
- •§1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •§2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- •§3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- •§4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- •§5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •§6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- •§7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- •§8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- •§9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- •16 Кг?, на 20 кг більша
- •§10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- •§11. Засоби зворотного зв'язку
- •§12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- •Перевірка домашньої роботи
- •Усне опитування
- •Усні обчислення
- •Звичайні приклади
- •Завдання ущільненого характеру
- •Ігри та ігрові форми завдань
- •§13. Методика опрацювання нового матеріалу
- •§14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- •Подання домашнього завдання
- •Підсумок уроку
- •Підготовка вчителя до уроку
- •§15. Огляд інших різновидів уроків математики
- •§16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- •§17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- •Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- •§18. Особливості уроку математики в 1 класі
- •§19. Нумерація чисел в межах 10
- •§20. Додавання і віднімання в межах 10
- •§22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- •§24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- •§25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- •§26. Нумерація чисел 101-1000
- •§27. Додавання і віднімання в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •§31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- •§32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- •§33. Вимірювання довжини і площі
- •§34. Ознайомлення з масою тіл
- •§35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- •§36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- •§37. Складові процесу розв'язування задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- •§41. Розв'язування типових задач
- •§42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- •§43. Ознайомлення з частинами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- •§46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- •§47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- •§50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- •§51. Математичні ранки
- •III. "Риболови".
- •IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§53. Виховна ефективність уроку математики
- •§54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- •§55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- •§56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
- •§1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики......................8
§38. Культура запису розв'язань задач
: Текстові задачі в початковому курсі математики розв'язують окремими діями ^без пояснення, з поясненням, за письмовим планом); способом складання виразу (без пояснення, з поясненням, готовий вираз); деякі прості задачі — способом складання рівнянь.
Розгляньмо вимоги до оформлення письмового розв'язання задач.
1-й клас. У першому класі початкової школи розв'язують тільки прості задачі. Запис розв'язання виконують у вигляді рівності, розміщеної посередині рядка.
Першокласникам іноді пропонують проілюструвати задачу малюнком. Для позначення предметів, про які йдеться в задачі, здебільшого використовують кружечки, палички, трикутники, квадрати. У цьому разі розв'язання записують під малюнком (мал. 118).
Мал. 118
2-й клас. Ще в процесі розв'язування простих задач учням варто показати, як коротко записувати задачу в один рядок, табличним способом і у вигляді структурного запису. Вони не роблять короткий запис задачі у зошиті, а розглядають його на дошці. З опорою на цей запис повторюють задачу, але розв'язання виконують так само, як і в першому класі.
Після ознайомлення зі складеною задачею діти вчаться записувати коротко задачі в зошиті, але виконують такі завдання за зразком і під керівництвом учителя. На цей час запроваджується найменування предметів у відповідях дій. Назви предметів записують однією буквою з крапкою в дужках після числа: 13 — 6 = 7 (в.). У відповідях до задачі назви предметів пишуть повністю (7 вагонів). Слова, що починаються на голосний, скорочують, як правило, до наступного голосного (яблуко — ябл., ялина — ял.). У короткому записі задач назви предметних дій (купили, продали, відрізали тощо) краще записувати повним словом. Якщо предмети, про які йдеться в задачі, відрізняються певною ознакою, то в короткому записі слід вказувати як ознаку, так і предмет. Для схематичного запису задач на знаходження суми запроваджується також фігурна дужка.
Для одного і того самого виду задач необов'язково застосовувати єдину форму короткого запису. Краще, щоб учні звикали до думки, що коротко задачу можна записувати по-різному. •■ • ■
Методика викладання математики в початкових класах
233
Задача. У бідоні міститься 9 л молока, а в каструлі — на 6л менше. Скільки літрів молока у бідоні і в каструлі разом ?
Б.-9 л.
К. — на 6 л менше.
Разом — ?
Б.-9 л.
К. — на 6 л менше.
Розв'язання задач записують окремими діями без пояснення (пояснення дають в усній формі).
1) 9 - 6 = 3 (л);
2) 9 + 3 = 12 (л). Відповідь. 12 л молока.
Застосування короткого позначення предметів може бути для дітей нелегкою справою. Тому вчитель здебільшого сам повідомляє дітям, як коротко позначити предмети у схематичному записі задачі чи в її розв'язанні.
У кінці вивчення нумерації в межах 100 ознайомлюють учнів із розв'язанням задач складанням виразу.
У подальшій роботі вчитель сам визначає, як оформити запис розв'язання: окремими діями чи складанням виразу. Зрозуміло, що всі складені задачі з буквеними даними розв'язують складанням виразу.
Розв'язання однієї і тієї самої задачі й окремими діями, і складанням виразу практикують в окремих випадках як вид творчої роботи.
У другому півріччі запроваджують короткий запис відповіді задачі. Записують здобуте число і найменування.
У підручниках для 2-4 класів запроваджується така форма завдання, як розв'язування задач за даним планом. У 2 класі учні такий план взагалі не переписують у зошит, а учні 3 і 4 класів переписують його у зошит лише на вимогу вчителя.
3-й клас. У 3 класі учні вчаться записувати повну відповідь і короткі пояснення розв'язання. Із записом повної відповіді ознайомлюють дітей на початку навчального року. Записувати повну відповідь до кожної задачі не варто. На уроках треба практикувати як короткі, так і повні відповіді, а в домашніх і контрольних роботах повну відповідь записувати обов'язково.
Навчати коротко записувати пояснення ходу розв'язування задачі можна почати в середині першого семестру.
Задача. На 45 грн. купили набори олівців ціною по 5 грн. Стільки ж купили наборів фарб ціною по 8 грн. Скільки гривень заплатили за набори фарб?
Назва |
Ціна |
Кількість |
Вартість |
Набори олівців |
5 грн. |
Однакова |
45 грн. |
Набори фарб |
8 грн. |
? |
1) 45 : 5 = 9 (ол.) наборів олівців;
2) 8 • 9 = 72 (к.) — заплатили за набори фарб. 232
РозділХІ. Навчання учнів розв 'язувати текстові задачі
Залежно від конкретної ситуації і поставленої мети відповіді можна давати як до початку розв'язування задачі, так і після нього. Якщо учень припустився помилки, то бажано дати йому час поміркувати, щоб він самостійно чи з допомогою вчителя знайшов правильний план розв'язування.