3.5. Рекомендації для оформлення протоколу. Рекомендації для оформлення протоколу

До протоколу слід внести:

1. Таблицю: «Методи лабораторної діагностики».

2. Таблицю «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості».

3. «Схему постановки полімеразної ланцюгової реакції».

3. План і організаційна структура навчального заняття

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап.	45 хв.
1.1.	Організаційні питання.	10 хв.
1.2.	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.	35 хв.	Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань	Навчально-методична література
2.	Основний етап.	60 хв.		Навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу.		Перевірка протоколу
	Запис в протокол таблиць: «Методи лабораторної діагностики», «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості», «Схема та етапи постановки полімеразної ланцюгової реакції».	20 хв. 30 хв.		Таблиці: Методи лабораторної діагностики», «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості», «Схема та етапи постановки ПЛР».
2.2.	Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.	10 хв.	Усне опитування
3.	Заключний етап.	35 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3.	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

   1. . Підготовчий етап.

Основне завдання викладача на цьому етапі заключається у поясненні студентам значення вивчення даної теми заняття для подальшого розуміння мікробіології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим слід звернути увагу студентів на те, що подальший наступ на інфекційну патологію можливий лише тоді, коли лікарі будуть володіти методами ранньої діагностики даної патології. Студентам необхідно пояснити, що лише лабораторні методи діагностики дозволяють своєчасно поставити діагноз легких та стертих форм інфекційних хвороб. Отримані лабораторні дані необхідні лікарю для постановки остаточного діагнозу інфекційного захворювання і призначення раціональної антибіотико – та імунотерапії.

Далі викладачу слід ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття, провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки студентів далі треба перейти до наступного, основного етапу.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти знайомляться з класифікацію методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, аналізують кожен з методів, даючи оцінку кожному з них. Студенти знайомляться з такими поняттями як експрес-діагностика, генетична діагностика, звертають увагу на специфічність та чутливість кожного з методів.

2. Студенти записують у протокол назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Розглядають та записують в протокол класифікацію методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, етапи бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань та їх особливості, етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції та її оцінку.

3. . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Які цілі та задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

• В чому полягає принципова різниця прямих та непрямих методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

• Які захворювання можна діагностувати з використанням лише мікроскопічного методу?

• Які переваги та недоліки бактеріологічного методу лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

• Які основні переваги та недоліки біологічного методу.

• З якою метою використовуються моноклональні антитіла?

• Які етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції?