- •001. Предмет, методи і завдання курсу Регіональна економіка та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •002. Основні поняття та наукові категорії ре.
- •010. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- •005. Принципи рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •004. Загальні закономірності рпс та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •006. Основні фактори рпс та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •007. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- •008. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- •012. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •003. Місце ре в системі наук.
- •011. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •019. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні дреп.
- •013. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •014. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •015. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •016. Суть, мета і концепція дреп.
- •017. Основні завдання дреп.
- •018. Механізм реалізації дреп України.
- •021. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- •025. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •020. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- •027. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- •022. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •023. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •026. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •024. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •030. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- •029. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •028. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •037. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •031. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх і малих міст.
- •048. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад гес на Дніпрі.
- •032. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні.
- •036. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •033. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •034. Особливості формування регіональних ринків праці та забезпечення раціональної зайнятості населення в Україні.
- •035. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •038. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •039. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •040. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •041. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •045. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •042. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •043. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •046. Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні тес та принципи їх територіальної організації.
- •044. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •047. Атомна електроенергетика України, її значення, принципи територіальної організації та проблеми розвитку.
- •049. Металургійний комплекс України, його значення, структура, сировинна та паливна бази.
- •059. Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •095. Машинобудівний комплекс Східного економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •050. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка.
- •051. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри.
- •120. Екологічні проблеми тес.
- •052. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •090. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •053. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •054. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •082. Агропромисловий комплекс Ценртрального економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •055. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •056. Транспортне машинобудування України, структура, значення, регіональні особливості територіальної організації та центри основних галузей.
- •057. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •081. Машинобудівний комплекс Центрального економічного району, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •058. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •060. Промисловість будівельних матеріалів, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •061. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •077. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- •062. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- •063. Технічні культури України, їхня структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •074. Металургійний комплекс Донецького економічного району (ДонЕр), передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- •064. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •065. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •073. Вугільна промисловість Донецького економічного району (ДонЕр), особливості розміщення та основні центри.
- •066. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •070. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування.
- •080. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •068. Залізничний транспорт України. Регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- •069. Трубопровідний транспорт України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- •070. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі.
- •125. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
- •071. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •088. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •072. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •087. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- •075. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •076. Металургійний комплекс Придніпровського економічного району, передумови його розвитку, особливості розміщення та основні центри.
- •078. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •079. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •083. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •085. Агропромисловий комплекс подільського економічного району. Основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •084. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •086. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •089. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •091. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи р-ку.
- •092. Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •093. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •096. Агропромисловий комплекс Східного економічного рай
- •094. Промисловий комплекс Східного економічного району,його галузева структура і центри основних галузей.
- •097. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •098. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •118. Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів.
- •099. Транспортний комплекс причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі, порти.
- •100. Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •101. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України, їхня суть.
- •1) Зовнішня торгівля;
- •3)Торгівля технологіями здійснення спільних наукових розробок і проектів (наприклад, у сфері дослідження космосу, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я.
- •8) Культурні зв’язки між країнами світ; міжнародний туризм і міграції робочої сили
- •102. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
- •103. Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- •116. Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування.
- •104. Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •119. Екологічні проблеми гес.
- •105. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •114. Принцип екологічної зацікавленості та його використання у практиці управління.
- •106. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
- •108. Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •117. Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування.
- •109. Основні етапи природокористування в Україні
- •110. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні
- •111. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів
- •112. Екологічний моніторинг, його види і рівні.
- •113. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
- •115. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
- •121. Екологічні проблеми аес.
- •122. Екологічні проблеми водного господарства.
- •123. Екологічні проблеми хімічної промисловості.
- •124. Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства.
- •126. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
- •3) Транспорт одне із джерел шуму;
- •4) Транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;
- •5) Транспорт є причиною травмованості та смерті людей і тварин.
- •127. Особливості середовища проживання у великих містах.
- •128. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.
- •129. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
- •130. Платежі за ресурси, їх види і нормативи.
- •131. Платежі за забруднення природного середовища та критерії нарахування.
- •132. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.
- •133. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.
- •009. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •134. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування.
- •135. Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- •136. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв.
113. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
Одним з найефективніших засобів охорони довкілля є екологічне нормування. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екосистеми, а також встановлюються межі впливу господарської діяльності на середовище проживання.
Система нормативів якості довкілля включає:
Нормативи екологічної безпеки;
Гранично допустимі викиди й скиди в довкілля забруднюючих хімічних речовин, які встановлюються для джерел забруднення;
Рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
Основою екологічного нормування є розробка ГД концентрацій, ГДВ і ГДС, крім того, тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБВ) забруднюючих речовин.
Ці нормативи і норми регламентують якість навколишнього середовища, використовуючи на практиці у плануванні раціональне природокористування.
Найпоширенішими серед них є ГДК – така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний вплив якої на організм людини, тварини і рослин не викликає відхилень у їх нормальному функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутнього поколінь.
Усі шкідливі речовини за ступенем небезпечної дії на людину поділяються на 4 класи:
Надзвичайнонебезпечні (нікель, ртуть);
Високонебезпечні (сірководень);
Помірнонебезпечні (сажа);
Малонебезпечні (бензин).
Чим більш шкідлива речовина, тим складніше здійснити захист атмосферного повітря і тим нижчий його ГДК.
Для кожної речовини встановлюються два нормативи: максимальна разова та середньодобова норма. Крім того, використовуються два типи ГДК: у повітрі робочої зони і населеного пункту.
Регламентування викидів забруднюючих речовин у довкілля виконується шляхом встановлення ГДВ даних речовин в атмосферу – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує їх ГДК для населення, рослиного та тваринного світу.
Аналогічно здійснюється нормування скидів забруднюючих речовин у водне середовище – шляхом встановлення ГДС – маси речовини у стічних водах, максимально допустимої для відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті.
В багатьох країнах регламентується шумове забруднення, електромагнітні поля, вібрація.
115. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.
Дотримання цього принципу дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і відновлення.
Таке порушення законів функціонування природних систем відбувається у двох випадках:
а) за перевищення рівня антропогенного навантаження.
Це виражається в надмірній концентрації виробництва. Протягом багатьох років у практиці територіального планування виходили з того, що собівартість виробництва продукції знижується при збільшенні концентрації виробництва. При цьому не лише ігнорувались обмежені відновлювальні властивості природно-ресурсного потенціалу регіону; часто-густо споживання окремих видів ресурсів виробництвом перевищувало їх наявність. Так виникли регіони гостроекологічної кризи в Україні - в Донбасі, Придніпров’ї , а в Росії – на Уралі , в Поволжі й Кузбасі тощо.
Особливо багато еколого-економічних проблем спричинила концентрація виробництва у великих містах. Через надмірну концентрацію промисловості впровадження природоохоронних заходів перетворюється у велику проблему;
б) за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу.
Така невідповідність спостерігається у рекреаційних регіонах України – Криму, Карпатах, де найоптимальніше використання рекреаційних ресурсів сприяло б формуванню рекреаційного комплексу і виробництва, яке його обслуговувало б. Проте розвиток галузей важкої промисловості та інших екологічно небезпечних галузей призвів тут до погіршення якості повітря, питної води і навіть деяких мінеральних джерел.