
- •Чума. Туляремія. Сибірка.
- •2. Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1
- •2.2.Студент повинен знати: а – 2
- •2.3. Студент повинен вміти: а – 3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття.
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1. Питання для самоконтролю α- 2
- •Вибрати правильні відповіді
- •Еталони правильних відповідей
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю Задача 1. Α - 2
- •Зразок рішення
- •Зразок рішення
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики сибірки, чуми, туляремії
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
Вибрати правильні відповіді
ВАРІАНТ 1
1. Шляхи передачі збудника при бубонній чумі
А. Аліментарний.
Б. Контактно-побутовий.
В. Статевий.
Г. Трансмісивний.
Д. Множинні шляхи.
2. Переносник чуми:
А. Іксодові кліщі.
Б. Москіти.
В. Блохи.
Г. Воші.
Д. Червонотілкові кліщі.
3. Збудник чуми належить до:
А. Ентеробактерій.
Б. Єрсиній.
В. Клостридій.
Г. Спірохет.
Д. Грибів
Збудником чуми є:
А. Borellia reccurens.
Б. Yersenia pestis.
В. Salmonella typhi.
Г. Leptospira interrorgans.
Д. Yersenia pseudotuberculosis.
Інкубаційний період при туляремії складає:
А. 21 дні.
Б. 3 – 32 днів.
В. 9 – 14 днів.
Г. 14 – 25 днів.
Д. 7 - 8 днів
Бубон при чумі морфологічно є:
А. Регіонарним лімфовузлом з серозно – геморагічним запаленням.
Б. Абсцесом у місці первинного афекту.
В. Незмінним лімфовузлом.
Г.Гнійно-некротичне запалення
Д. Інфекційно-алергічним запаленням
7. Сибірка є:
А. Антропонозом.
Б. Захворюванням лише людей. В. Природно – осередковою інфекцією.
Г. Вірусною інфекцією.
Д. Типовим спірохетозом
8. Найбільш часта локалізація чумних бубонів:
А. Підщелепні.
Б. Пахові, пахвові.
В. Шийні.
Г. Потиличні.
Д. Лише підщелепні
9. Легенева чума має наступні клінічні прояви:
А. Гострий початок.
Б. Вогнищева неврологічна симптоматика.
В. Відсутність інтоксикаційного синдрому.
Г. Затримка стільця.
Д. Рініт.
10. При сибірці ( карбункульозній формі):
А. Відсутні місцеві зміни, висипка має розеольозний характер.
Б. Відсутня гепато- та спленомегалія, помірний інтоксикаційний синдром.
В. Наявні кільцеподібна еритема, явища менінгізму.
Г. Присутні часто артрити, полірадикулоневрити.
Д. Типова висипка – карбункул, оточений дочірніми везикулами, розповсюджений набряк
Еталони правильних відповідей
1. Г 2. В 3. Б 4. Б 5. Б
6. А 7.Б 8.Б 9.А 10. Д
3.4.3. Задачі для самоконтролю Задача 1. Α - 2
Хворий Ч., 48 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 40ºС, міальгії, головний біль, слабкість, біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 39,7С, АТ 80/40 мм рт ст, Рs 114 у хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця різко приглушені. В легенях послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним червона з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає.В крові: Л-18109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-28%, С-60%, Л-11%, М-1%.
Клінічний діагноз.
План обстеження.
Лікування.
Зразок рішення
Діагноз. Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг
План обстеження:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
аналіз калу на яйца гельмінтів;
аналіз крові на RW;
анализ крові на HBsAg;
ЕКГ;
Біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, ТП, ЛФ, білірубін (фракції)
Серологічна діагностика (ІФА, РПГА)
Мікроскопія пофарбованих по Граму, або оброблених специфічною люмінесцентною сироваткою мазків (пунктат із бубона)
Біопроба на білих мишах
Лікування.
Суровий ліжковий режим
Стрептоміцин 0,5г в/м 4 рази на добу
Ацесіль, трисіль 40-50 мл/кг в/в
Ascorutini 0,5 х 3 рази per os
Diasolini 0,1 х 2 рази per os
Задача 2 α - 3
Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому пухирець луснув і на його місці утворилась виразка. Набряк обличчя та шиї наростав, з’явилась задишка. Температура тіла сягала 39,0°C, посилилась загальна слабкість.
Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс – 110 уд/хв, АТ – 90/60 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Температура тіла 37.3°C