English для юристов. Гончар

Part IV. GRAMMAR GUIDE

Пасивний стан дієслова (The Passive Voice)

390

Part IV. GRAMMAR GUIDE

Модальні дієслова (with Simple Infinitive)

391

Part IV. GRAMMAR GUIDE

Узгодження часів (The Sequence of Tenses)

Однією з особливостей англійської мови є правило узгод5 ження часів. Узгодження часів — це залежність часової форми присудка у підрядній частині речення від часової форми прис5 удка у головній частині реченні. Правила узгодження часів діють у додаткових підрядних реченнях. Якщо дієслово в головному реченні вжите в минулому часі, то в додатковому підрядному дієслово буде вжите в одному з минулих часів:

1.Past Simple Past Continuous — дія в підрядному реченні збігається в часі з головним реченням:

I said I didn’t know who the robber was.

2.Past Perfect Tense — дія в підрядному реченні передує дії головного:

They explained how they had planned the robbery.

3.Future5 in5 the5 Past Tense — дія в підрядному реченні відбувається після дії головного:

They were sure they would find the robber.

Непряма мова (Indirect Speech)

392

Інфінітив (The Infinitive)

Інфінітив — це неособова форма дієслова, яка лише називає дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли. Зазвичай, інфінітив сприймають як початкову форму дієслова, яка представляє дієслово в словниках. У всіх своїх формах і функціях інфінітив має спеціальний маркер — частку to.

Функції інфінітива в реченні:

393

Part IV. GRAMMAR GUIDE

Об’єктна інфінітивна конструкція має у своєму складі ін5 фінітив і вживається у функції додатка. Об’єктна інфінітивна конструкція вживається після дієслів, що виражають

а) сприймання за допомогою органів чуття: to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice (після цих дієслів інфінітив вживається без частки to):

Suddenly I heard her call the criminal’s name. — Раптом я почув, що вона назвала ім’я злочинця.

б) бажання, намір, почуття: to want, to wish, to desire, to like, to dislike, to hate, to intend, would like:

They wanted him to plead guilty. — Вони хотіли, щоб він визнав свою провину.

в) думку, припущення, сподівання: to consider, to believe, to think, to find, to know, to expect, to suppose:

They considered him to be the best investigator in London. — Вони вважали його найкращим слідчим у Лондоні.

г) наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order, to ask, to request, to allow, to permit, to advise, to recommend, to cause, to force, to make, to let (після дієслів to let, to make інфінітив вживається без частки to):

The policeman allowed us to have a smoke. — Поліцейський дозволив нам покурити.

Суб’єктна інфінітивна конструкція. До її складу входить інфі5 нітив, а вся конструкція виконує роль підмета речення.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається: а) з дієсловами to say, to report у пасивному стані:

He is said to deal with this dangerous case. — Кажуть, що він займається цією небезпечною справою.

б) з дієсловами (у пасивному стані), що означають думку, припущення, сподівання: to think, to know, to consider, to believe, to suppose, to expect:

The meeting is expected to begin this morning. — Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.

в) з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприй5 мання за допомогою органів чуття — to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

He was seen to enter the courtroom. — Бачили, як він входив у будинок.

394

Part IV. GRAMMAR GUIDE

г) з дієсловами to seem, to appear, to happen, to chance, to turn out, to prove:

She seemed not to listen to the sentence. — Здавалося, вона не слухає вирок.

д) з словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

We are sure to learn of it. — Ми, напевно, дізнаємося про це.

Герундій (The Gerund)

Герундій — це неособова форма дієслова, яка має властивості іменника і дієслова. Форми герундія утворюються за допомогою закінчення 5ing, яке додається до основи дієслова. Герундій має одну просту і три складні форми:

Simple Gerund, активний і пасивний, виражає дію, що від5 бувається одночасно з дією, вираженою дієсловом5присудком у реченні в теперішньому, минулому або майбутньому часі:

My friend dreamed of becoming a traffic policeman. — Мій друг мріяв стати офіцером дорожньої міліції.

Perfect Gerund, активний і пасивний, вживається для поз5 начення дії, яка передує дії, вираженій дієсловом5присудком у реченні:

Іremember having been sentenced to ten months for shoplifting. — Я

пам’ятаю, мене засудили до 10 місяців тюремного ув’язнення за крадіжку в магазині.

Герундій разом з іменником або присвійним займенником, що стоїть перед ним й позначає діяча, утворює герундіальний зворот і передає самостійну думку:

Іremember my friends having helped me then. — Я пам’ятаю, що мої друзі допомогли мені тоді.

У реченні герундій може бути підметом, частиною присудка, прямим або непрямим додатком чи означенням. Наприклад:

Learning the basic practical skills of police work helps them become more skilful police officers. — Оволодіння основними практичними

395

Part IV. GRAMMAR GUIDE

навичками поліцейської роботи допомагає їм стати досвідче5 нішими офіцерами поліції.

