нейро
.docxНациональный медицинский университет
Им. О.О. Богомольца
Кафедра нейрохирургии
Реферат
На тему: «ФУНКЦІОНАЛЬНА І ВІДНОВНА НЕЙРОХІРУРГІЯ»
Студент 5 курсу, М1, 16 гр
Изатов В.Х.
Киев 2013
Функціональна та відновна нейрохірургія
Функціональна нейрохірургія – це сукупність методів хірургічного впливу на корінці, провідні шляхи, та нейрональні структури ЦНС, побудованих на анатомо-фізіологічних закономірностях патологічних процесів у ЦНС, метою яких є змінити патогенез цих процесів, із отриманням лікувального ефекту.
Функціональні оперативні втручання можна виконати:
- “відкритим” доступом з використанням мікрохірургічної техніки (задня селективна ризотомія, DREZ-операція, васкулярна декомпресія, амгдало-гпокампотомія)
- “закритим” доступом з використанням стереотаксичної техніки (стереотаксична деструкція ядер таламуса, блідої кулі, ядер мозочка, і мплантація електродів у підкуркові структури для їх хронічної нейростимуляції)
- пункційним методом (імплантація епідуральних електродів для хронічної електростимуляції спинного мозку чи його корінців, імплантація систем для локального введення біологічно активних речовин)
Найвагомішою складовою функціональної нейрохірургії є стереотаксична нейрохірургія.
Стереотаксична нейрохірургія (від грецьк. stereos – об`ємний і taxis – розміщення, дія) – сукупність прийомів та розрахунків, які дозволяють, використовуючи спеціальні пристрої, методи рентгенологічного та функціонального контролю, з великою точністю ввести канюлю (електрод) у попередньо визначену, глибоко розміщену структуру головного чи спинного мозку, для дії на неї з лікувальною метою.
У 1947 р. коли Spiegel і Wycis вперше застосували розроблений ними апарат для локальної та дозованої деструкції медіального членика блідої кулі у хворого з хворобою Паркінсона, можна вважати офіційною датою народження функціональної нейрохірургії.
На сьогодні розроблено багато стереотаксичних апаратів та систем різних конструкцій:
1) Прилади складної конструкції з фіксацією на черепі в чітко визначеному положенні
за допомогою спеціальних фіксаторів
2) Прилади полегшеної конструкції невеликого розміру, що жорстко фіксуються в
трепанаційному отворі.
3) Модифіковані стереотаксичні апарати прямокутного й екваторіального типу.
4) Стереотаксичні апарати, модифіковані з комп'ютерними рентген- та магніто-
резонансними томографами для визначення внутрішньочерепних точок («мішеней»)
та їх розрахунків у системі координат стереотаксичного апарату.
5) Стереотаксична навігаційна система, яка оснащена КТ, МР-томографом, спеціальними маркерами та щупами, з'єднаними з навігаційною робочою станцією, що дозволяє візуалізувати структури головного мозку та задану точку - «мішень» у тривимірному зображенні.
Основні принципи стереотаксичної нейрохірургії
1) Виконання мінімально-інвазивного оперативного втручання - ощадливий розріз м'яких тканин, невеликий розмір трепанації, мінімальна травма головного мозку;
2) Не ушкодити функціонально значущі структури головного мозку, уникнути випадкової травми судин головного мозку;
3) Оптимальне інтраопераційне топографо-анатомічне орієнтування в тривимірному
зображенні сприяє чіткому та надійному виявленню вогнища патології у головному мозку;
4) Можливість підходу до вогнищ патології (пухлини, АВМ, кісти, сторонні тіла), раніше недоступні стандартній нейрохірургії.
