- •Викладення теми. Варіанти анатомії червоподібного відростка та сліпої кишки.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація.
- •Методи діагностики гострого апендициту.
- •Лікування.
- •Література.
- •Викладення теми.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у дітей:
- •Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого і старечого віку.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних.
- •Ускладнення гострого апендициту
- •Методи діагностики:
- •Лікування.
- •Класифікація післяопераційних ускладнень
- •Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Викладення теми.
- •Допоміжні методи обстеження.
- •Лікування.
- •Актуальність теми.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Порівняльна ендоскопічна характеристика гострих ерозій та виразок:
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Викладення теми.
- •6. Клінічні прояви перфоративної виразки:
- •7. Чинники, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •Лікувальна тактика при перфоративній виразці.
- •Викладення теми.
- •1. Об’єктивні прояви:
- •Ендоскопічна класифікація активності кровотеч (j.A. Forrest, 1974):
- •II. Декомпенсований зворотний шок.
- •III. Декомпенсований незворотний шок.
- •Лікування.
- •1. Загальні заходи:
- •Методи ендоскопічного впливу на джерело кровотечі:
- •3. ІнфузійноFтрансфузійна терапія:
- •4. Антисекреторна терапія:
- •Хірургічне лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація гострої кишкової непрохідності:
- •Причини кишкової непрохідності:
- •Патоморфологiя.
- •Клінічний перебіг.
- •Обсяг обстеження при гострій кишковій непрохідності.
- •Викладення теми. Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення.
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма.
- •Лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Класифікація, запропонована в 1999 р. J.P. Chevrel і a.M. Rats (swr — classification):
- •Методи діагностики.
- •Лікування.
- •Викладення теми. Анатомія.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Дiагностична програма:
- •Диференційна дiагностика.
- •Хронічний холецистит (хх).
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варіанти клінічного перебігу й ускладнення.
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу та ускладнення.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Пiсляхолецистектомiчний синдром.
- •Класифiкацiя пхес (за о.О. Шалiмовим, 1988):
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •Класифiкацiя обтурацiйної жовтяницi (за о.О. Шалiмовим I співавт., 1993):
- •Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні ознаки:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Діагностика захворювань жовчного міхура:
- •Хронічний калькульозний холецистит
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні прояви:
- •Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:
- •1. Інструментальна діагностика:
- •Післяопераційне лікування:
- •Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею
- •Механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивне обстеження:
- •Післяхолецистектомічний синдром
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Тактика та вибiр методу лiкування.
- •Показання до оперативного лiкування:
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •Класифікація цп: За морфологією:
- •Діагностика пн.
- •1. Лабораторна діагностика:
- •2. Інструментальні методи дослідження:
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування гострої пн.
- •Лікування хронічної пн.
- •Диференційна діагностика:
- •Синдроми при абсцесах печінки.
- •Диференційна діагностика:
- •Викладення теми. Клінічна анатомія та фізіологія.
- •Класифікація (за о.О. Шалімовим):
- •Варіанти клінічного перебігу та ускладнення хп.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика і вибір методу лікування.
- •1. Класифікація хвороб селезінки:
- •2. Ушкодження селезінки:
- •3. Захворювання селезінки:
- •Викладення теми.
- •Причини розвитку нвк:
- •Механізми розвитку нвк:
- •Патологічна анатомія:
- •Клініка виразкового коліту:
- •Діагностична програма при нвк:
- •Диференційна діагностика нвк:
- •Лікування нвк:
- •Відносні показання до хірургічного лікування:
- •Причини розвитку хвороби Крона:
- •Патогенез хвороби Крона:
- •Патоморфологічні зміни при хворобі Крона:
- •Варіанти клінічного перебігу:
- •Діагностична програма при хворобі Крона:
- •Диференційна діагностика хвороби Крона:
- •Діагностичні ознаки хвороби Крона різного ступеня тяжкості:
- •Лікування хвороби Крона
- •2. Медикаментозна терапія:
- •3. Хірургічне лікування:
- •Анатомічні передумови дивертикульозу:
- •Класифікація перфорації дивертикулів за Hinkley:
- •Клінічний перебіг.
- •Хірургічне лікування:
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Викладення теми.
- •Анатомічні особливості.
- •Етіологія та патогенез.
- •Вибір методу лікування залежно від стадії.
- •Причини та сприятливі фактори.
- •Лікувальна тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Скарги:
- •Пальпація:
- •Діагностика:
- •Диференційний діагноз:
- •Ускладнення хронічного парапроктиту:
- •Лікування.
- •Найпоширеніші види операцій при норицях прямої кишки:
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Класифікація і типи.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Класифікація і типи.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Діагностика.
- •Лікування.
Класифікація (за о.О. Шалімовим):
1. Хронічний фіброзний панкреатит без порушення прохідності головної панкреатичної протоки.
2. Хронічний фіброзний панкреатит із порушенням прохідності головної панкреатичної протоки, дилатацією проток підшлункової залози та панкреатичною гіпертензією.
3. Хронічний фіброзно дегенеративний панкреатит.
Класифікація О.О. Шелагурова (1970) враховує клінічний перебіг ХП:
1. Хронічний рецидивуючий панкреатит.
2. Хронічний больовий панкреатит.
3. Хронічний безбольовий (латентний) панкреатит.
4. Хронічний псевдотуморозний панкреатит.
