
- •4) Поверхневим комплексом клітини
- •6. Типи гаструляції:
- •13. Закладка провізорних органів:
- •5.Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речевина), будова, значення.
- •17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини
- •18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину
- •1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)
- •2. Гладка м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично), регенерація.
- •3. Гладка м’язова тканина. Способи взаємодії гладких міоцитів в тканині (замалювати схематично)
- •4. Посмугована скелетна м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично). Регенерація
- •5. Посмугована м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця міофібрили (замалювати схематично)
- •6. Посмугована скелетна м’язова тканина. Поняття про червоні та білі м’язові волокна. Будова м’яза як органа (замалювати схематично)
- •7. Серцева м’язова тканина. Будова (замалювати схематично)
- •8. Кардіоміоцити. Класифікація. Морфо-функціональна характеристика
- •9. Скоротливі кардіоміоцити. Особливості будови (замалювати схематично)
- •10. Вставні диски. Замалювати схематично, вказати типи контактів.
- •1.Нервова тканина. Джерело розвитку. Загальний план будови та ф-і зони нейронів (замалювати схематично).
- •2.Морфологічна класифікація нейронів (замалювати схематично).
- •3.Функціональна класифікація нейронів (замалювати схематично в складі рефлекторної дуги).
- •4.Хроматофільна субстанція. Будова, місця розташування, способи виявлення, функція (замалювати схематично).
- •5. Нейрофібрили. Будова, місця розташування, способи виявлення, функція (змалювати схематично).
- •6. Нейроглія. Класифікація (схематично), будова та значення різних типів нейроглії.
- •7.Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових нервових волокон (замалювати).
- •12. Рухові нервові закінчення. Морфофункціональна характеристика (намалювати ультрамікроскопічну схему будови).
- •Нервова тканина
2. Гладка м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично), регенерація.
Гладка м’зова входить до складу стінок порожнистих внутрішніх органів. Структурною і функціональною одиницею є гладкий міозит – веретеноподібна клітина з паличко-подібним ядром у центральній розширеній частині клітини з невеликою кількістю гетеро хроматину. Цитоплазма оксифільно. Багато мітохондрій. Цитоплазма містить включення. Міофіламенти орієнтовані вздовж довгої осі, але не дуже упорядковано, не утворюють міофібрили.
Регенерація - ???
3. Гладка м’язова тканина. Способи взаємодії гладких міоцитів в тканині (замалювати схематично)
Оболонка кожного міоцита огорнута тонкою базальною мембраною, в якій є отвори. В цих ділянках м’язові клітини контактують між собою (щілинні контакти або нексуси) навколо м’язових клітин ретикулярні, еластичні, тонкі колагенові утворюють ендомізій, який поєднує сусідні міозити. М’язові групи з 10-12 м’язових клітин, у свою чергу, об’єднуються у м’язові пласти, між якими розташована пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами.
4. Посмугована скелетна м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично). Регенерація
Одиницею будови скелетної м’язової тканини є міосимпласт з прилеглими міосателіоцитами. М’язове волокно має форму циліндра, кінці якого заокруглені, скошені чи зазубрені. Довжина м’язового волокна збігається з довжиною м’яза. Волокно оточене сарколемою (складається з зовнішньої базальної мембрани, яка пов’язана з ретикулярними та тонкими колагеновими волокнами прилеглої сполучної тканини. Внутрішній шар = плазмолема міосимпласта).
Між базальною мембраною і плазмо лемою міосимпласта є міосателіоцити (одноядерні клітини з загальними органелами. Функція – процес росту і регенерації м’язового волокна).
Цитоплазма міосимпласта = саркоплазма. Ядра (до кількох десятків тисяч) розташовані під плазмолемою, мають видовжено-овальну форму, небагато гетеро хроматину. В цитоплазмі є загальні органели (мітохондрії великі, їх багато; гранулярна ЕПС слабко, гранулярна - краще), включення і спеціальні органели – міофібрили.
У міофібрили послідовно розташовані темні анізотропні смуги (диски А) та світлі ізотропні смуги (диски І). Усередині кожної І-смуги є темна лінія = телофрагма, у центрі А-смуги є М-смуга = мезофрагма. Структурною одиницею міофібрили є саркомер (ділянка між 2 телофрагмами).
5. Посмугована м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця міофібрили (замалювати схематично)
Див 4
6. Посмугована скелетна м’язова тканина. Поняття про червоні та білі м’язові волокна. Будова м’яза як органа (замалювати схематично)
У сарколемі міститься розчинний пігментний білок – міоглобін, який зумовлює червоний колір м’язових волокон. Залежно від вмісту саркоплазми, товщини і ферментного складу м’язові волокна поділяють на червоні, білі і проміжні. Червоні волокна мають незначну товщину, велику к-сть міоглобіну, численні мітохондрії, багаті на цитохроми. Білі волокна товстіші, містять менше міоглобіну та мітохондрій.
Окремі посмуговані волокна об’єднуються сполучною тканиною в орган – м’яз. Тонкі прошарки сполучної тканини між м’язовими волокнами називають ендомізієм. Ретикулярні та колагенові волокна ендомізію переплітаються з волокнами сарколеми. На кінці кожного м’язового волокна плазмолема утворює вузькі глибокі вгинання, у які проникають колагенові та ретикулярні волокна. Останні пронизують базальну мембрану та утворюють петлю, яка фіксується до плазмо леми саме у тому місці, де з нею контактують актинові нитки саркомерів. Після виходу за межі базальної мембрани ретикулярні волокна переплітаються з колагеновими, які переходять у сухожилля. Кожне м’язове волокно моє самостійну іннервацію й оточене сіткою гемо капілярів. Комплекс волокна з прилеглими елементами пухкої сполучної тканини є структурною і функціональною одиницею скелетного м’яза і має назву міона. М’язові волокна об’єднуються у пучки, між якими – товстіші прошарки пухкої сполучної тканини – перимізій. У ньому містяться також і еластичні волокна. Сполучна тканина, що оточує м’яз у цілому = епімізій.