Сфера застосування та показання до стереотаксичних операцій
1) Біопсія
-глибоко розташовані інтрацеребральні новоутвори
-множинні новоутвори малого розміру
-при наявності медичних протипоказів до відкритої біопсії під наркозом
2) Встановлення катетера
-дренування глибоко розміщених утворів (колоїдна кіста, абсцес)
-установка катетера для внутрішньопухлинної хемотерапії
-установка катетера для внутрішньо пухлинної радіотерапії (інтерстиціальна
брахітерапія)
3) Встановлення електродів
-глибинні електроди для лікування епілепсії
-електроди для симуляції глибинних структур мозку з приводу больових синдромів
4) Деструктивні операції
-лікування рухових розладів: Паркінсонізму, торсійної дистонії, гемібалізму, ДЦП
-деструктивне лікування больових синдромів
-лікування епілепсії (деструктивні операції з приводу епілепсії тепер рідко
використовуються)
5) Евакуація внутрішньомозкового крововиливу із попереднім уведенням
тромболітика (урокіназа)
6) Стереотаксична радіохірургія
7) Визначення локалізації вогнища ураження для наступної відкритої краніотомії
-з використанням катетера шлуночкового типу
-з використанням біопсійної голки ”в сліпу” чи з провідником
8) Експериментальні та нетрадиційні процедури
-стереотаксичне кліпування аневризм
-стереотаксична лазерна хірургія
-нейротрансплантація (при паркінсонізмі)
-видалення сторонніх тіл
Етапи стереотаксичної операції
1) Установка рами стереотаксичного апарату на голові пацієнта або фіксація голови в
стереотаксичному апараті залежно від конструкції;
2) Проведення комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії з визначенням
внутрішньомозкових координат ділянки-мішені;
3) Зіставлення координат ділянки з координатною системою стереотаксичного апарату,
проведення розрахунків і перенесення цих даних на направляючий пристрій апарату;
4) Накладення фрезового отвору в зоні, віддаленій від функціонально значущих зон кори
великого мозку;
5) Введення пристрою для деструкції або електроду для стимуляції в заплановану ціль
6) Рентгенологічний або електрофізіологічний контроль точності попадання в потрібну
ділянку;
7) Проведення деструкції запланованої ділянки (електродеструкція, високочастотна коагуляція, кріодеструкція) або електростимуляції (лікувальна чидіагностична) за допомогою довготривалих внутрішньомозкових електродів.
Після проведення завершуючого етапу канюлю витягують, рану пошарово ушивають.
Відновна нейрохірургія – це комплекс хірургічних методів, які спрямовані на усунення наслідків ураження центральної та периферичної нервової системи з метою відновлення чи покращення порушених чи втрачених функцій.
В залежності від виду патології, функціональні нейрохірургічні втручання проводять на корінцях, задніх рогах та провідних шляхах спинного мозку, ядрах стовбура головного мозку, підкіркових та кіркових структурах великих півкуль і мозочка.
При функціональних нейрохірургічних втручаннях можна діяти на кілька структур, що розташовані на значній віддалі, а також поєднувати стимуляцію та деструкцію, для досягнення бажаного ефекту.
Основні принципи відновної нейрохірургії:
1) Спрямованість заходів на усунення наслідків травм, захворювань, і оперативних втручань.
2) Для усунення цих наслідків, виконуються оперативні втручання, що відрізняє спеціалістів відновної нейрохірургії від реабілітологів невролого-нейрохірургічного профілю. Не виключається використання медикаментозних та фізіотерапевтичних методів лікування.
3) Використання не тільки нейрохірургічних, а й реконструктивних ортопедичних
операцій (міотомії, тенотомії, міопластики).
Відновні нейрохірургічні операції поділяються на:
1) Деструктивні – стереотаксичні деструкції мозкових структур (хемодеструкція, термодеструкція, кріодеструкція, анодний електролізис)
2) Недеструктивні – центральна електростимуляція за допомогою електродів, які імплантуються у церебральні чи спінальні структури, а також хемотродів, які дають можливіст дозовано і тривало вводити медичні препарати у нервові структури з лікувальною метою
3) Реконструктивні – невротизації (використання менш значимого нерва, для відновлення функції більш значимого), реконструктивні судинні операції, транспозиції м`язів та сухожилків.