5.1. Підготовчий етап.

Основне завдання викладача на цьому етапі заключається у поясненні студентам значення вивчення даної теми заняття для подальшого розуміння мікробіології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим слід пояснити, що серологічна ідентифікація вірусних антигенів за допомогою стандартних діагностичних сироваток та серологічна діагностика вірусних захворювань на основі виявлення антитіл у досліджуваних сироватках за допомогою стандартних антигенів - діагностикумів є основними напрямками досліджень у практичних вірусологічних та імунологічних лабораторіях. Тому знання та розуміння суті серологічних досліджень, принципів і особливостей постановки серологічних реакцій є запорукою ефективності лабораторної діагностики вірусних захворювань і, відповідно, ефективності їх лікування. Наведені дані свідчать про актуальність теми даного практичного заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

Далі викладачу слід ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття, провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки студентів далі треба перейти до наступного, основного етапу.

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти ознайомлюються з методикою постановки та принципами обліку серологічних реакцій, які використовуються у вірусології.

2. Студенти проводять облік реакції гемаглютинації, поставлену з метою індикації вірусів в матеріалі, облік реакцій гальмування гемаглютинації, що поставлені з метою серологічної ідентифікації та серологічної діагностики вірусу грипу . Здійснюють облік реакції зв’язування комплементу, оцінюють результати постановки реакції віруснейтралізації поставленої з метою серологічної з ідентифікації вірусів.

3. Студенти заносять у протокол схему постановки реакції гемаглютинації з метою індикації вірусів (РГА), схему постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної ідентифікації вірусів грипу, схему постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної діагностики вірусів грипу, схему постановки РЗК при вірусних інфекціях.

5.3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Які біологічні моделі можна використати для постановки реакції нейтралізації вірусів?

• Які особливості серологічної діагностики вірусних захворювань?

• З якою метою при серологічній діагностиці вірусних інфекцій беруться парні сироватки?

• Особливості постановки реакції зв’язування комплементу при вірусних інфекціях.

• Що таке гемолітична сироватка та як її отримують.

• Що таке гемолітична система?

• Які додаткові контролі потрібно поставити при постановці реакції зв’язування комплементу у вірусології.