
- •Викладення теми. Варіанти анатомії червоподібного відростка та сліпої кишки.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація.
- •Методи діагностики гострого апендициту.
- •Лікування.
- •Література.
- •Викладення теми.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у дітей:
- •Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого і старечого віку.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних.
- •Ускладнення гострого апендициту
- •Методи діагностики:
- •Лікування.
- •Класифікація післяопераційних ускладнень
- •Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Викладення теми.
- •Допоміжні методи обстеження.
- •Лікування.
- •Актуальність теми.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Порівняльна ендоскопічна характеристика гострих ерозій та виразок:
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Викладення теми.
- •6. Клінічні прояви перфоративної виразки:
- •7. Чинники, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •Лікувальна тактика при перфоративній виразці.
- •Викладення теми.
- •1. Об’єктивні прояви:
- •Ендоскопічна класифікація активності кровотеч (j.A. Forrest, 1974):
- •II. Декомпенсований зворотний шок.
- •III. Декомпенсований незворотний шок.
- •Лікування.
- •1. Загальні заходи:
- •Методи ендоскопічного впливу на джерело кровотечі:
- •3. ІнфузійноFтрансфузійна терапія:
- •4. Антисекреторна терапія:
- •Хірургічне лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація гострої кишкової непрохідності:
- •Причини кишкової непрохідності:
- •Патоморфологiя.
- •Клінічний перебіг.
- •Обсяг обстеження при гострій кишковій непрохідності.
- •Викладення теми. Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення.
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма.
- •Лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Класифікація, запропонована в 1999 р. J.P. Chevrel і a.M. Rats (swr — classification):
- •Методи діагностики.
- •Лікування.
- •Викладення теми. Анатомія.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Дiагностична програма:
- •Диференційна дiагностика.
- •Хронічний холецистит (хх).
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варіанти клінічного перебігу й ускладнення.
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу та ускладнення.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Пiсляхолецистектомiчний синдром.
- •Класифiкацiя пхес (за о.О. Шалiмовим, 1988):
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •Класифiкацiя обтурацiйної жовтяницi (за о.О. Шалiмовим I співавт., 1993):
- •Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні ознаки:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Діагностика захворювань жовчного міхура:
- •Хронічний калькульозний холецистит
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні прояви:
- •Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:
- •1. Інструментальна діагностика:
- •Післяопераційне лікування:
- •Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею
- •Механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивне обстеження:
- •Післяхолецистектомічний синдром
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Тактика та вибiр методу лiкування.
- •Показання до оперативного лiкування:
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •Класифікація цп: За морфологією:
- •Діагностика пн.
- •1. Лабораторна діагностика:
- •2. Інструментальні методи дослідження:
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування гострої пн.
- •Лікування хронічної пн.
- •Диференційна діагностика:
- •Синдроми при абсцесах печінки.
- •Диференційна діагностика:
- •Викладення теми. Клінічна анатомія та фізіологія.
- •Класифікація (за о.О. Шалімовим):
- •Варіанти клінічного перебігу та ускладнення хп.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика і вибір методу лікування.
- •1. Класифікація хвороб селезінки:
- •2. Ушкодження селезінки:
- •3. Захворювання селезінки:
- •Викладення теми.
- •Причини розвитку нвк:
- •Механізми розвитку нвк:
- •Патологічна анатомія:
- •Клініка виразкового коліту:
- •Діагностична програма при нвк:
- •Диференційна діагностика нвк:
- •Лікування нвк:
- •Відносні показання до хірургічного лікування:
- •Причини розвитку хвороби Крона:
- •Патогенез хвороби Крона:
- •Патоморфологічні зміни при хворобі Крона:
- •Варіанти клінічного перебігу:
- •Діагностична програма при хворобі Крона:
- •Диференційна діагностика хвороби Крона:
- •Діагностичні ознаки хвороби Крона різного ступеня тяжкості:
- •Лікування хвороби Крона
- •2. Медикаментозна терапія:
- •3. Хірургічне лікування:
- •Анатомічні передумови дивертикульозу:
- •Класифікація перфорації дивертикулів за Hinkley:
- •Клінічний перебіг.
- •Хірургічне лікування:
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Викладення теми.
- •Анатомічні особливості.
- •Етіологія та патогенез.
- •Вибір методу лікування залежно від стадії.
- •Причини та сприятливі фактори.
- •Лікувальна тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Скарги:
- •Пальпація:
- •Діагностика:
- •Диференційний діагноз:
- •Ускладнення хронічного парапроктиту:
- •Лікування.
- •Найпоширеніші види операцій при норицях прямої кишки:
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Класифікація і типи.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Класифікація і типи.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Діагностика.
- •Лікування.
Викладення теми.
Неспецифічний виразковий коліт (НВК) — хронічне дифузне виразково нек ротичне запалення слизової та підслизової оболонок ободової і прямої кишок. Це тяжке запально деструктивне захворювання травного тракту. У патологічний про цес залучається вся або частина товстої кишки. Частіше хворіють жінки у віці від 15 до 30 років.
Локалізація та частота розвитку уражень при НВК:
– тотальне ураження товстої кишки — 15–20%;
– сегментарне ураження ободової кишки — 30–50%;
– дистальне ураження товстої кишки (проктит) — 30–50%.
