Тема 14. Проблема пізнання в філософії.

Проблема пізнання та її зміни в процесі розвитку суспільства і філософії. Пізнання в контексті людського існування. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Пізнання як відображення й пізнання як «конструювання» дійсності. Моделі суб'єкта пізнання, що витікають з цих концепцій. Різноманіття форм пізнання. Наукові, переднаукові та позанаукові форми знання. Повсякденне, релігійне, художнє пізнання. Чуттєвий досвід і раціональне мислення. Форми чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, уява. Поняття як основна форма раціонального пізнання. Судження і висновок. Творчість і інтуїція. Інтуїтивне пізнання. Феномен творчості. Особливості творчого мислення. Евристика. Розвиток творчих можливостей людини.

Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Поняття знання. Знання і думка, віра і переконання. Класичне визначення істини й шляху його історичного розвитку. Критика скептицизму й агностицизму. Істина й метод пізнання. Критерії істини. Абсолютна й відносна істина. Догматизм та релятивізм. Істина й правда, помилка й неправда. Істина й цінність. Практика як основа і мета пізнання, критерій істини.

Основні поняття: «ідеальне», «свідомість», «гносеологія», «пізнання», «метод», «агностицизм», «раціональне», «чуттєве», «емпіричне», «теоретичне», «раціоналізм», «сенсуалізм», «істина», «поняття», «віра», «суб’єкт і об’єкт пізнання».

Тема 15. Специфіка наукового пізнання світу.

Наука як система знань, як процес отримання нового знання, як соціальний інститут і як особлива галузь і особливий аспект культури. Специфіка, рівні та форми наукового пізнання. Класифікація наукового знання.

Поняття метода і методології. Система сучасного методологічного знання та її рівні. Філософська, загальнонаукова та спеціальнонаукова методологія, їх основні субрівні.

Методологія науки. Своєрідність методології соціально-гуманітарного пізнання. Роль філософії в методології соціально-гуманітарного пізнання.

Основні поняття: «наука», «метод», «методологія», «проблема», «факт», «ідея», «гіпотеза», «концепція», «теорія», «парадигма».

Тема 16. Філософські проблеми техніки.

Поняття техніки, її призначення в житті людини і суспільства. Основні етапи технічного розвитку. Класифікація техніки та її основні показники.

Взаємозв’язок науки і техніки. Поняття науково-технічного прогресу і науково-технічної революції.

Антропологічні проблеми комп’ютерної техніки. Взаємодія людини та ЕОМ. Людина в інформаційно-віртуальній реальності.

Вплив науково-технічного прогресу на життя людини і суспільства.

Основні поняття: «техніка», «науково-технічний прогрес», «інформаційно-віртуальна реальність».

Тема 17. Людина як предмет філософії. Особистість і суспільство.

Антропологічна парадигма у філософії. Біологізаторські та соціологізаторські підходи до розуміння сутності людини. Співвідношення понять: індивід, людина, індивідуальність, особистість. Людина як єдність біологічного, соціального та духовного.

Історичні типи взаємин людини і суспільства: особистої залежності, речової залежності, відношення вільної кооперації (відносини вільних індивідуальностей).

Діяльність як спосіб існування та розвитку людині й суспільства. Праця тварин і праця людини. Види діяльності - духовна й практична. Практика як основа життєдіяльності людини. Необхідність і свобода в практичній діяльності.

Воля як істотна властивість людини. Концепції волі в історії філософії. Воля і розум. Проблема свободи волі. Воля і сваволя. Воля і обов’язок. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування й самоіснування людини. Вибір, свобода, відповідальність. Феномен конформізму. Проблема відчуження та його подолання.

Знання і цінності, суще і належне. Світ цінностей, у структурі соціуму. Ієрархія цінностей людського буття. Цінності як ядро світоглядної проблематики. Проблема життя і смерті людини в духовному досвіді людства. Конечність людського існування й проблема сенсу життя.

Основні поняття: «людина», «воля», «розум», «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність», «соціалізація», «свобода», «необхідність», «вибір».