- •35. Максимально очищені препарати з рослинної сировини. Спосіб очищення. Суть діалізу і висолювання.
- •36. Способи одержання й устаткування при виробництві фармацевтичних препаратів протеолітичної дії.
- •37. Способи інтенсифікації процесу екстрагування бар із рослинної сировини. Екстрагування з пульсацією рідини в зваженому шарі.
- •38. Способи висушування витягів, що містять термолабільні речовини. Пристрій і принцип роботи розпилювальної сушарки.
- •39. Способи одержання витяжок на виробництві рідких екстрактів.
- •40. Характеристика конвективних і контактних сушарок.
- •41. Теплоносії. Види теплообмінників.
- •42. Типи сушильних апаратів для фітохімічного виробництва. Принцип роботи сублімаційної сушарки.
- •43. Способи одержання витяжок для виробництва сухих екстрактів. Чинники, що впливають на процес екстракції бар.
- •44. Методи очистки ферментів. Метод афінної хроматографії.
38. Способи висушування витягів, що містять термолабільні речовини. Пристрій і принцип роботи розпилювальної сушарки.
ВИСУШУВАННЯ — процес видалення вологи із твердих, пастоподібних матеріалів, суспензій або концентрованих розчинів шляхом її випаровування і відведення парів, які утворюються. У фармацевтичному виробництві В. прoводять двома методами: нагріванням вологих матеріалів теплоносієм через непроникну стінку, яка проводить тепло, тобто контактне В.; шляхом безпосереднього контакту вологих матеріалів із гарячим газовим теплоносієм, тобто конвективне або повітряне В. Інколи застосовують спеціальні методи В.: шляхом підведення тепла до матеріалу, який висушують, струму високої частоти (діелектричне В.); інфрачервоними променями (радіаційне В.). У розпилювальних сушарках рідкий витяг розпорошується у вигляді дрібнодисперсних крапель в робочій камері. Назуст річ падаючим краплям у нижній частині робочої камери подається гаряче повітря з температурою 150-200 °С. Волога випаровується, а висушений продукт із температурою 50—60 °С потрапляє у приймач сушарки й вивантажується.
39. Способи одержання витяжок на виробництві рідких екстрактів.
Рідкі-екстракти одержують методами перколяції, реперколяції (у різних варіантах), дробної мацерації різних модифікацій, розчиненням густих і сухих екстрактів. Перколяція у виробництві рідких екстрактів на стадіях набухання і настоювання не відрізняється від перколяції у виробництві настойок. На стадії власне перколяції процес проводиться .аналогічно і з тієї ж швидкістю; відмінність тільки у зборі готових витяжок. Для рідких екстрактів витяжки розділяють на дві порції. Першу порцію в кількості 85 % щодо маси сировини збирають в окрему ємкість. Потім проводять перколяцію в іншу ємкість до повного виснаження сировини. При цьому одержують у 5—8 разів (відповідно до маси завантаженої в перколятор сировини)більше слабких витяжок, які називають «відпуски». Відпуски упарюють під вакуумом при температурі 50—60 °С до 15 % щодо маси сировини, завантаженої в перколятор. Після охолодження згущений залишок розчиняють у першій порції витяжки. Одержують витяжки в співвідношенні 1:1.
Реперколяція, тобто повторна (багаторазова) перколяція, що дозволяє максимально використовувати розчинювальну здатність екстрагента, одержувати концентровані витяжки при повному виснаженні сировини. У всіх випадках процес проводять у батареї перколяторів (від 3 до 10), що працюють у взаємозв'язку. У батареї зливання готового продукту проводять із перколятора, в якому завжди свіжа сировина, а свіжий екстрагент подають у перколятор, де найбільш виснажена сировина. Витяжками з першого перколятора обробляють сировину в наступному перколяторі, і так у всій батареї — наступна сировина екстрагується витяжками, отриманими з попередніх перколяторів. У такий спосіб від першого до останнього перколятора в батареї здійснюється протитечійний рух сировини і екстрагента. У міру виснаження сировини змінюється положення «головного» і «хвостового» перколяторів.