
Міністерство охорони здоров’я україни
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
Протокол № 13 від «08» січня 2013 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Догляд за хворими (практика) |
Модуль № 1 |
Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах профільного стаціонару |
Змістовний модуль № 1 |
Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю |
Тема заняття |
Послідовність проведення та роль огляду хворого в оцінці загального стану пацієнта |
Курс |
ІІ |
Факультети |
Медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ |
Київ – 2013
1. Актуальність теми:
Огляд хворого вважається одним із найдревніших методів в діагностичній медицині. Ним переважно користувались славнозвісні медики древності – Гіппократ, Гален, Діоскорид, а також знаменитий середньовічний лікар Авіценна. Визначними майстрами огляду вважались представники індо-тибетської, китайської і японської медицини. Їх досвід у цій галузі діагностики впродовж віків переймали і засвоювали представники європейської і вітчизняної медицини.
В історії клінічної медицини відомо чимало випадків встановлення діагнозу на основі огляду хворого. Однак в непоодиноких випадках сучасні практичні лікарі, які мають у своєму розпорядженні високоінформативні засоби інструментальної і лабораторної діагностики, на жаль не надають належного значення цьому технічно простому, але надто важливому методу діагностичного обстеження. Далеко не всі сучасні медичні фахівці повністю осягають роль огляду в своєму діагностичному арсеналі і в удосконаленні лікарського діагностичного мистецтва. Проте не слід і перебільшувати значення огляду в структурі повного клінічного обстеження. Відомо, наприклад, що надмірне захоплення так званими “блискавичними” діагнозами (блискавичний від нім. Blitzdiagnosis) на основі лише огляду, що було розповсюджене переважно серед німецьких клініцистів у 20-30 роках ХХ століття, ставало причиною численних діагностичних помилок.
Важлива методична особливість огляду полягає в тому, що метод хоча і є наступним після анамнезу етапом обстеження, в дійсності він проводиться впродовж всього періоду спілкування з хворим – від початкового анамнестичного і подальшого фізичного обстеження.