64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів( радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.

Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри , а температуру стін – пристінні термометри. Визначення радіаційної температури проводиться на рівні 0,2 і 1,5 м від підлоги, прилад має інерцію ( 15 хв) тому показання термометра знімають не раніше цього строку. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5 не перевищує 3градусиС.Нормативні величини радіаційної температури( в градусах) –1. Житлові приміщення - 20; 2. Лікарняні палати – 20-22; 3. Лікарські кабінети- 22-24; 4. Учбові лабораторії – 18.

Для визначення температури стін приміщень використовують пристінні термометри з плоским, спірально вигнутим резервуаром, який прикріплюється до стіни спеціальною замазкою( віск + каніфол)або алебастром. Високі рівні інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств вимірють за допомогою актинометрів і виражають в мкал/см2хв.

65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.

Рухомість повітря вимірюється за допомогою анемометрів і кататермометрів.Анемометри використовують для дослідження рухомості односпрямованих, а кататермометри – різноспрямованих потоків повітря. Анемометри реєструють відносно великі швидкості руху повітря( крильчасті – від 0,3 – 5 м/с, чашкові від 1 до 30 м/с. при визначенні швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують метод кататермометрії. Для обчислення швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують формулу Хілла : V= ]( H/Q-0,20)/0,40]2; При швидкості руху повітря від 1 до 7 м/с- формула Хілла, уточнена Вейсом

V= ]( H/Q-0,14)/0,49]2.Електроанемометри визначають швидкість руху повітря від 0,03- 0,05 до 5 м/с і більше.Норми швидкості руху повітря(м/с) : Теплий період- 0,2-0,3 ( допустимий – 0,5), в холодний період року і перехідний = 0,2 ( допустимий = 0,2)

66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.

Принципи: 1.Вимірювання параметрів мікроклімату проводять на початку , у середині і в кінці робочої зміни.; 2.При коливаннях мікрокліматичних умов, пов»язаних з технологічним процесом або іншими причинами, вимірювання проводиться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом зміни у холодний і теплий періоди року.; 3. Вимірювання на робочих місцях проводиться на висоті 0,5-1,0м від підлоги – при роботах сидячи, 0,5 – 1,0-1,5м – при роботах стоячи.;

4. При відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологості у приміщеннях з великою щільністю робочих місць вимірювання проводиться узонах, що рівномірно розміщені по усьому приміщенні. У приміщеннях площею до 100м2 повинно бкти не менше 4-х зон, які оцінюються, площею до 400 м2- не менше 8. У приміщеннях площею понад 400м2 кільксть точок визначається відстанню між ними ( не більше 10м).; 5. Кількість вимірів на кожному робочому місці повинна бути достатньою для проведення статистично достовірної гігієнічної оцінки умов мікроклімату.

67-68.Вплив гостр і хрон дії нагр мікроклімату Гостра дія: гостра гіпертермія ( напруження процесів терморегуляції та погіршення функціонального стану організму), тепловий удар ( ^ t тіла, падіння діяльності серця, втрата свідомості), судомна хвороба ( сильне потіння > втрата великої к-сті солей і вітамінів > болючі судоми) Хронічна дія: хронічна гіпертермія:ШКТ ( втрата апетиту, v шл. секреції, гіпоацидний гастрит, ахілія, почащення гострих гастритів), ССС ( розширення судин > ^ навантаження на серцевий м'яз > тахікардія > гіпертрофія і дистрофія міокарда > погіршення стану здоров'я), Нирки ( багато води втрачається ч/з шкіру > сеча більш концентрована > частіше буває сечокам'яна хвороба), v опірності організму, швидка втома Профілактика: . П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи ( мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. просвітницька робота). 69-70Вплив гостр і хрон дії охолодж мікрокліматуГостра дія: місцеве охолодження: обмороження, місцеві запальні процеси (невралгія, міозити), простудні захворювання (нефрит, поліневрит, ангіна, пневмоні, грип). Загальне охолодження:генералізована гіпотермія, помірна гіпотермія ( v захисних сил організму, сприяє алергічним захворюванням, v працездатності). Хронічна дія: v працездатності, v захисних сил організму. П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи ( мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. Просвітницька робота). 71.Клін-фіз показники впливу мікроклімату Оцінка напруження процесів терморегуляції здійснюється за такими клініко-фізіологічними показниками:Температура шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;Різниця температур шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С; Частота дихання за 1 хв.;Частота серцевих скорочень (пульс) за 1 хв.;Артеріальний тиск у мм.рт.ст.;Проба на тривалість довільної затримки дихання на глибині вдиху у секундах;Наявність та інтенсивність потовиділення шкіри чола (описово або за методом Міщука – йодкрохмальна проба, визначенням електропровідності шкіри) в умовних одиницях.

72.Період мед огляди Велике значення мають попередні (при вступі на роботу) і періодичних медичні огляди. Від якості таких оглядів залежать своєчасне виявлення професійних захворювань, проведення найбільш ефективних лікувально-профілактичних заходів. Завданням попередніх оглядів є виявлення осіб, які страждають захворюваннями, при яких контакт з певним професійним фактором протипоказано. З цією метою проводиться професійний відбір, що визначає придатність людини до виконання відповідних професійних обов’язків

73.Специф і неспеціф дія шуму Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха). Якщо значення гучності звуку (інтенсивності) перевищує 60 – 80 дБ, то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров’я людини: підвищувати кров’яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Дуже сильний шум (понад 140 – 180 дБ) може викликати розірвання барабанної перетинки. Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори; знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм. Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із переважними поразками слуху і нервової системи

74.Заходи по зниженню несприятливої дій шуму До засобів індивідуального захисту від шуму належать: протишумні навушники, які закривають вушну раковину; – протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;– протишумні шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у сполученні з навушниками; – протишумні костюми. – застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;– установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;– установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку – архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);– звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;– оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління

75 Нормування виробничого шумуВ Україні й в міжнародній організації зі стандартизації застосовується принцип нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот.