2. Конкретні цілі:
– Визначати роль і місце загального огляду хворого в діагностичному процесі.
– Методично вірно проводити загальний огляд хворого, дотримуючись схеми дослідження.
Аналізувати загальний стан пацієнта і стан його свідомості та робити висновок про їх відповідність нормі або певному ступеню порушення.
Класифікувати основні порушення свідомості – ступор, сопор, кому; засвоїти основні їх ознаки.
Узагальнювати дані огляду хворого з визначенням типу його тілобудови.
Оцінювати поставу та ходу хворого, вирізняючи основні їх зміни та характер ураження.
Демонструвати методику дослідження шкіри, її властивостей та підшкірної клітковини.
Трактувати зміни кольору, тургору, вологості, температури шкіри, наявність шкірних висипів із становленням основних симптомів захворювання.
Демонструвати методику дослідження мязів та суглобів з подальшою оцінкою стану кістково-мязової системи.
Демонструвати послідовність та техніку дослідження лімфатичних вузлів, аналізувати основні їх властивості та робити висновок про відповідність нормі.
Засвоїти латинське позначення основних характеристик загального стану хворого, стану його свідомості, положення в ліжку, постави та ходи, різновидів змін шкіри, мязів, кісток, суглобів.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
|
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при огляді хворої людини |
|
Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних симптомів при огляді хворого |
|
– Представляти основні процеси, які впливають на стан свідомості людини – Ідентифікувати основні конституціональні типи людини за різними існуючими класифікаціями – Пояснювати механізми змін властивостей шкіри при дії різних внутрішніх та зовнішніх чинників – Пояснювати механізми регуляції ходи людини |
|
– Визначати фізіологічні викривлення хребта – Описувати кровопостачання та інервацію шкіри і її придатків, мязів, суглобів – Ідентифікувати основні групи лімфатичних вузлів |
|
– Описувати будову шкіри, волос, нігтів та підшкірної клітковини – Представляти гістологічну будову лімфатичного вузла |
|
– Проводити антропометричне дослідження хворого – Визначати конституціональний тип хворого – Робити попередній висновок щодо загального стану пацієнта та стану його свідомості |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
|
Термін |
Визначення |
|
– метод фізикального обстеження хворого, оснований на візуальному виявленні зовнішніх проявів хвороби, тобто їх поверхневих тілесних ознак |
|
визначається лікарем на основі комплексного враження від особливостей тіло будови, постави, кольору шкіри, виразу обличчя, положення в ліжку, тощо – ознак, за якими формується попереднє уявлення про стан здоров”я людини, тяжкість недуги або можливість її ускладнень |
|
– форма відбиття дійсності в головному мозку людини, здатність адекватно реагувати на зовнішні подразники та сигнали |
|
– порушення свідомості, яке проявляється оціпенінням, при цьому хворий не завжди відповідає на запитання, мовна реакція загальмована, відповіді на питання запізнілі, короткі і неповні |
|
– порушення свідомості, яке проявляється отупінням (сплячкою), на запитання хворий не відповідає, реагує лише на сильні звукові або механічні подразнення, рефлекси не втрачені |
|
– стан глибокого пригнічення центральної нервової системи, який проявляється повною втратою свідомості, відсутністю реакцій на зовнішні подразники та рефлексів, розладами функцій життєво важливих органів – дихання, кровообігу |
|
– іритативні розлади свідомості, які проявляються спотвореними зоровими або слуховими відчуттями реально неіснуючих образів, видінь, слухових або зорових асоціацій, тощо |
|
- іритативні розлади свідомості, які проявляються безладними і неадекватними мовними реакціями, навіяними фантастичними подіями або ілюзорними фактами |
|
– положення, за якого пацієнт може самостійно, без сторонньої допомоги, змінити власне положення у ліжку, на стільці, в кріслі, тощо; за власним бажанням або за пропозицією медичного персоналу вільно переміщуватися в палаті та за її межами, самостійно здійснювати заходи особистої гігієни, та постелі, приймати їжу |
|
– положення, за якого пацієнт не спроможний самостійно змінювати положення в ліжку, здійснювати заходи особистої гігієни, приймати їжу |
|
– положення, якого набуває хворий з метою зменшення хворобливих проявів; при цьому зменшуються болісні або інші неприємні відчуття - задишка, біль, диспептичні розлади, полегшується загальний стан хворого |
|
– сукупність відносно сталих морфологічних та функціональних властивостей людини, зумовлених генетичними чинниками, а також тривалим і (або) інтенсивним впливом навколишнього середовища |
|
– манера тримати тіло в певному положенні при різних фізичних станах організму |
|
– сукупність особливостей пози та рухів при ходьбі |
|
– синюшне забарвлення шкіри завжди зумовлене патологічними причинами |
|
– жовтушне забарвлення шкіри та слизових оболонок |
|
– депігментовані плями різної величини і форми, оточені вузькою смугою гіперпегментації |
|
– депігментовані ділянки шкіри, переважно круглої або овальної форми, схожі на вітіліго |
|
– обмежене почервоніння шкіри |
|
– точковий, капілярний шкірний крововилив |
|
– вузликоподібне утворення, що не має порожнини, і яке дещо піднімається над поверхнею шкіри |
|
– висип на шкірі у вигляді невеликих червоних плям, які не виступають над її поверхнею |
|
– пухирцевоподібне утворення на шкірі, заповнене гноєм |
|
– своєрідне утворення на шкірі, яке є остаточним результатом зрощення країв шкіри, після оперативних втручань, травм тощо |
|
– глибоке ямоподібне утворення на тілі, яке проявляється трофічними розладами і тривалим загоєнням |
|
– трофічні розлади шкіри, які найчастіше виникають у тяжких і виснажених хворих, що тривалий період знаходяться на постільному режимі, наприклад, при тяжких ураженнях головного і спинного мозку |
|
– оволосіння у жінок за чоловічим типом |