
- •ПЕРЕДМОВА
- •1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СТАТИСТИКА”
- •2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
- •ТЕМА 1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Історична довідка про виникнення статистики
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Основні поняття в статистиці
- •ТЕМА 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Суть статистичного спостереження
- •2.3. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •ТЕМА 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Зведення статистичних даних
- •3.2. Значення і суть групування
- •3.3. Види групувань
- •3.4. Методика проведення групування
- •ТЕМА 4. Статистичні показники
- •4.1. Поняття про статистичні показники
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Вiдноснi величини, їх класифікація
- •4.4. Суть і значення середніх величин в статистиці і способи їх обчислення
- •ТЕМА 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Поняття рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центру розподілу: мода і медіана
- •5.3. Показники варіації
- •5.5. Прийоми аналізу варіаційних рядів
- •ТЕМА 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Поняття про ряди динаміки і їх види
- •6.2. Показники аналізу рядів динаміки
- •ТЕМА 7. Аналіз тенденції розвитку
- •7.1. Визначення тенденції розвитку (тренд)
- •7.2. Прийоми вивчення сезонних коливань
- •ТЕМА 8. Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами
- •8.2. Кореляція і регресія
- •ТЕМА 9. Вибіркове спостереження
- •9.1. Поняття про вибіркове спостереження
- •9.2. Генеральна і вибіркова сукупність
- •9.3. Поняття про помилки вибірки
- •9.4. Розрахунок необхідної чисельності вибірки
- •10.1. Статистичні таблиці. Правила побудови статистичних таблиць
- •10.2. Статистичні графіки
- •ТЕМА 11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •11.1. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками
- •11.2. Статистична перевірка гіпотез
- •ТЕМА 12. Індекси
- •12.1. Визначення індексу і сфера його застосування
- •12.2. Класифікація індексів
- •12.3. Індекси індивідуальні і загальні
- •12.4. Середній арифметичний і середній гармонійний індекси
- •12.5. Ряди індексів з постійною і змінною базою порівняння
- •12.6. Індекси фіксованого і змінного складу. Індекс структурних зрушень (індекс середніх величин)
- •12.7. Індекси конкретних економічних явищ
- •3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
- •4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
- •5. КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
- •6. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
- •8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
МОДУЛЬ 1
Теоретичні засади статистики як науки. Характеристика сутності і системи статистики
ТЕМА 1. Предмет і метод статистики
Ключові питання:
1. Історична довідка про виникнення статистики 2. Предмет статистики
3.Основні поняття в статистиці
1.1.Історична довідка про виникнення статистики
Термін “статистика” походить від латинського слова “статус” (status), що означає “певний стан речей”, і використовувався спочатку в значенні як “сума знань про державу”. Вперше цей термін ввів німецький вчений Г. Ахенваль в 1749 році, який видав книгу про державознавство.
В наш час термін “статистика” використовується в трьох значеннях. По-перше, під статистикою розуміють особливу галузь практичної діяльності людей, яка направлена на збір, обробку і аналіз даних, що характеризують соціально-економічний розвиток країни, її регіонів, галузей економіки і окремих підприємств. Подруге, статистикою називають науку, яка займається розробкою теоретичних положень і методів, що використовуються у статистичній практиці. По-третє, статистикою часто називають статистичні дані, які подаються у звітності підприємств, організацій, галузей економіки, а також публікуються у довідниках, збірниках, пресі і які є результатом статистичної роботи.
Особливість статистики полягає у тому, що статистичні дані повідомляються в кількісній формі, тобто статистика говорить мовою цифр, які відображають суспільне життя в його різноманітності. При цьому статистику, перш за все, цікавлять ті висновки, які можна зробити на основі аналізу цифрових даних.
Статистика має стародавню історію, з появою держав виникла необхідність в статистичній практиці, тобто в зборі даних про
10
наявність земель, чисельність населення, його майновий стан. В ІІ ст. до н.е. такий облік проводився в Китаї, Стародавньому Римі і Єгипті. У Стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган - Ценз для проведення перепису вільних громадян. Перший перепис населення був здійснений в Греції в 2238 р. до н.е. З середніх віків і до наших часів збереглося зведення загального земельного перепису Англії - “Книга страшного суду”.
На Русі в Х-ХІІ ст. почали збір відомостей, пов’язаних з оподаткуванням. Реформи Петра І вимагали велику кількість точних статистичних даних, тому вводиться облік цін на хліб, реєстрація міст і міського населення, зовнішньої торгівлі, здійснюється облік шлюбів, народжень і смертності, нових фабрик і заводів.
Капіталізм стимулював розвиток обліку і статистики. Поряд з простою бухгалтерією в Італії (початок ХІV ст.) з’явилась система подвійних рахунків.
Статистика як наука почала розвиватися з середини XVII ст. за двома напрямками: описовому і математичному.
Видатними представниками описової школи державознавства були німецькі вчені Г. Конрінг і Г. Ахенваль. Першою особливою рисою описового напрямку було те, що завдання статистики зводились до опису території держави, державного устрою, населення, релігії, зовнішньої політики. По-друге, в цих роботах був відсутній аналіз закономірностей і зв’язків суспільних явищ. Тому цей напрямок був далекий від сучасного розуміння статистики.
