26. Яку позицію щодо абсолютної та відносної істини займають представники релятивізму та догматизму?

Релятивізм (див. №25) – теорія, яка стверджує наявність відносної істини (логічно припустити, що заперечує наявність абсолютної істини як сталого і незмінного). Догматизм (див. №24) – теорія, яка стверджує наявність абсолютної істини. Релігійний догматизм вважає абсолютною істиною Бога.

27. Культура( походження та значення слова), філософське поняття культури.

"Культура - (лат. cultura - обробіток, виховання, освіта, розвиток, вшанування) історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в створенні ними матеріальних і духовних цінностей.

Поняття "культура", латинського походження і вживалося спочатку для визначення процесу обробки ґрунту. Навіть у цьому вузькому значенні підкреслюється наявність змін в природному об'єкті залежно від дій людини на відміну від змін під дією природних причин. Поняття "культура" в цьому значенні обіймає все те, що оброблене, перетворене людиною (суспільством), що несе в собі людське начало.

28. Відмінності культури, антикультури та безкультур'я

Культурно і некультурно – це дві сторони однієї сутності. Протилежністю культури виступає не «некультура», а природа. Тому культура, в широкому її розумінні, це скоріше, перетворена за допомогою людської діяльності, так би мовити, «друга природа». Культурно і некультурно – це оцінка людиною результатів своєї праці у відношенні до самої людини її сутності. Атомна бомба – це явище культури, та у своїй дії вона має анти людський, тобто «некультурний» характер.

29. Загальнолюдські цінності

Одним із важливих аспектів культури людства є її здатність виробляти та зберігати набутки суспільного розвою у формі ціннісного сприйняття об'єктивного світу та потреб, намірів та ідеалів людини. Є навіть визначення культури, як світу людських цінностей. Філософія постійно досліджувала проблему цінностей людського, суспільного життя, що стало предметом одного із її розділів - аксіології (ахіоз - цінність, 1о§О8 - вчення). Матеріалістичне розуміння аксіології грунтуєтьтея на визнанні того, що людська діяльність (практична, пізнавальна) супроводжується ціннісним виміром і виділенням значення, оцінки речей, процесів або їх властивостей. Цінності, таким чином, стають продуктом ціннісно-орієнтаційного аспекту людської діяльності, надають їй соціально-культурну та гуманістичну спрямованість, перетворюючись у загальнозначимі принципи мотивації людських вчинків, поведінки взагалі. Такими найпершими стали сформульовані цінності Добра, Краси, Істини, які набули загальнолюдського значення в релігійному, естетичному, духовному опануванні людиною світу своїх інтересів та потреб. Історичними формами вияву цінностей людини виступають: індивідуальні цінності, буденно-феноменологічні цінності, науково-теоретичні, усвідомлені цінності, загальнолюдські цінності. Протилежно матеріалістичному, ідеалістичне трактування цінностей (в тому числі релігійне) зводиться до відображення фундаментальної духовної потреби людини (суспільства) у розумінні значущості (значення) речей і процесів, якостей та особливостей їх функціонування для ефективної людської діяльності як незмінних ідеальних сутностей, як світу божественних цінностей, незалежних від матеріального світу.Вульгарно-матеріалістичне тлумачення цінностей зводиться до оречевлення цінностей, до ототожнення з елементарною, вітальною корисністю матеріальних речей та процесів, незалежно від характеру потреб та цілей людської спільноти. Згідно з діалектико-матеріалістичним тлумаченням природа цінностей базується на визнанні тріадичної будови людського буття із врахуванням активності людської діяльності. А тому природа існування і функціонування цінностей виявляється в системі об'єктно-суб'єктних відношень, які виникають між людиною і світом її інтересів, прагнень, цілей природного чи соціального світу. Цінностями не є окремі певні предмети, явища і процеси поза відношенням до них людини, суспільства. Вони - лише носії цінностей для людини. Модальність цінностей залежить безпосередньо від соціокультурних якостей, уподобань самого суб'єкта дії. Не є цінністю також певна властивість чи якість предмета, явища або процеса без інтересу, зацікавленості до неї з боку конкретної людини. Отже, цінністю не може бути будь-який об'єкт поза суб'єктом, його творчою активністю. Суб'єкт, у свою чергу, не с визначальником цінностей, не може маніпулювати ними. Цінність констатується як специфічне відношення, що зв'язує один об'єкт з іншим, або суб'єктом, носієм певних соціокультурних якостей. Вона виникає в об'єкт-суб'єктному відношенні, яке кваліфікується як ціннісне відношення. Соціальна система цінностей охоплює найважливіші потреби та норми соціальної життєдіяльності, спрямовані на нормальне функціонування людської спільноти та подальший її розвиток. Сучасна система загальнолюдських цінностей - це вивірені соціально-історичним досвідом найбільш загальнозначимі цінності людства, які виконують функції регулятивних принципів та норм людської діяльності і забезпечують ефективне функціонування та розвиток суспільства і людини. До цієї системи входять: цінність житні і здоров'я людини, цінність планети Земля, як колиски та природньої умови життя людей, цінність нації і національної культури, цінність гуманної науки та медицини, цінність загальнолюдських моральних та естетичних норм і правил співжиття тощо.