7.Завдання для самоконтролю.
А.Завдання для самоконтролю (тестові завдання)
1.Фактори що сприяють облітерації артеріальних судин:
алергічні стани
куріння
стресові стани
часті пологи
переохолодження (1,2,3,5)
2.Частота захворюваності при облітеруючому ендартеріїті:
частіше жінки
частіше чоловіки
у похилому віці
люди віком 30-40 років ( 1,4)
3.характерними симптомами облітеруючих захворювань є:
висока температура
переміжна кульгавість
збліднення нижніх кінцівок
гіпертрихоз ( 2,3)
4.Характерні симптоми облітеруючих захворювань артерій :
с-м Панченка
с-м Ольє
с-м Курвуазьє
с-м опеля-Бюргера
с-м Мандора ( 1,4)
5.При облітеруючому ендартеріїті переважно уражаються:
дрібні артерії кінцівок
великі артерії кінцівок
аорта та магістральні судини ( 1)
6.Що таке дуга Ріолана?
А.анастомоз середньої ободової і лівої ободової артерії
Б.анастомоз середньої ободової і правої ободової артерії
В.прямий межибрижовий анастомоз ( В )
7.Що вважається «критичним» сегментом товстої кишки?
А.крапка Триффіта
Б.артерія Дрюмонда
В.дуга Ріолана ( А )
8.Абдомінальний ішемічний синдром виникає внаслідок:
А.Стиснення черевного стовбура ніжками діафрагми
Б.Стиснення черевного стовбура дугоподібною зв*язкою
В.Внутрішньосудинними змінами ( А, Б, В )
9.У яких хворих на АІС превалює порушення функції кишківника?
А.черевна форма
Б.брижова форма
В.діафрагмальна форма ( Б )
10.Проба «примусового харчування» ґрунтується на:
А.щогодинному вживанні висококалорійної іжі
Б.щоденному вживанні висококалорійної їжі
В.вживання 1 літра молока на протязі години ( Б)
11.Операцією вибору при атеросклеротичному ураженні вісцеральних
артерій є:
А.круротомія
Б.десолярізація
В.ендартеректомія ( В )
12.Ішемічна функціональна ентеропатія є ознакою:
А.дисфункції проксимального відділу тонкої кишки
Б.дисфункції дистального відділу тонкої кишки
В.дисфункції дистального відділу тонкої кишки ( А )
Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:
Хворому, 60 років, що страждає на атеросклероз нижніх кінцівок з оклюзією стегново-підколінного сегмента зправа з ішемією ІІІ ступеня, виконана операція стегново-підколінного шунтування зправа. Які заходи профілактики тромбозу шунта необхідно провести в ранньому післяопераційному періоді?
+Призначення прямих антикоагулянтів.
-Призначення непрямих антикоагулянтів.
-Призначення спазмолітиків.
-Призначення фібринолітиків.
-Призначення анальгетиків.
Хворий Д., 29 років, поступив із скаргами на швидку втому, відчуття холоду в нижніх кінцівках, появу болю в м'язах гомілок при проходженні відстані до 300 м. Вважає себе хворим протягом 6 років і пов'язує початок хвороби із переохолодженням. Загальний стан хворого задовільний. Пульс - 72 за 1 хв, ритмічний. Артеріальний тиск - 115 та 70 мм рт.ст. Серцеві тони ритмічні. Шкірні покриви нижніх кінцівок на рівні стоп та нижньої третини гомілки з блідим відтінком, прохолодні на дотик, з бідним оволосінням на гомілці, витончені, сухі. Пульсацію на артеріях нижньої кінцівки визначено на стегновій артерії, на підколінній пульсація ослаблена, на артеріях ступні – відсутня. Пульсація на правій стегновій та підколінній артеріях задовільна, на артеріях ступні - відсутня. Який з попередніх діагнозів найбільш ймовірний?
+Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок.
-Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок.
-Хвороба Рейно.
-Неспецифічний аорто-артериїт.
-Діабетична ангіопатія.
Лікар швидкої медичної допомоги викликаний додому до хворого 58 років з приводу раптово виниклого 40 хвилин тому гострого болю в лівій нозі, її
похолодіння, оніміння, збліднення шкіри. Появу болю зв’язує з підвищеним фізичним навантаженням (під час скопування городу). З анамнезу з’ясовано, що вже на протязі 4-х років відзначає утруднену ходьбу (симптом “перемежованої кульгавості”). Лікар діагностував синдром гострої артеріальної непрохідності кінцівки. Яка причина гострого захворювання у хворого?