Our aim is helping the community. — Наша мета — допомагати суспільству.

Do you enjoy driving the car? — Тобі подобається керувати автомобілем?

Подібно до іменника він часто вживається з прийменниками і присвійними займенниками. Наприклад:

I like your idea of becoming a lawyer. — Мені подобається твоя ідея стати юристом.

Дієприкметник (The Participle)

В англійській мові є два дієприкметника: Participle І й Parti5 ciple II. Participle І — це неособова форма дієслова, що має властивості прикметника і прислівника. Participle І утворюєть5 ся за допомогою закінчення 5ing, яке додається до основи діє5 слова. Participle І має такі форми:

Participle І відповідає українському дієприкметнику актив5 ного стану теперішнього часу та дієприслівнику недоконаного виду:

speaking — виступаючи answering — відповідаючи.

Participle I Simple вказує на те, що дія, виражена ним, здійс5 нюється одночасно з дією, вираженою присудком. Participle I Perfect вказує на передування його дії дії присудка.

Participle І за всіма формами збігається з герундієм, але відрізняється від нього за змістом: Participle І передає якість, у той час як герундій передає предметність.

Participle II — це неособова форма дієслова, що має влас5 тивості дієслова і прикметника. Participle II має тільки одну фор5 му — до правильних дієслів додається закінчення 5ed, для непр5 авильних дієслів — III форма дієслова. Основні значення Partic5 iple II — стан як результат дії і сама дія.

396

Part IV. GRAMMAR GUIDE

Participle II перехідних дієслів має пасивне значення і відпо5 відає українському дієприкметнику пасивного стану минулого часу:

made — зроблений signed — підписаний.

Participle II неперехідних дієслів має активне значення і відповідає українському дієприкметнику активного стану ми5 нулого часу:

faded — зів’ялий.

У реченні дієприкметник може бути означенням, частиною присудка, обставиною часу, способу дії, причини.

Об’єктна дієприкметникова конструкція (The Objective Participial Construction) складається з двох частин. Перша частина — іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об’єктному відмін5 ку. Друга частина — дієприкметник, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником.

Об’єктна дієприкметникова конструкція вживається після дієслів to see, to hear, to feel, to watch, to notice, to find, to observe. У реченні вона виконує функцію складного додатка (Complex Object):

I watched the prisoner escaping from prison. — Я спостерігав, як в’язень збігає з тюрми.

Об’єктна дієприкметникова конструкція вживається з діє5 словами, що виражають бажання або процес мислення. З цими дієсловами вживається лише Participle II:

I want it done quickly. — Я хочу, щоб це було зроблено швидко. Об’єктна дієприкметникова конструкція з Participle II to have (get) something done виражає дію: а) що виконується не особою, позначеною підметом, а кимсь іншим для неї; б) якої зазнає

особа, позначена підметом:

I must have my watch repaired. — Мені треба відремонтувати годинник.

Суб’єктна дієприкметникова конструкція (The Subjective Participial Construction)складається з двох частин. Перша частина — іменник у називному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу — дієприкметник (здебіль5 шого Participle I), що виражає дію, яку виконує особа або предмет, позначений першою частиною комплексу:

397

Part IV. GRAMMAR GUIDE

A plane was heard flying high in the sky. — Було чути, як високо в небі летів літак.

Суб’єктна дієприкметникова конструкція вживається пере5 важно з дієсловами, які виражають сприймання за допомогою органів чуття (to see, to hear, to feel, to watch, to notice, to observe у

пасивному стані) і виконує у реченні роль присудка.

З дієсловами to consider, to believe, to find іноді вживається суб’єктний дієприкметниковий комплекс з Participle II:

The work was considered finished. — Роботу вважали закінченою.

Абсолютна дієприкметникова конструкція (The Absolute Parti5 cipial Construction) складається з іменника у називному відмінку і дієприкметника. У цій конструкції іменник виконує функцію підмета відносно дієприкметника і не є підметом усього речення.

Weather permitting, we’ll spend our day off in the country. — Якщо дозволить погода, ми проведемо вихідний день за містом.

Абсолютна дієприкметникова конструкція перекладається на українську мову:

а) підрядним обставинним реченням:

All preparations being made, the judge sat down. — Коли все було підготовлено, суддя сів.

б) простим реченням, що входить до складносурядного:

The prisoners sat at the table, the young man smoking and the old one looking at him angrily. — Арештанти сиділи за столом; молодий курив, а старий дивився на нього зі злобою.

в) дієприкметниковим зворотом:

Her face smiling, she came into the room. — Усміхаючись, вона увійшла в кімнату.

Незалежна дієприкметникова конструкція може вводитись прийменником with:

The convicted person was standing, with his arms crossed and his head bent. — Засуджений стояв, при цьому його руки були схрещені, а голова опущена.

398

WORD

INDEX

399