Додаткові методи обстеження.

Фракційне дослідження шлунку.

Дослідження виконують вранці, після 12-14 годинного голодування. Базальний секрет: сума 4 порцій шлункового секрету, одержаного кожні 15 хвилин. Він відображає стан діяльності залозного апарату шлунку та його регуляції. Після введення подразника (7% відвар сухої капусти, м'ясний відвар, найчастіше 0,1% р-н гистаміну - 0,01мг/кг маси парентеральне) через 25 хвилин одержують вміст шлунку, по кількості якого оцінюють його евакуаторну функцію. Потім, на протязі години кожні 15 хвилин відсмоктують шприцем вміст шлунку, який у сукупності е показником так званої стимульованої або послідовної секреції. Визначення абсолютної кількості соляної кислоти в одиницю часу (дебіт НСЬ) є більш об'єктивним показником кислотообразуючої

68

функції шлунку, порівнянне з титраційними одиницями. Дебіт-годину НСЬ визначають за формулою:

Д= 0,0365х№ х Е1 +0.0365 х N2 х Е2+... N - кількість шлункового соку, Е -кислотність (в тітр.од.), 0,0365 -кількість НСЬ в 1 мл. сока при концентрації її в 1 титр.од. У здорових дітей шкільного віку кількість шлункового вмісту натще становить 0-30 мл, кількість базального секрету - 30-100 мл, послідовного - 40-110 мл. Дебіт-година вільної кислоти в базальному секреті становить 0,55-2,74 ммоль (20-100 мг), в послідовному- 1 - 4,93 ммоль (40-180 мг).

Методика обстеження.

При обстеженні системи травлення у дитини треба звернути особливу увагу:

- збираючи анамнез з'ясувати особливості перенатального анамнезу (токсикоз вагітності, загроза зриву вагітності, захворювання вагітної та новонародженого та ін.), особливості вигодовування дитини (природне, штучне, сумішне, прикорм, режим), наявність диспепсичних явищ (зригування, блювання, біль у животі, стан апетиту, частота і характер випорожнень)

- оглядаючи дитину з'ясувати особливості язика (сухий, з налітом, малиновий, »географічний», великий), слизової оболонки рота (бліда, наявність енантеми, крововиливів, плями Філатова) зубів, мигдаликів, колір шкіри, розмір живота, його форму, перистальтику, стан пупка, (мокнучий, гнійні виділення), стан ануса (зіяння).

- проводячи пальпацію поверхневу треба з'ясувати напруження знижений або підвищений тонус м'язів передньої черевної стінки, визначити больові зони Захаріна-Геда (холедоходуоденальну, еігігастральну, зону Шоффара, панкреатичну, апендікулярну, сигмальну).

- проводячи пальпацію глибоку по Образцову і Стражеско визначають особливості органів черевної порожнини (кишечника, печінки, жовчного міхура селезінки, підшлункової залази, мезентеріальних лимфовузлів). Для виявлення патології органів брюшної порожнини потрібно визначати деякі больові точки (Кєра, Мейо-Робсона, Дежардена, Боаса, Опенховського) та симптоми (Георгієвського-Мюссі, Мерфі, Ортнера-Грекова, Менделя, Пастернацького).

- за допомогою перкусії визначають наявність рідини в черевній порожнині, розмір печінки по Курлову (11 х9 х7 см ), селезінки (1 рік -4х4 см., 2-3 роки - 5х5см, 6-7років - 6х6 см, згодом, як у дорослого -6х8см).

під час лабораторно-інструментального дослідження оцінити результати фракційного дослідження шлункового соку, дуоденальне

зондування, копрограми, бактеріограми, ендоскопічне дослідження верхніх і нижніх відділів травного каналу, ультразвукові методи дослідження паренхіматозних органів, рентгенологічні методи дослідження, біохімічні та імунологічні методи.

Питання для самоконтролю. І.Які особливості ротової порожнини сприяють процесу ссання?.

2. Які особливості травної системи сприяють виникненю зригування у

немовлят?

3. Назвіть ферментативний склад шлункового соку у немовлят ( якісний

та кількісний).

4. Які особливості всмоктування білків у новонародженої дитини?

5. Скільки годин знаходиться в шлунку немовлят жіноче молоко?

Коров»яче молоко?

6. Що таке меконій?

7. Яка мікрофлора кишок домінує у немовлят при природному

вигодовуванні?