5. Хронічний холецистохолангіопанкреатит (холангіогенний панкреатит).
6. Хронічний індуративний панкреатит.
Симптоматика і клінічний перебіг. Оскільки перебіг захворювання має циклічний характер із періодичними змінами ремісій і загострень, клініка ХП зале жить від фази розвитку запального процесу. Поряд із тим на поліморфність симп томів впливають також порушення зовнішньо та внутрішньосекреторної функцій підшлункової залози, які особливо виражені у фазі ремісії. Основними проявами хронічного панкреатиту є біль, диспептичні явища та прогресуюча втрата маси тіла. Біль, переважно в підчеревній ділянці, інколи зліва, пекучий, стискаючий або колю чий, часто є єдиним симптомом захворювання, а скарги на нього передують іншим симптомам. Він буває постійним, змінюючи лише свою інтенсивність. У деяких хво рих больові відчуття посилюються в положенні лежачи, тому пацієнти займають вимушене сидяче положення. Найчастіше хворі пов’язують виникнення болю зі споживанням жирної, смаженої їжі, бобових, варених яєць, кави.
У деяких випадках перебіг ХП може бути стертим із помірно вираженим больо вим синдромом або болем, що має атиповий характер, нагадуючи, наприклад, стено кардію. У таких хворих на перше місце виступають симптоми, пов’язані з порушен нями екзокринної функції підшлункової залози. Вони скаржаться на відсутність апетиту, нудоту, відрижку, інколи в них виникають блювання та проноси з гнильним запахом. Спостерігають також спрагу, загальну слабість і прогресуючу втрату маси тіла. У проміжках між нападами самопочуття хворих залишається задовільним.
Під час пальпації живота біль не виникає або він зовсім незначний. Інколи вдаєть ся пропальпувати підшлункову залозу у вигляді горизонтально розташованого щільного, помірно болючого тяжа.
Основними проявами ендокринної недостатності є розвиток цукрового діабету, рідше — гіпоглікемії. Особливість цієї форми цукрового діабету полягає в тому, що він проявляється через кілька років після початку захворювання, перебігає порівняно легко та часто носить латентний характер. За недостатньої продукції глюкагону мож лива гіпоглікемія. Поряд із тим, в окремих хворих може розвиватися синдром біліар ної гіпертензії з характерними для нього механічною жовтяницею та холангітом. Причинами холестазу частіше є тубулярний стеноз холедоха, холедохолітіаз або стенозуючий папіліт. У деяких випадках виникає дуоденальна непрохідність.
Дослідження зовнішньосекреторної функцїі підшлункової залози ґрунтується на встановленні рівня амілази в сироватці крові та сечі. У період загострення хро нічного панкреатиту він підвищується, з ним також зростають показники трипсину та ліпази.
Копрологічне дослідження. Макроскопічна картина — значна кількість (поліфекалія) калу сіруватого кольору з неприємним запахом. Характерними є стеаторея (підвищення кількості нейтрального жиру) та креаторея (велика кількість м’язових волокон).
Дослідження внутрішньосекреторної функції підшлункової залози включає:
1) визначення рівня цукру в крові та сечі (для ХП характерні гіперглікемія та глюкозурія);
2) радіоімунологічне визначення вмісту гормонів (інсуліну, С пептиду та глюкагону).
Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини у двох проекціях дає змо гу виявити конкременти в протоках і кальцифікати в паренхімі підшлункової зало зи. Релаксаційна дуоденографія виявляє розгортання «підкови» дванадцятипалої кишки та зміни рельєфу її слизової оболонки.
Холецистохолангіографію проводять для діагностики жовчнокам’яної хвороби та вторинних уражень жовчних шляхів.
Ультразвукове дослідження (УЗД, сонографія) — один з основних методів діаг ностики. Сонографічними симптомами ХП є: нерівність контурів залози, підвищен ня щільності її паренхіми, збільшення або зменшення розмірів органа, розширення панкреатичної протоки та вірсунголітіаз або наявність кальцинатів паренхіми. При цьому обов’язково треба обстежити жовчний міхур, печінку та жовчовивідні шляхи для діагностики жовчнокам’яної хвороби та холедохолітіазу.
Сцинтиграфія підшлункової залози. В ранніх стадіях спостерігають підсилен ня сцинтиграфічного малюнка, пізніх — його стертість і дефекти накопичення радіонукліду (симптом «решета» або «бджолиного стільника»).
Комп’ютерна томографія (КТ) дає змогу виявити збільшення або зменшення розмірів залози, наявність кальцифікатів, конкрементів, нерівність контурів органа, вогнищеві чи дифузні зміни його структури.
Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія (ЕРПХГ) дає змогу визначити розширення панкреатичної протоки, її деформацію, вірсунголітіаз.
Лапароскопію доцільно застосовувати у фазі загострення ХП при розвитку жирового чи геморагічного панкреонекрозу (виявляють «стеаринові бляшки», ексудат).
Пункційна біопсія підшлункової залози під контролем сонографії може мати важливе значення для диференціальної діагностики панкреатиту та раку.
Черезшкірну черезпечінкову холангіографію і холангіостомію використовують як для диференційної діагностики псевдотуморозної форми ХП та раку підшлунко вої залози, так і передопераційної підготовки за наявності жовтяниці. Під час цього є можливість виявити розширення внутрішньо та позапечінкових проток, локалі зацію та протяжність їх стриктур.