Глосарій

Андрогінна особистість – статева ідентичність, яка поєднує в собі низку позитивних аспектів традиційно чоловічої й традиційно жіночої поведінки.

Гендер – система взаємин між чоловіками і жінками, створена через соціальні зв’язки (на відміну від природних взаємин), так звана „соціальна стать”.

Гендерна педагогіка – сукупність підходів, спрямованих на те, щоб допомогти дітям різної статі відчути себе в школі комфортно, успішно підготуватись до статеворольової поведінки в сім’ї.

Гендерна соціалізація – процес спрямованих і спонтанних впливів на особистість, що допомагає їй засвоїти норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище й призначення статей у суспільстві, робить повноцінним чоловіків чи жінок і прилучає її до усталеної системи гендерних ролей.

Гендерне виховання – процес, спрямований на формування якостей, рис, властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників іншої статі. Вітчизняна педагогіка розуміє гендерне виховання як виховання особистості певної статі, а не сексуального партнера.

Гендерний стереотип - це спрощений, стійкий, емоційно забарвлений образ поведінки і рис характеру чоловіків чи жінок.

Девіантна поведінка – система вчинків чи окремі вчинки, що суперечать прийнятим в суспільстві нормам і проявляються у вигляді незбалансованих психічних процесів, неадаптованості, порушення процесів самоактуалізації та ухилення від морального та етичного контролю особистості над власною поведінкою.

Інтимність – прагнення і здатність до емоційної і, можливо, фізичної близькості з іншою людиною.

Концепція андрогінії – концепція, за якою людина, незалежно від своєї біологічної статі, може бути наділена як рисами маскулінності, так і фемінінності, поєднуючи в собі як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі якості.

Культура стосунків статей – система свідомих взаємозв’язків, у які вступають представники протилежної статі і які відтворюються в спілкуванні на основі засвоєння й присвоєння норм моралі, що відповідають загальнолюдській тенденції морального прогресу.

Маскулінність – вираженість чоловічих психосексуальних і фізичних якостей. Це те, що додано до анатомії для отримання чоловічої гендерної ролі.

Маскулінність/фемінінність – один з елементів символічної культури суспільства, сукупність соціальних уявлень, установок і вірувань про те, чим є чоловік/жінка, які якості йому/їй приписують.

Методика – цілісна сукупність способів доцільної організації виховання. М. – галузь педагогічного знання, у якій вивчаються й створюються способи доцільної організації виховної діяльності.

Психологічна стать – ставлення людини до себе як до чоловіка чи жінки, усвідомлення й прийняття власної статевої належності, засвоєння стереотипів маскулінності та фемінінності. Психологічна стать поєднує в собі певні особливості генетичної, хромосомної статі та специфічні риси статі соціальної з її ідеальними уявленнями про справжнього чоловіка і справжню жінку.

Психосексуальна культура – сукупність досягнень людського суспільства, стосовно норм і правил сексуальної, статеворольової поведінки, сексуальних стосунків, статевого виховання підростаючого покоління.

Психосексуальний розвиток – розвиток комплексу властивостей і якостей, що характеризують статеву належність людини з точки зору її поведінки, дозрівання здатності кохати, створити в майбутньому власну сім’ю, народити і виховати дітей, а також спілкуватися з людьми, враховуючи їх статеву належність.

Сексуальна ідентифікація – суб’єктивне відчуття себе чоловіком чи жінкою, виконання відповідної соціально-сексуальної ролі.

Сексуальність – сукупність психічних реакцій, переживань і вчинків, пов’язаних з виявленням і задоволенням статевого потягу. С. – це складова особистості, взаємозалежність її біологічних, психологічних, соціокультурних вимірів функціонування як статевої істоти.

Соціалізація – двосторонній процес, який містить, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв’язків; з іншого боку, процес відтворення індивідом систем соціальних зв’язків за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище.

Статева ідентифікація – уявлення дитини про приналежність до певної статі, під час якої закладаються не тільки риси особистості взагалі, але й основи мужності й жіночності, які надзвичайно сильно впливають на весь подальший хід формування особистості чоловіка і жінки. Первинна статева ідентифікація складається у дітей до трьох, максимум до п’яти, шести років.

Статева ідентичність – єдність поведінки й самосвідомості індивіда, який зараховує себе до певної статі й орієнтується на вимоги відповідної статевої ролі.

Статева роль – це система середовищних стандартів, приписів, нормативів, очікувань, яким повинен відповідати індивід, щоб його визнавали чоловіком (хлопчиком) чи жінкою (дівчинкою).

Статева свідомість – усвідомлення людиною себе самої як носія певної статі, а також вироблення системи емоційно-етичних установок.

Статева соціалізація – процес, у ході якого індивід засвоює певну статеву роль і правила сексуальної поведінки.

Статевий потяг – особливе ставленню до представників певної статі, викликане деякими специфічно статевими їх особливостями.

Статеві або статеворольові стереотипи – укорінені, тверді уявлення про те, якою повинна бути поведінка чоловіка й жінки.

Статеворольова поведінка – система дій, очікувана від людини певної статі, яка залежить від соціально-статевого статусу (чоловік, жінка) і реалізується відповідно до соціально-статевої ролі й уявлень про себе як особистість певної статі.

Статеворольова соціалізація – процес і результат загального й психосексуального розвитку дівчинки/хлопчика по мірі входження в соціальні відносини відповідно до особливостей вікових етапів дорослішання.

Статеворольове виховання – спеціально організована, цілеспрямована педагогічна діяльність з оволодіння вміннями й навичками статеворольової поведінки, становлення жіночої/чоловічої індивідуальності, яке передбачає врахування статеворольових та індивідуальних особливостей розвитку хлопчиків і дівчаток шкільного віку.

Стать – комплекс репродуктивних, тілесних, поведінкових і соціальних ознак, які визначають індивіда як чоловіка (хлопчика) чи жінку (дівчинку).

Фемінінність – вираженість жіночих психосексуальних та фізичних якостей і форм поведінки.

Фемінофобія – у хлопчиків страх перед проявом у себе жіночості.