Класифікація ендометріозу.

1. Внутрішній (70-90%) - тіла матки, перешийка, інтерстиціальних відділів маткових труб. При потовщенні стінок матки внутрішній ендометріоз називається аденоміозом.

2. Зовнішній (10-30%)

- перитонеальний (яєчників, маткових труб, очеревини малого тазу);

-екстраперитоніальний (шийки матки, вагіни, зовнішніх статевих органів, ретроцервікальний).

Серед класифікацій зовнішнього ендометріозу найбільш поширеною є класифікація А.Асоstа та співавторіві (1973). Відповідно неї розрізняють наступні стадії зовнішнього ендометріозу:

Малі форми:

- поодинокі гетеротопії на тазовій очеревині;

- поодинокі гетеротопії на яєчниках без спайок та рубців;

Ендометріоз середньої важкості:

• Гетеротопії на поверхні одного або двох яєчників з утворенням дрібних кіст;

• Невиражений периоваріальний або перитубарний спайковий процес;

• Гетеротопії розташовані на очеревині позаматкового простору з рубцевим процесом та зміщенням матки без залучення до патологічного процесу товстого кишечника;

Важка форма зовнішнього ендометріозу:

• Ендомнтріоз одного або двох яєчників з утворенням кіст більше 2 см;

• Ураження яєчників з вираженим периоваріальним і/ або перитубарним спайковим процесом;

• Ураження маткових труб з деформацією, рубцюванням, порушенням прохідності;

• Ураження очеревини з облітерацією позаматкового простору;

• Ураження крижово-маткових зв’язок та очеревини позаматкового простору;

• Залучення до патологічного процесу сечовивідних шляхів і / або кишечника.

Відповідно до мкх – 10 виділяють:

№ 80 Ендометріоз ;

№ 80.0 Ендометріоз матки ( аденоміоз);

№ 80.1 Ендометріоз яєчника;

№ 80.2 Ендометріоз маткової труби ;

№ 80.3 Ендометріоз тазової очеревини;

№ 80.4 Ендометріоз прямокишково-піхвової перетинки і піхви;

№ 80.5 Ендометріоз кишечника;

№ 80.6 Ендометріоз шкіряного рубця;

№ 80.8 Інший ендометіоз;

№ 80.9 Ендометріоз не уточнений.

У багатьох країнах світу використовують класифікацію Американського товариства фертильності, згідно з якою при різноманітних локалізаціях ендометріозу враховується ступінь поширеності, глибина ураження і важкості захворювання, відповідно до чого формують бальну оцінку зазначених параметрів. Виділяють чотири стадії захворювання: I – (1-5балів), II- (6-15 балів), III- (до 16-40 балів), IV – (40 балів і більше).

Таблиця 1. Класифікація ендометріозу ( Американське товариство фертильності)

Ендометріоз					<1см	1-3см	>3см
Очеревина		Поверхневий			1	2	4
		глибокий			2	4	6
Яєчники		Правий		Поверхневий	1	2	4
				глибокий	4	16	20
		лівий		поверхневий	1	2	4
				глибокий	4	16	20
Облітерація позаматкового простору			Часткова	– 40	Повна	– 40
Спайки					Покривають <1/3	Покривають<1/3 – 2/3	Покривають>2/3
яєчники		Правий		Ніжні	1	2	4
				Щільні	4	8	16
		Лівий		Ніжні	1	2	4
				Щільні	4	8	16
труби		Права		Ніжні	1	2	4
				Щільні	4	8	16
		ліва		Ніжні	1	2	4
				щільні	4	8	16

Примітка. Повністю запаяний фімбріальний відділ труби слід оцінювати в 16 балів.

Відповідоно до локалізації патологічного процесу виділяють:

І. Генітальний ендометріоз.

1.Внутрішній ендометріоз.

1.1. Ендометріоз тіла матки I, II, III ( аденміоз) стадії залежно від глибини ураження міометрію: залозиста, кістозна, фіброзна форми ( вогнищева, вузлова, дифузна форми).

1.2. Ендометріоз цервікального каналу.

1.3. Ендоментріоз інтрамуральної частини маткових труб.

2. Зовнішній ендометріоз.

2.1. Перитонеальний ендометріоз:

Ендометріоз яєчників ( інфільтративна, пухлинна форми);

Ендометріоз маткових труб;

Ендометріоз тазової очеревини ( червоні, чорні, білі форми);

2.2Екстраперитонеальний ендометріоз:

Ендометріоз піхвової частини шийки матки;

Ендометріоз піхви, вульви;

Ретроцервікальний ендометріоз;

Ендометріоз маткових зв’язок ;

Ендометріоз параметральної, паравезикальної, паракольпальної клітковини без та з проростанням в сечовий міхур, пряму кишку.

3. Зовніньо-внутрішній ендометріоз.

4. Поєднані форми геніального ендометріозу( геніальний ендометріоз у поєднанні з іншою геніальною або екстрагенітальною патологією).

II. Екстрагенітальний ендометріоз (ендометріоз шлунково-кишкового тракту, сечовивідних органів, шкіри, пупка, післяопераційних ран, легень, плеври та ін.).