Причини розвитку нвк:
Захворювання є поліетіологічним. Обговорюють три основні концепції його виникнення:
1. Причиною захворювання є безпосередня дія деяких екзогенних чинників довкілля, які поки не встановлено. Як основну причину розглядають інфекцію.
2. НВК є автоіммунним захворюванням. За наявності генетичної схильності організму дія одного або кількох «пускових» чинників запускає каскад механізмів, спрямованих проти власних антигенів.
3. Це захворювання зумовлене дисбалансом імунної системи травного тракту, на тлі якого дія будь яких несприятливих чинників призводить до надмірної за пальної відповіді через спадкові або набуті порушення в механізмах регуляції імун ної системи.
Механізми розвитку нвк:
1. Хронічне запальне ураження слизової оболонки товстої кишки із залученням у патологічний процес її підслизового шару.
2. Ураження всієї стінки кишки за гострого перебігу захворювання.
3. Пусковим фактором виникнення захворювання або його чергового загострення може бути психогенний чинник.
Патологічна анатомія:
– запальна реакція, обмежена слизовою і підслизовою оболонками товстої кишки;
– мікроабсцеси крипт товстої кишки;
– множинні виразки внаслідок злиття запальних інфільтратів (виявляють макроскопічно);
– можлива поява псевдополіпозу.
Клініка виразкового коліту:
1. Скарги:
а) багаторазові водянисті випорожнення з:
– домішкою крові;
– гноєм;
– слизом;
б) тенезми, помилкові позиви;
в) біль у животі:
– переміжного характеру;
– за ходом товстої кишки;
г) загальні прояви:
– лихоманка до 39–40 °С;
– зниження маси тіла;
– дегідратація й інтоксикація різного ступеня вираженості;
– набряки на стопах і гомілках.
2. Клініка:
а) огляд:
– блідість шкірних покривів;
– ознаки інтоксикації;
б) пальпація:
– товста кишка спазмована;
– болючість у проекції ободової кишки;
– пальцеве дослідження прямої кишки.
Особливості клінічних проявів НВК залежать від:
1. Характеру перебігу захворювання:
а) гострий перебіг:
– раптовий дизентерійноподібний початок;
– розвиток клінічної картини протягом 1–3 діб;
– інтоксикація та дегідратація;
б) хронічний рецидивний перебіг:
– зміна періодів загострення періодами ремісії;
в) хронічний безперервний перебіг:
– часті рецидиви захворювання або постійне загострення;
– зростання тяжкості стану хворого протягом 6 міс після першої атаки.
2. Фази процесу:
– загострення;
– ремісії.
3. Ступеня активності процесу за даними колоноскопії (4 ступеня): I ст. (мінімальний):
– набряк слизистої оболонки, гіперемія;
– відсутність судинного малюнка;
– легка контактна кровоточивість;
– дрібнокрапчасті геморагії. II ст. (помірний):
– набряк, гіперемія, зернистість, контактна кровоточивість слизової оболонки;
– наявність ерозій, зливних геморагій, фібринозних нашарувань на стінках. III ст. (виражений):
– поява множинних ерозій, що зливаються, і виразок на тлі описаних вище змін у слизовій оболонці;
– у просвіті кишки — гній і кров. IV ст. (різко виражений):
– окрім перерахованих змін визначається формуванням псевдополіпів і грануляцій, що кровоточать.
4. Ступеня тяжкості захворювання:
а) легкий перебіг:
– загальний стан хворого задовільний;
– маса тіла в нормі;
– температура тіла нормальна;
– переважні скарги на диспептичні явища;
– періодичний помірний біль у животі;
– закреп або пронос із частотою випорожнення до 5 разів на добу;
– крововтрата з калом до 20 мл на добу, у калі — слиз, кров;
б) середній ступінь тяжкості:
– астенізація хворого;
– зниження маси тіла на 10% і більше;
– підвищення температури тіла до 37,8 °С;
– ознаки гіповітамінозу;
– постійний біль у животі;
– здуття, гурчання, тенезми, проноси до 6–10 разів на добу;
– у калі — кров, слиз, гній;
в) тяжкий перебіг:
– загальна слабість, стомлюваність, відсутність апетиту;
– зниження маси тіла більше ніж на 20%;
– підвищення температури тіла до 38,5 °С і більше;
– симптоми інтоксикації;
– мальабсорбція, порушення травлення;
– біль у животі;
– часто блювання, тенезми, хибні позиви, проноси частіше 10 разів на добу;
– крововтрата із калом понад 50 мл на добу;
– домішки крові, слизу, гною у калі.
5. Наявності ускладнень:
а) місцевих:
– перфорація кишки;
– кишкова кровотеча;
– стриктура кишки;
– псевдополіпоз товстої кишки;
– токсична дилатація ободової кишки;
– малігнізація;
б) системних:
– сепсис;
– вторинний імунодефіцит;
в) позакишкових:
– гепатит;
– склерозуючий холангіт;
– стоматит;
– вузлувата еритема;
– гангренозна піодермія;
– епісклерит;
– поліартрит.