8. Як залежіть мікрофлора кишок від виду вигодовування?

9. Яку роль відіграє фізіологічна кишкова мікрофлора?

10. Що розуміють під терміном «кишковий дісбакгеріоз»?

11. Як змінюється розмір печінки, залежно від віку дитини?

12. Який вигляд мають випорожнення здорової дитини на природньому

вигодовуванні, штучному?

13. Як змінюються випорожнення немовлят при аліментарній діареї,

ентериті, коліті?

14. Коли буває «малиновий« язик, «географічний«, «лакований»?

15. Що може призводити до збільшення розмірів живота?

16. Яке діагностичне значення має локалізація болю в животі?

Тести для контролю.

1. Акту смоктання сприяють;

1.1. відносно велика ротова порожнина

1.2. відносно мала ротова порожнина

1.3. великий язик

1.4. малий язик

1.5. добре розвинені м»язи рота та пгік

2. Місткість шлунку у новонародженої дитини становить:

2.1. 30-35 мл.,

2.2. 50-60 мл,

2.3. 100-150 мл

2.4. 200-250 мл

70

3. У складі шлункової рідини у немовлят головним діючим ферментом

є:

3.1. пепсин

3.2. хімозін (лабфермент, сичужний фермент)

3.3. ліпаза

4. У складі панкреатичного сока є такі ферменти:

4.1. пепсин

4.2. ліпаза

4.3. трипсін

4.4. амілаза

4.5. хімозін

5. Як змінюється розмір печінки залежно від віку дитини? :

5.1. у новонародженого займає 1/2-1/3 частину черевної порожнини

5.2. до Іроку збільшується в 2 рази

5.3. до 1 року збільшується в 3 рази

5.4. до 7-8 років збільшується в 5 разів

5.5. до 7-8-років збільшується в 7 разів

6. Кишковий сік немовлят містить такі ферменти:

6.1. ентерокіназа

6.2. ліпаза

6.3. хімозін

6.4. амілаза

6.5. пепсін

7. У немовлят довжина кишок більша, ніж довжина тіла

7.1. - в 2 рази

7.2. - в 6 разів

7.3. - в 4 рази

7.4. - в 10 разів

8. Нормальна кишкова мікрофлора виконує такі функції.

8.1. створює імунологічний бар»єр

8.2. сприяє остаточному перетравлюванню рештків їжі

8.3. сприяє синтезу вітамінів та ферментів

8.4. викликає запалювання слизової оболонки кишок.

9. Який вигляд мають випорожнення у немовлят, що знаходяться на природному вигодовуванні?

9.1. кашкоподібної консистенції

9.2. оформлені

9.3. жовтого кольору

9.4. зеленого кольору

9.5. кислого запаху

9.6. гомогенні

9.7. з грудочками

10. Яка мікрофлора кишок домінує у дітей грудного віку, що знаходяться на природному вигодовуванні?

10.1. біфідофлора

10.2. кишкова паличка

10.3. ацидофільна паличка 11 .Біль у надчеревній ділянці живота найчастіше буває при

11.1. хворобах шлунку

11.2. дванадцятипалої кишки

11.3. печінки і жовчних шляхів

11.4. сечовидільної системи

11.5. апендициті.

12. Біль у лівій здухвинній ділянці живота найчастіше буває при;

12.1. хворобах шлунку

12.2. апендициті

12.3. сигмоїдиті

12.4. дизентериї.

13. Які симптоми виявляються при ураженні жовчного міхура та жовчних ходів?

13.1. Ортнера

13.2. Пастернацького

13.3. Кєра

13.4. Щьоткіна

13.5. Мерфі Н.Блювота у малят може бути пов'язана з ;

14.1. інтоксікаційним синдромом

14.2. менінгітом

14.3. травмою черепа

14.4. пілоростенозом 15. Збільшені розміри живота можуть бути при;

15.1. метеоризмі

15.2. рахигі

15.3. хворобі Гіршпрунга

15.4. асциті

15.5. пухлинах черевної порожнини. Іб.Коли спостерігається мелена?

16.1. при кровотечі в черевну порожнину

16.2. при кишковій кровотечі

16.3. при шлунковій кровотечі

16.4. при гемолітичній анеміі

16.5. при паренхіматозній жовтяниці.

Відповіді до контрольних тестів.