+ Облітеруючий атеросклероз кінцівки
-Облітеруючий ендартеріїт кінцівки
-Деформуючий артрозо-артрит кінцівки
-Остеохондроз поперекового відділу хребта
-Хронічна венозна недостатність кінцівки
Хвора Р., 35 років скаржиться на періодичні головокружіння, переходячі порушення зору, слабкість в правій руці. Захворювання починалось поступово. Півроку тому був період немотивованої субфітильної температури. При об”єктивному обстеженні виявлено грубий систолічний шум над сонними та підключичними артеріями. Яке першочергове інструментальне дослідження необхідно провести?
+Дуплексне сканування
-Реоенцефалографію
-Рентгенографію верхньої апертури грудної клітки
-Ангіографію
-Рентгенографію черепа
Хворий М., 28 років, курець, скаржиться на переміжну кульгавість до 500 метрів. Пульсація на артеріях стоп відсутня, на підколінних - ослаблена. Оптимальним першочерговим методом лікування в цього хворого буде:
+Консервативне лікування
-Підколінно-гомілкове аутовенозне шунтування
-Імплантація стегново-підколінного протезу
-Профундопластика
-Симпатектомія
Хворий 72 років зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 18 годин. Операцій не було. В минулому хворів на інфаркт міокарду, був ішемічний інсульт. Пульс 88 за 1 хв., миготлива аритмія. АТ 90/ 60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт різко здутий та болючий в усіх відділах. Нечітко визначаються перитонеальні симптоми. Перистальтичні шуми не вислуховуються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини пневматоз кишківника. Ректально – домішки крові в калі. Найбільш вирогідний діагноз ?
+Тромбоз мезентеріальних судин
-Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/
-Заворот сигмоподібної кишки
-Неспецифічний виразковий коліт
-Спайкова непрохідність кишечника
Жінка 65 років з фібриляцією передсердь поступає в приймальний покій зі скаргами на раптову появу сильного болю в животі. Були одноразові блювота та рідкий стілець. З того часу гази не відходили. При об‘єктивному огляді живіт помірно здутий, дифузно болючий, проте перитонеальних симптомів немає. Десять років тому хвора перенесла абдомінальну гістеректомію. Ваш попередній діагноз?
+Гостра ішемія мезентеріальних артерій за рахунок емболії.
-Перфорація виразки дванадцятипалої кишки.
-Гострий дивертикуліт.
-Гострий холецистит.
-Злукова тонкокишкова непрохідність
Хворий 70 років поступив ургентно з гострим болем в животі у важкому стані. Хворіє на протязі 10 годин. Шкірні покриви бліді, язик підсихає, обкладений білим налетом, була блювота темним вмістом. Пульс 100 уд. в хв., аритмічний, слабкого наповнення. АТ 80/40 мм рт.ст. Живіт не приймає участі в акті дихання, напружений і різко болючий у всіх відділах. Наявні симптоми подразнення очеревини. В анамнезі у хворого ІХС, перенесений інфаркт міокарду, останні 3 роки миготлива аритмія. Про яку патологію слід думати(
+Тромбоз мезентеріальних судин
-Гострий панкреатит
-Перфоративна виразка шлунка
-Перфоративний апендицит
-Перфоративний холецистит
У хворого 60- років при пальпації черевної порожнини виявлено пульсуючий пухлиноподібний утвір в ділянці мезогастрію. Оптимальний метод діагностики в даному випадку буде:
+УЗД черевної порожнини
-Ангіографія
-Обзорна рентгенографія черевної порожнини
-Дуплексне сканування артерій кінцівки
-Діагностичну лапароскопію
В. Результати додаткових методів дослідження для самоконтролю:
Література
1.Хірургія. Захараш М.П. „Медицина”- Київ 2006 р.221 с.
2.Хірургічні хвороби під редакцією Кузіна М.І. М. „Медицина” 2002
3.Шпитальна хірургія під редакцією Ковальчука Л.Я. – Тернопіль 1999 . 4.Облитерирующие заболеванияконечностей.Вишневский А.А.,1976
«Медицина», 1976.
5.Хирургия аорты и магистральных артерій.Шалимов А.А.,Дрюк Н.Ф.
К.: Здоровье, 1979.