Математичний напрямок було започатковано в Англії. Представники математичного напрямку або “політичної арифметики” висували для себе завдання виявити закономірності і взаємозв’язки економічних явищ за допомогою розрахунків. Свої висновки вони базували на числових даних. Серед них найбільш відомими були У. Петті, Ф. Гальтон, К. Пірсон, Р. Фішер. Вагомий внесок в розвиток демографії зробили У. Петті і Д. Граунт, а також вони і ввели в науковий обіг таблиці і графіки. У XVIII ст. були зроблені перші кроки до вивчення динаміки цін за допомогою індексів. Найбільш відомі роботи Дюпо і Карлі.
Фундатором теорії статистики став А. Кетлє, з його іменем пов’язаний закон великих чисел.
11
В Росії становлення статистичної науки почалось з розвитку описового напрямку (Г.К. Кірілов, В.Н. Татіщев, М.В. Чупров, К.Ф. Герман) і пов’язано з розвитком політекономії.
Початок ХХ ст. характеризується інтенсивним розвитком математичної статистики і застосуванням її апарата у практичній діяльності. Питання теорії статистики знайшли своє відображення в працях всесвітньо відомих вчених С.Г. Струміліна, В.С. Нємчінова, Б.С. Ястремського, А.В. Боярського.
1.2. Предмет статистики
Предметом дослідження статистики є масові явища соціально-економічного життя; вона вивчає кількісну сторону цих явищ в нерозривному поєднанні з їх якісним змістом в конкретних умовах місця і часу.
Статистика - багатогалузева наука, в якій виділені 4 складові:
1.Загальна теорія статистики - розглядає категорії статистичної науки і масові явища. Масове явище складається з певної множини елементів, істотні властивості яких є схожі.
2.Економічна статистика - розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства.
3.Галузеві статистики (промисловості, будівництва, сільського господарства тощо) – обчислюють економічні показники, що відображають особливості галузі.
4.Соціальна статистика - вивчає соціальні умови і характер праці, а також рівень життя і споживання матеріальних благ населенням.
Статистичну роботу в Україні здійснює Міністерство статистики
ійого органи на місцях.
Завдання статистики — це вивчення
•рівня та структури масових соціально-економічних явищ та процесів;
•взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ і процесів;
•динаміки масових соціально-економічних явищ.
Методологічна основа статистики – це діалектичний метод,
який ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. На розвиток статистики впливає економічна теорія, філософія, математика, природознавчі науки.
12
Виділяють наступні групи методів статистики:
1.Статистичне спостереження (звітність і переписи).
2.Зведення і групування статистичних даних.
3.Визначення узагальнюючих характеристик.
Етапи статистичного дослідження:
1.Збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів.
2.Систематизація і групування даних.
3.Визначення узагальнюючих показників у формі відносних чи середніх величин.
4.Аналіз варіації, динаміки, взаємозалежності.
Результати подаються у формі графіків, таблиць або текстом. Статистичні методи тісно пов’язані з математикою. Спільними для них є методи обробки і оцінки даних, але різні предмети пізнання. Математична статистика вивчає явища в абстрактній формі, а статистика - в конкретних умовах.
1.3. Основні поняття в статистиці
Досвід вивчення масових явищ знаходить узагальнення у Законі великих чисел. Його суть полягає в тому, що окреме одиничне явище містить в собі елементи випадковості.
Статистичний показник - це число в сукупності з набором ознак, які характеризують обставини, до яких воно відноситься (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню.
Статистичні дані - це сукупність показників, отриманих внаслідок спостереження. Вірогідність статистичних показників визначається їх адекватністю і точністю вимірювання. За способом обчислення показники бувають первинні і похідні (вторинні).
Первинні показники отримують в результаті зведення статистичних даних і мають форму абсолютних величин (наприклад, обсяг виробництва продукції за квартал).
Похідні показники обчислюються на базі первинних і мають форму середніх або відносних величин.
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні і моментні. Вони можуть бути як первинними так і похідними.
Статистична закономірність - це повторюваність,
послідовність і порядок явища. Можуть бути такі закономірності:
13
1.Динаміки явища (зростання або скорочення населення).
2.Структурних зрушень (зростання або скорочення частки міського населення у загальній чисельності).
3.Розподілу елементів сукупності (населення за віком, сімей за числом дітей).
Статистична сукупність - це певна множина елементів,
поєднаних спільними умовами існування і розвитку. Наприклад: статистична сукупність - це студенти групи. Кожен студент - елемент сукупності, який має спільні ознаки (стать, вік, екзаменаційна оцінка, спеціальність). Кожен елемент сукупності має своє індивідуальне значення ознаки (жіноча і чоловіча стать - 2 значення; екзаменаційна оцінка - 4 значення). Коливання значень елементів сукупності називається варіацією.
Усі ознаки поділяються на кількісні (варіативні) та якісні (атрибутивні).
Набір властивостей явища і відповідних їм чисел називається шкалою вимірювання. За рівнем вимірювання, і допустимими арифметичними діями виділяють метричну, номінальну і порядкову або рангову шкали.
Метрична - звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірювання фізичних величин або результатів обчислення (наприклад, прибуток, середня заробітна плата).
Номінальна - шкала найменувань. “Оцифровка” ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним - різне. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення “1” або
“0”.
Порядкова (рангова) - визначає не тільки подібність елементів, а й послідовність, типу “більше ніж”, “менше ніж”, “краще ніж”. Кожному пункту шкали приписується число - ранг (кількість балів) або будь-яка монотонно зростаюча функція (наприклад, -2; -1; 0; 1; 2; ...).
14