Тема 2. Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю: основні світоглядні ідеї.

Передумови й особливості філософії Давньої Індії і Давнього Китаю. Розуміння співвідношення людини і всесвіту в східній моделі філософствування. Розрізнення дійсного світу та світу страждання. Умоглядність як спосіб виявлення дійсності. "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індо-арійського суспільства. Закон карми. Поняття сансари. Ортодоксальні і неортодоксальні філософські школи. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Вчення про основу світу – дві протилежні сили «ян» та «інь». Конфуціанство та даосизм. Конфуціанство як напрямок давньокитайської філософської думки. Суспільно-політичні і етичні аспекти конфуціанства. Вчення про «благородного мужа». Вплив ідей конфуціанства на соціальну та культурну історію Китаю. Світоглядне значення ідей даосизму.

Основні поняття: «брахман», «атман», «дао», «де», «буддізм», «даосизм», «конфуціанство».

Тема 3. Антична філософія.

Космологізм давньогрецької філософії. Протофілософія давньої Греції (іонійська: піфагорійська, елейська школи). Специфіка гераклітівської діалектики. Ксенофан: критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття і мислення. Основні характеристики буття за Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.

Емпедокл і Анаксагор. Давньогрецькі атомісти (Левкіпп і Демокріт). Розв’язання проблеми співвідношення цілого й руху в атомізмі Демокріта. Проблема співвідношення необхідності та свободи.

Антропологічний переворот у античній філософії класичного періоду. Софісти. Людина як міра усіх речей (Протагор). Сократ: його життя і характер філософствування. Сократ: діалектика, маєвтика, іронія – аспекти сократівського методу. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.

Платон. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона. Вчення Платона про душу.

Аристотель. Критика теорії ідей Платона. Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки.

Філософія пізньої античності (скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

Основні поняття: «натурфілософія», «першопочаток», «хаос», «космос», «логос», «діалектика», «міра», «буття», «небуття», «атом», «детермінізм». «річ», «відношення», «релятивізм», «суб’єктивізм», «ідея», «форма», «ентелехія», «телеологія», «душа», «розум», «пригадування», «матерія», «існування», «сутність».

Тема 4. Філософія Середньовіччя і Відродження.

Культурно-цивілізаційні процеси на стикові античності і Середньовіччя (становлення світових релігій, Біблія і антична спадщина). Теоцентризм середньовічної філософії. Формування християнської догматики. Бог, людина і світ у християнській філософії. Апологетика і патристика. А.Августін. Вчення про «два гради».

Схоластика. Віра та розум. Філософія Платона й Аристотеля як джерело суперечки про універсалії. Реалізм, номіналізм, концептуалізм. Фома Аквінський. Доведення буття Бога. Містика епохи Середньовіччя.

Європейське Відродження як історична епоха. Гуманізм Петрарки і Л. Валли. Містичний пантеїзм Кузанського. Гносеологія Кузанського: концепція вченого незнання. Дж. Бруно. Вчення про безкінечність всесвіту. Вчення про світову душу. Теорія пізнання і діалектика Дж. Бруно.

Основні поняття: «теоцентризм», «креаціонізм», «схоластика», «універсалії», «номіналізм», «реалізм», «концептуалізм», «гуманізм», «антропоцентризм», «пантеїзм», «збіг протилежностей».