Викладення теми.

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) — хронічне дифузне виразково нек ротичне запалення слизової та підслизової оболонок ободової і прямої кишок. Це тяжке запально деструктивне захворювання травного тракту. У патологічний про цес залучається вся або частина товстої кишки. Частіше хворіють жінки у віці від 15 до 30 років.

Локалізація та частота розвитку уражень при НВК:

– тотальне ураження товстої кишки — 15–20%;

– сегментарне ураження ободової кишки — 30–50%;

– дистальне ураження товстої кишки (проктит) — 30–50%.

Причини розвитку нвк:

Захворювання є поліетіологічним. Обговорюють три основні концепції його виникнення:

1. Причиною захворювання є безпосередня дія деяких екзогенних чинників довкілля, які поки не встановлено. Як основну причину розглядають інфекцію.

2. НВК є автоіммунним захворюванням. За наявності генетичної схильності організму дія одного або кількох «пускових» чинників запускає каскад механізмів, спрямованих проти власних антигенів.

3. Це захворювання зумовлене дисбалансом імунної системи травного тракту, на тлі якого дія будь яких несприятливих чинників призводить до надмірної за пальної відповіді через спадкові або набуті порушення в механізмах регуляції імун ної системи.

Механізми розвитку нвк:

1. Хронічне запальне ураження слизової оболонки товстої кишки із залученням у патологічний процес її підслизового шару.

2. Ураження всієї стінки кишки за гострого перебігу захворювання.

3. Пусковим фактором виникнення захворювання або його чергового загострення може бути психогенний чинник.

Патологічна анатомія:

– запальна реакція, обмежена слизовою і підслизовою оболонками товстої кишки;

– мікроабсцеси крипт товстої кишки;

– множинні виразки внаслідок злиття запальних інфільтратів (виявляють макроскопічно);

– можлива поява псевдополіпозу.

Клініка виразкового коліту:

1. Скарги:

а) багаторазові водянисті випорожнення з:

– домішкою крові;

– гноєм;

– слизом;

б) тенезми, помилкові позиви;

в) біль у животі:

_{– переміжного характеру;}

– за ходом товстої кишки;

г) загальні прояви:

– лихоманка до 39–40 °С;

– зниження маси тіла;

– дегідратація й інтоксикація різного ступеня вираженості;

– набряки на стопах і гомілках.

2. Клініка:

а) огляд:

– блідість шкірних покривів;

– ознаки інтоксикації;

б) пальпація:

– товста кишка спазмована;

– болючість у проекції ободової кишки;

– пальцеве дослідження прямої кишки.

Особливості клінічних проявів НВК залежать від:

1. Характеру перебігу захворювання:

а) гострий перебіг:

– раптовий дизентерійноподібний початок;

– розвиток клінічної картини протягом 1–3 діб;

– інтоксикація та дегідратація;

б) хронічний рецидивний перебіг:

– зміна періодів загострення періодами ремісії;

в) хронічний безперервний перебіг:

– часті рецидиви захворювання або постійне загострення;

– зростання тяжкості стану хворого протягом 6 міс після першої атаки.

2. Фази процесу:

– загострення;

– ремісії.

3. Ступеня активності процесу за даними колоноскопії (4 ступеня): I ст. (мінімальний):

– набряк слизистої оболонки, гіперемія;

– відсутність судинного малюнка;

– легка контактна кровоточивість;

– дрібнокрапчасті геморагії. II ст. (помірний):

– набряк, гіперемія, зернистість, контактна кровоточивість слизової оболонки;

– наявність ерозій, зливних геморагій, фібринозних нашарувань на стінках. III ст. (виражений):

– поява множинних ерозій, що зливаються, і виразок на тлі описаних вище змін у слизовій оболонці;

– у просвіті кишки — гній і кров. IV ст. (різко виражений):

– окрім перерахованих змін визначається формуванням псевдополіпів і грануляцій, що кровоточать.

4. Ступеня тяжкості захворювання:

а) легкий перебіг:

– загальний стан хворого задовільний;

– маса тіла в нормі;

– температура тіла нормальна;

– переважні скарги на диспептичні явища;

– періодичний помірний біль у животі;

– закреп або пронос із частотою випорожнення до 5 разів на добу;

– крововтрата з калом до 20 мл на добу, у калі — слиз, кров;

б) середній ступінь тяжкості:

– астенізація хворого;

– зниження маси тіла на 10% і більше;

– підвищення температури тіла до 37,8 °С;

– ознаки гіповітамінозу;

– постійний біль у животі;

– здуття, гурчання, тенезми, проноси до 6–10 разів на добу;

– у калі — кров, слиз, гній;

в) тяжкий перебіг:

– загальна слабість, стомлюваність, відсутність апетиту;

– зниження маси тіла більше ніж на 20%;

– підвищення температури тіла до 38,5 °С і більше;

– симптоми інтоксикації;

– мальабсорбція, порушення травлення;

– біль у животі;

– часто блювання, тенезми, хибні позиви, проноси частіше 10 разів на добу;

– крововтрата із калом понад 50 мл на добу;

– домішки крові, слизу, гною у калі.

5. Наявності ускладнень:

а) місцевих:

– перфорація кишки;

– кишкова кровотеча;

– стриктура кишки;

– псевдополіпоз товстої кишки;

– токсична дилатація ободової кишки;

– малігнізація;

б) системних:

– сепсис;

– вторинний імунодефіцит;

в) позакишкових:

– гепатит;

– склерозуючий холангіт;

– стоматит;

– вузлувата еритема;

– гангренозна піодермія;

– епісклерит;

– поліартрит.