
- •ПЕРЕДМОВА
- •1. ТИПОВА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „СТАТИСТИКА”
- •2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
- •ТЕМА 1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Історична довідка про виникнення статистики
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Основні поняття в статистиці
- •ТЕМА 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Суть статистичного спостереження
- •2.3. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •ТЕМА 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Зведення статистичних даних
- •3.2. Значення і суть групування
- •3.3. Види групувань
- •3.4. Методика проведення групування
- •ТЕМА 4. Статистичні показники
- •4.1. Поняття про статистичні показники
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Вiдноснi величини, їх класифікація
- •4.4. Суть і значення середніх величин в статистиці і способи їх обчислення
- •ТЕМА 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Поняття рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центру розподілу: мода і медіана
- •5.3. Показники варіації
- •5.5. Прийоми аналізу варіаційних рядів
- •ТЕМА 6. Аналіз інтенсивності динаміки
- •6.1. Поняття про ряди динаміки і їх види
- •6.2. Показники аналізу рядів динаміки
- •ТЕМА 7. Аналіз тенденції розвитку
- •7.1. Визначення тенденції розвитку (тренд)
- •7.2. Прийоми вивчення сезонних коливань
- •ТЕМА 8. Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами
- •8.2. Кореляція і регресія
- •ТЕМА 9. Вибіркове спостереження
- •9.1. Поняття про вибіркове спостереження
- •9.2. Генеральна і вибіркова сукупність
- •9.3. Поняття про помилки вибірки
- •9.4. Розрахунок необхідної чисельності вибірки
- •10.1. Статистичні таблиці. Правила побудови статистичних таблиць
- •10.2. Статистичні графіки
- •ТЕМА 11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •11.1. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками
- •11.2. Статистична перевірка гіпотез
- •ТЕМА 12. Індекси
- •12.1. Визначення індексу і сфера його застосування
- •12.2. Класифікація індексів
- •12.3. Індекси індивідуальні і загальні
- •12.4. Середній арифметичний і середній гармонійний індекси
- •12.5. Ряди індексів з постійною і змінною базою порівняння
- •12.6. Індекси фіксованого і змінного складу. Індекс структурних зрушень (індекс середніх величин)
- •12.7. Індекси конкретних економічних явищ
- •3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
- •4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
- •5. КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
- •6. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
- •8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

б) при парному числі рівнів: |
∑t 2 = |
(n − 1) n (n + 1) |
(7.8) |
|
3 |
||||
|
|
|
Основна тенденція (тренд) показує, як впливають систематичні фактори на рівень ряду динаміки, а коливання рівнів навколо тренда є мірою впливу залишкових факторів.
Показник коливань обчислюється за формулою середнього
квадратичного відхилення: σ |
= |
( y − yt )2 |
|
|
|
|
||||
n |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
σ = |
0,304 |
= 0,247 |
тис. т |
|
|
|
σ |
|
0,247 |
|
5 |
|
V = a0 |
= 15,44 100 = 1,6% |
|||||||
|
|
Вирівнювання рядів динаміки використовують для того, щоб обчислити значення відсутнього члена ряду. Ця процедура називається інтерполяцією. Для прогнозування економічних показників використовується екстраполяція. При цьому обчислюють значення рівнів за межами наявних фактичних даних. При екстраполяції виходять з припущення того, що виявлена тенденція буде зберігатись і надалі. Для проведення цієї операції потрібно лише в рівняння тренду підставити необхідне значення t згідно з продовженням вихідного ряду та розрахувати Yt.
7.2. Прийоми вивчення сезонних коливань
Сезонними коливаннями називаються більш-менш стійкі внутрішньорічні коливання в ряді динаміки, які обумовлюються специфічними умовами виробництва або споживання даного товару. Характеризуються сезонні коливання індексом сезонності
(Іс).
Розглянемо приклад обчислення індексу сезонності за даними про середньоденний виробіток по місяцях (табл. 7.3).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 7.3. |
||
|
Середньоденний виробіток по місяцях |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Місяць |
Середньоденний виробіток на |
ВсередньомуІндексисезонності, % |
|||||||||
|
|
1 трактор, га |
|
за3 роки |
|
|
t / |
|
100% |
||
|
|
|
Y |
Y |
|||||||
|
2005 |
|
2006 |
|
2007 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
2 |
|
3 |
|
4 |
5 |
6 |
||||
Січень |
4,4 |
|
4,2 |
|
4,3 |
4,3 |
76 |
||||
Лютий |
4,3 |
|
4,1 |
|
4,5 |
4,3 |
76 |
||||
|
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
|
|

|
2 |
|
|
|
5 |
Закінчення таблиці 7.3. |
||
1 |
3 |
4 |
|
|
6 |
|||
Березень |
4,5 |
4,2 |
5,1 |
|
4,6 |
|
81 |
|
Квітень |
6,2 |
5,4 |
6,0 |
|
5,9 |
|
105 |
|
Травень |
7,0 |
6,8 |
7,1 |
|
7,0 |
|
125 |
|
Червень |
6,0 |
6,3 |
6,5 |
|
6,3 |
|
112 |
|
Липень |
6,3 |
6,0 |
6,3 |
|
6,2 |
|
110 |
|
Серпень |
7,7 |
7,0 |
7,5 |
|
7,4 |
|
132 |
|
Вересень |
7,6 |
7,2 |
7,1 |
|
7,3 |
|
130 |
|
Жовтень |
6,0 |
5,9 |
6,2 |
|
6,0 |
|
107 |
|
Листопад |
4,4 |
4,3 |
4,5 |
|
4,4 |
|
78 |
|
Грудень |
4,3 |
4,1 |
4,2 |
|
4,2 |
|
75 |
|
Середній |
68,7/12= |
65,5/12= |
69,3/12= |
5,6 |
|
100 |
||
рівень |
=5,7 |
=5,4 |
=5,8 |
|
|
|
|
|
ряду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Індекс сезонності дорівнює I c = YYi 100
1 спосіб.
1.Для кожного місяця розраховується середній рівень ряду:
Для січня (4,4+4,2+4,3)/3=4,3; Для лютого (4,3+4,1+4,5)/3=4,3; Для березня (4,5+4,2+5,1)/3=4,6 і т.д.
2.Розраховуємо середній рівень всього ряду: (5,7+5,4+5,8)/3=5,6;
3.Середні рівні кожного місяця (Y i ) співставляються з середнім рівнем ряду і виражаються в процентах. Розраховані відносні показники і будуть індексами сезонності. Так:
для січня індекс сезонності = 4,3/5,6•100% = 76%
лютого |
4,3/5,6•100% = 76% |
березня |
4,6/5,6•100% = 81% |
2 спосіб. |
|
Для кожного |
року окремо розраховуються постійні індекси |
сезонності, як процентне відношення рівня кожного місяця до середньомісячного за рік. Наприклад, для січня 2005р.
Іs=4,4/5,7•100%=77%; для лютого 2005р. Іs=4,3/5,7•100%=75%; для березня 2005 р. Іs=4,5/5,7•100%=79% і т.д.
З місячних індексів кожного року розраховується середня арифметична, яка і приймається за середній індекс сезонності.
61