місяцях, типі і категорії засобів розміщення, а також територіальній ознаці. Тривалість перебування туристів неоднакова по країнах (див. табл. 3). Ці відмінності обумовлені туристською спеціалізацією приймаючої країни (діловий туризм або подорожі заради розваги і відпочинку), рівнем цін на її внутрішньому ринку, характером туристських потоків (транзитні або кінцеві), віддаленістю від основних ринків виїзного туризму і деякими іншими чинниками. Залежно від їх поєднання середня тривалість перебування, наприклад, в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону міняється від трьох ночівель в Сінгапурі до 24 в Австралії.

Таблиця 3.

Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону

Країни (території)

Кількість ночівель

Країни (території)

Кількість ночівель

Австралія

Нова Зеландія

Філіппіни

Японія

24,0

19,0

11,5

9,6

Тайвань

Таїланд

Малайзія

Сянган (Гонконг)

Сінгапур

7,5

7,0

4,8

3,9

3,0

На відміну від статистики прибуттів, що дає загальне уявлення про об'єм туристських потоків, статистика тривалості перебувань містить характеристику туристських подорожей. Зібрана нею інформація про транзитні і кінцеві поїздки використовується при вивченні попиту різних груп туристів на послуги з розміщення.

Розглянуті вище показники туристських потоків застосовуються не лише при статистичному обліку іноземних туристів, але і відносно місцевого населення, що відбуває за кордон або подорожує в межах своєї країни. Тим самим забезпечується порівнянність баз даних в'їзного, виїзного і внутрішнього туризму.

3. Статистика туристичних доходів та витрат

Статистика туризму, разом із статистикою туристських потоків, включає другий, не менш важливий розділ - статистику туристських прибутків і витрат. Він містить вартісні оцінки туризму, необхідні при вивченні його впливу на національну економіку, зокрема платіжний баланс країни, а також для характеристики секторів самої індустрії туризму.

Концепція туристських витрат.Ключовим поняттям другого розділу статистики туризму є туристські витрати. Вони прямо ув'язуються з кінцевим споживанням товарів і послуг і відбиваються в системі національних рахунків.

Туристські витрати- це загальна сума споживчих витрат, які несе відвідувач або від його імені будь-яка інша особа при підготовці і в ході поїздки, а також під час перебування в пункті призначення.

У основу концепції туристських витрат покладений ряд принципів. Згідно з рекомендаціями ВТО обліку підлягають тільки ті витрати відвідувачів, туристів і екскурсантів, які є економічно значущими. Їх може нести сам відвідувач або від його імені будь-яка інша фізична або юридична особа. Наприклад, в подорожі голова сім'ї, що розпоряджається бюджетом, оплачує товари і послуги від імені усіх її членів. Витрати під час перебування у родичів і знайомих нерідко бере на себе приймаюча сторона. Поїздки фінансуються також юридичними особами: підприємствами, коли йдеться про службові відрядження або заохочувальні тури за підсумками роботи; добродійними установами організуючими поїздки для дітей, літніх людей і деяких соціально ущемлених груп населення; державою. У ряді випадків воно субсидує туризм із спортивними, лікувальними і освітніми цілями.

Витрати відвідувача визначаються вартістю товарів і послуг, що придбавалися їм для задоволення потреб. Як і самі запити, вони надзвичайно різноманітні: від послуг з перевезення, розміщення і харчування до невеликих предметів тривалого користування, товарів поточного туристського споживання і сувенірів. Усі вони споживаються особисто відвідувачем, за винятком подарунків. Проте і в цьому випадку, незважаючи на те що їх володарем стає інше, не подорожуюча особа, понесені витрати відносяться до туристських.

Об'єм туристських витрат рекомендується встановлювати за фактичними витратами на товари і послуги з урахуванням діючих знижок і націнок, чайових і ін., незалежно від форми їх оплати - готівкою, дорожніми чеками, за кредитними картками і іншим способом.

Склад туристських витрат.Одна з головних і найбільш помилкових проблем статистики туризму залишається впорядкування складу туристських витрат. Він обумовлений часом, коли відвідувач несе витрати (при підготовці, в ході або по закінченню поїздки), а також типом туризму. Відповідно виділяються внутрішні туристські витрати, пов'язані з подорожами резидентів по своїй країні, і міжнародні. Важливе значення для розуміння економічної природи останніх має направлення руху відвідувача з країни походження в країну призначення. Виїзний туристський потік співвідноситься з категорією міжнародних туристських витрат, а в'їзний - зі вступами від міжнародного туризму.

У матеріалах ВТО міжнародні туристські витрати визначаються через витрати постійних жителів якої-небудь країни під час їх подорожі за кордоном. У числі іншого вони включають оплату послуг іноземних транспортних компаній по міжнародних перевезеннях, а також передоплату товарів і послуг, що придбавалися за кордоном. У балансі поточних розрахунків як парне їм використовується показник вступів від міжнародного туризму. Він розраховується як сума усіх витрат іноземних відвідувачів в країні призначення. Обидва показники будуються за єдиною методикою і відбивають тільки ті витрати, які пов'язані з трансграничним рухом грошових коштів (див. табл. 4).

Таблиця 4.