1.2.,1.3.,1.5.,2.1.,3.1,4.2,4.3,4.4.,5,1,5.2,5.4.,6.1.,6.2,6.4,7.2.,8.1,8,2,8.3, 9.1.,9.3,9.5,9.6.,10.1.,П.1,11.2,12.3,12.4.,13.1.,13.3,13.5,14.1.,14.2,14.3, 14.4,15.1,15.2,15.3,15.4,15.5,16.3.

Тема: АНАТОМО-ФВЮЛОГІЧШ ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ.

Актуальність теми:при народженні дитини відбувається якісна зміна роботи сечовивідної системи Нирки функціонують у ембріона , а сеча, що виділяється відіграє важливу роль у підтримці об"єму амніотичної рідини. Екскреція речовин у плода забезпечується плацентою. З моменту народження провідну роль у забезпеченні гомеостазу починають набувати нирки. Їх функції полягають в підтримці об"єму крові та іншої рідини внутрішнього середовища, забезпеченні постійної концентрації в них осмотичне активних речовин і окремих іонів, рН, екскреції кінцевих продуктів обміну, чужорідних речовин. Знання особливостей будови та функціонування органів сечової системи в дитячому віці є запорукою встановлення точного діагнозу і правильного лікування.

Мета заняття:вивчити особливості будови та функцій сечовивідної системи у дітей різного віку, знати найважливіші ознаки ураження органів сечового тракту, навчитись обстежувати і оцінювати стан сечової системи у дітей різного віку.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості нирок, сечоводів, сечового міхура у дітей.

2. Особливості функціонального стану нирок у дітей.

3. Симптоми і синдроми, що розвиваються при транзиторній чи остаточній втраті гомеостатичних функцій нирок.

4. Кількісні та якісні показники сечовиділення в різні вікові періоди.

5. Семіотику захворювань сечових органів у дітей: синдром набряків, нефротичний синдром, нефритичиий синдром, синдром артеріальної гіпертензії, сечовий синдром.

6. Методи дослідження органів сечової системи у дітей.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Визначити і оцінити скарги, характерні для ураження сечовивідної системи, зібрати сімейний та індивідуальний анамнез.

2. Вміти провести пальпацію нирок за методом Образцова-Стражеска в горизонтальному положенні і за методом Боткіна.

3. Вміти виявляти явні та приховані набряки.

4. Вміти оцінити загальний аналіз сечі, за Нечипоренком, Аддіс-Каковським, Амбурже, посів сечі на мікрофлору.

5. Вміти оцінити основні біохімічні дослідження крові, що застосовуються в нефрології: креатинин, сечовина, сечова кислота, загальний білок і фракції, холестерин, електроліти.

6. Вміти оцінити основні функціональні дослідження нирок: проба Зимницького, проба Реберга, навантажувальні тести(проба на концентрацію, проба з водним навантаженням).

7. Вміти оцінити рентгенограми: оглядовий знімок органів черевної порожнини, екскреторну урограму, мікційну цистоуретрограму.

Література:

Обов"язкова:1. Мазурин А. В. , Воронцов Й. М. Пропедевтика детских болезней. М. , 1985, або

2. Медицина дитинства/За ред. П. С. Мощича. К. , "Здоров"я". 1994. С. 226-228.

3. Матеріали лекцій.

Додаткова: 1. Папаян А. В. , Савенкова Н. Д. Клиничекая нефрология детского возраста. Санкт-Петербург. , Сотіс. 1997. С. 9-

122.

2. В. Й. Наумова, А. В. Папаян. Почечная недостаточность у детей. М. , Медицина. 1991. С. 4-37.

3. Лопаткин Н. А. , Пугачев А. Г. Детская урология(руководство). М. , 1986. С. 5-87.

Допоміжні матеріали:

• Реферат: "Особливості функцій нирок у дітей молодшого віку".

• Показники кількості сечі і сечовиділень у дітей в залежності від віку.

• Коливання відносної густини сечі протягом доби у дітей.

• Кількість лейкоцитів та еритоцитів, що екскретуються з сечею у здорових дітей.

• Показнки сечовини і креатиніну крові в залежності від віку дитини.

• Характеристика клубочкової фільтрації в залежності від віку дитини.

• Перелік методів, що застосовуються при обстеженні дітей із захворюваннями органів сечової системи.

• Методика обстеження органів сечової системи у дітей.