18. Що таке сенсуалізм ?

.Сенсуалізм (від фр. sensualisme, лат. sensus — сприйняття, почуття, відчуття) — напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання. Суперечитьраціоналізму. Основний принцип сенсуалізму — «немає врозумінічого такого, чого б не було в почуттях». Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крімвідчуттявходить такожуява.

Відомі філософи-сенсуалісти:Аристотель,Фома Аквінський,Джон Локк,

Джордж Берклі,Етьєн Бонно де Кондільяк,,Девід ЮмВільям Джемс

19 Сенсуалізм і емпіризм, що їх об’єднує?

Емпіри́зм (грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що все знання ґрунтується на досвіді. Протистоїтьраціоналізмутамістицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини —розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що у принципі нічого не додає до змісту нашого знання. Уметодологічномуплані емпіризм  — це принцип, відповідно до якого життєва практика,моральінаукаповинні базуватися винятково на відповідному досвіді.

20. Раціоналізм, його сутність ?

Раціоналі́зм (від лат. ratio — розум) — філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди. Раціоналізм вважається ознаковою характеристикою сучасного духу. Прихильники раціоналізму вважали джерелом пізнання Розум, логічне мислення, твердили, що чуттєвий досвід не може забезпечити достовірність і загальне знання. На протилежність середньовічній схоластиці та релігійному догматизму класичний раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц) виходив з ідеї природного порядку - необмеженої причинної послідовності, що проймає світ, тобто мав форму детермінізму. Раціоналізм, що стверджував визначальну роль Розуму не тільки в пізнанні, а й у діяльності людей, став філософською основою ідеології Просвітництва. Позиція раціоналізму, як і позиція емпіризму (сенсуалізму), була однобічною, абсолютизувала одну з пізнавальних властивостей людини, що врешті-решт сприяло утвердженню у філософії метафізичного, механістичного способу мислення.

23 Об'єктивна істина— такий зміст наших знань, що не залежить від суб'єкта за змістом (за формою завжди залежить, тому істина суб'єктивна за формою).

Відносна істина— форма вираження об'єктивної істини, яка відображає певну повноту знань, певну міру чіткості і точності, яка досягнена на певному етапі розвитку науки.

24. Що таке догматизм ?

Догматизм з грецькою - положення,що сприймається на віру,без доведення) антиісторичний, абстрактний спосіб розгляду теоретичних і практичних проблем, коли при вирішенні їх не враховуються ні обставини місця,ні обставини часу. Догматизм – це визначальна характеристика консервативного мислення. Вона відображає закостенілість людської думки, її тимчасову засліпленість,нездатність до саморуху.

25. Що таке Релятивізм ?

Релятивізм – є зворотнім боком догматизму. (від грец. – відносний) – теоретико – пізнавальна концепція,котра виходить з однобічного з’ясування суті істини, перебільшення моменту її відносності, тобто інтерпретації результатів процесу пізнання. Отже, релятивізм має безпосереднє відношення до діалектики як теорії пізнання і в цьому виступає як альтернатива.

Релятивізм – методологічний принцип, що полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання. (Суть релятивізму: «Всяке знання відносно неусталене, суб’єктивне, залежить від людини»). Гносеологічні корені – заперечення тяглості у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Релятивісти вважають факт розвитку пізнання (перехід його на новий вищий рівень) доказом його неістинності, суб’єктивності. Це випливає в заперечення можливості пізнання взагалі (агностицизм). Аргументи релятивізму використовувалися для критики релігійних догматів і основ метафізики.(Раннім релятивістом можна вважати Протагора, ін. представники: Е. Роттердамський, М. Монтень, П. Бейль)