
- •4 Рівня акредитації
- •Титульна сторінка (титул) історії хвороби
- •І. Загальні відомості про хворого
- •Іі. Скагри хворого ( Molestiae aegroti)
- •Зразок запису Перший варіант
- •Другий варіант
- •III. Історія теперішнього (нинішнього) захворювання (Anamnesis morbi)
- •Зразок запису
- •IV. Розпитування хворого про функціональний стан окремих органів і систем (загальний анамнез — anamnesis communis)
- •Система кровообігу (Systenia circulationis sanguinis)
- •Система дихання (Systema respiratorium)
- •Система травлення (Systema digestorii)
- •Система сечовиділення (Systema diuretica)
- •Статева система ( Systema sexualis )
- •Нервова система (Systema nevrotica)
- •Опорно-руховий апарат
- •Зразок запису Система кровообігу
- •2. Система дихання
- •3. Система травлення
- •Система сечовиділення
- •Статева система (у жінки)
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Опорно-руховий апарат
- •V. Анамнез життя (Anamnesis vitae)
- •Зразок запису
- •Зразок запису
- •Об’єктивне фізичне (фізикальне) обстеження
- •І. Загальний огляд хворого
- •II. Огляд окремих частин тулуба
- •Зразок запису
- •III. Система дихання
- •Огляд грудної клітки
- •II. Динамічний огляд:
- •Пальпація грудної клітки
- •Перкусія легень
- •Зразок запису
- •1)Висота стояння верхівок легень (верхні межі):
- •2)Ширина полів Креніга справа і зліва становить 6 см;
- •3)Нижні межі легень визначені за такими топографічними лініями:
- •IV. Серцево-судинна система
- •Огляд гірекардіальної ділянки та поверхнево розташованих судин
- •Пальпація прекардіальної ділянки
- •3.Перкусія серця, визначення меж відносної та абсолютної тупості,а також ширини судинного пучка
- •4.Аускультація серця
- •5.Дослідження периферійних судин, вимірювання артеріального тиску і запис екг у 12 відведеннях
- •Зразок запису
- •V. Дослідження живота і органів черевної порожнини
- •Порожнина рота
- •2.Поверхнева (орієнтовна) пальпація.
- •3.Глибока ковзна методична (топографічна) пальпація за
- •4.Перкусія.
- •5.Аускультація.
- •Зразок запису
- •Висновок до фрагменту історії хвороби № 2
- •Варіанти висновку (зразки запису)
2.Поверхнева (орієнтовна) пальпація.
Згідно з методичними принципами, визначеними терапевтичною школою В.П. Образцова, поверхневу пальпацію проводять проти руху годинникової стрілки у такій послідовності: ліва здухвинна (клубова) ділянка, лівий фланк (ліва бічна ділянка живота), ліва підреброва ділянка (підребер’я), надчеревна ділянка (епігастрій), права підреброва ділянка, правий фланк (права бічна ділянка живота), права здухвинна ділянка, лобкова ділянка. При пальпації здухвинних ділянок в сферу пальпаторного обстеження залучаються також і пахвові ділянки. Навколопупкову ділянку живота прощупують таким чином спочатку по зовнішній (велике коло) окружності, а потім по внутрішній окружності (по малому колу) радіальним спрямуванням пальпуючої кисті до ділянок попередньої пальпації. За наявності різкої болючості в правій ділянці живота поверхневу пальпацію розпочинають з першої, правіше розташованої ділянки і закінчують ділянкою максимальної локалізації болю.
Таку пальпацію проводять послідовно за периферійним, а потім — центральним (навколопупковнм) колами живота.
Визначають такі особливості: болісність, резистентність передньої черевної стінки, тонус м’язів. Виявляють ознаки подразнення очеревини (симптом Щоткіна-Блюмберга), перкуторної болісності в епігастрії (симптом Менделя), грижові кільця (локалізація, величина, болісність), поверхнево розташовані пухлини, локальні ущільнення, калові завали (зсуЬаІа), розходження прямих м’язів живота, зони шкірної гіперестезії (зони Захар’їна — Геда), болючі ділянки на поверхні живота.Виявлені дані описують із зазначенням відповідних топографічних ділянок живота.
3.Глибока ковзна методична (топографічна) пальпація за
методом В.П. Образцова—М.Д. Стражеска.
Цю пальпацію проводять у такій послідовності: сигмоподібна кишка, сліпа кишка, кінцевий відрізок здухвинної кишки, висхід пий, низхідний відділи, ободової кишки, поперечна ободова кишка, шлунок, печінка, селезінка, нирки. Послідовно проводять пальпацію і оцінку фізичних властивостей окремих відрізків тонкої та товстої кишок — сигмоподібної, сліпої, кінцевого відрізку клубової, апендиксу, висхідного, низхідного відділів та горизонтальної частини ободової кишки. Необхідно відмітити, що перед пальпацією і визначенням властивостей горизонтального відрізку ободової кишки проводять визначення нижньої межі шлунка за допомогою чотирьох методів: пальпаторного, за шумом плескоту, перкуторного, аускультативного.
Після обстеження і оцінки властивостей окремих відділів киш- ківника визначають і описують пальпаторні властивості великої і малої кривизни та воротаря шлунка.
Далі послідовно описують результати перкуторного визначення верхньої та нижньої меж печінки за В.П. Образцовим та М.Г. Курловим. Потім визначають і описують пальпаторні особливості нижнього краю печінки: м’який, твердий, гострий, закруглений, гладкий, горбистий, чутливий, болісний, безболісний; визначають симптоми Ортнера, Кера, Образцова, Василенка, Мюссі- Георгієвського, Мейо-Робсона, Курвуазьє, Губергрица. Відмічають наявність болісності при натискуванні в ділянці проекції жовчного міхура, в зоні Шоффара.
Описують результати перкуторного визначення довжиниого та поперечного розмірів селезінки, а також результати пальпації (не пальпується, пальпується); у разі прощупання — послідовно описують форму нижнього краю, розмір випину у черевну порожнину, рухомість, болісність, консистенцію.
Написання цього розділу закінчують реєстрацією результатів пальпаторного дослідження підшлункової залози і нирок (останніх — в горизонтальному та вертикальному положеннях хворого), а також сечового міхура. При пальпації нирок (у разі промацування нижнього полюсу нирки) необхідно відмітити форму, болісність, рухомість, консистенцію її нижнього полюсу. Потім визначають симптом Пастернацього (негативний, позитивний — з однієї з обох боків), відчуття болісності при натискуванні па шкіру в надлобковій ділянці.