1.2. Методологічна основа дослідження

Визначними є коло методів, що застосовувалися в ході проведення дослідження, аналізу споживацької поведінки, системний, порівняльний, типологізації, аналогії, герменевтичний, нейролінгвістичного програмування, методи аналітичної філософії мови; і сфери їх застосування. Надана характеристика використаних методів стосовно до конкретних аспектів дослідження. Так, системний підхід був застосований до вивчення взаємовпливу політичної комунікації та політичних цінностей, у тому числі сучасного українського суспільства. При аналізі процесу політичної комунікації були задіяні системний підхід та історико-генетичний метод, що надало змогу дослідити динаміку розвитку політичної комунікації як складової частини процесу загального суспільного розвитку. Дослідження основних законів комунікації та її впливу на процеси відтворення елементів політичної реальності у свідомості індивідів і створення політичної картини світу було здійснене із застосуванням комунікативної методології. При дослідженні процесу пізнання індивідом політичної реальності застосовувалася методологія аналітичної філософії мови, що формується на підставі трьох теорій: предикації, референції, пропозицій. Для дослідження процесу формування політичної поведінки індивіда на підставі сприйняття й аналізу його свідомістю певних імпульсів із зовнішнього середовища був застосований біхевіористський метод аналізу споживацької поведінки, зміст якого був сформульований у межах класичного маркетингу. Метод порівняльного аналізу головних соціальних цінностей індивідів, що безпосередньо чи опосередковано задіяні у відносинах влади, був застосований при дослідженні явища екстраполяції соціальних цінностей на політичну сферу. Cпецифіка інформаційного простору України була досліджена за домопогою використаних даних, отриманих із залученням соціологічних методів: вивчення статистичних даних, проведення соціологічних опитувань та отримання експертних оцінок. Також були використані дані, отримані за допомогою методу моніторингу покриття та змісту програмного продукту провідних українських засобів масової інформації (ЗМІ).

Важливе місце посідає контент-аналіз. Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити на відеозаписах відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке:

а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу;

б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження.