levitskiy_radioelektronika / Генератори електричних сигналів / Peredmova2

П Е Р Е Д М О В А

Матеріал, що міститься у даному посібнику, є частиною (третім модулем) загального курсу «Основи радіоелектроніки», який викладається студентам радіофізичного факультету Національного Київського університету імені Тараса Шевченка. Передбачається, що читачі цього посібника вже проштудіювали курс «Радіотехнічні кола і сигнали» та розділи курсу з основ радіоелектроніки про напівпровідникові прилади та підсилювачі електричних сигналів.

Розглянуті там пристрої виконують підсилення та обробку електричних сигналів, що надходять ззовні від якихось сторонніх датчиків. Отже у всіх радіоелектронних пристроях мають існувати блоки, які самостійно виробляють електричні коливання (сигнали) без будь-якої дії ззовні. Саме ці функції виконують електронні генератори, які є обов’язковою складовою частиною будь-якого радіоелектронного приладу або системи. Так генератори працюють у автоколивному режимі, тобто на їх виході самодовільно утворюються періодичні коливання у відсутності будь-якого впливу ззовні. Зважаючи на важливу роль подібних пристроїв у загальних радіоелектронних системах, мова про них складає окремий модуль (розділ) у курсі з основ радіоелектроніки.

Щоправда, наслідуючи приклад більшості навчальної літератури з основ радіоелектроніки, ми у даному посібнику дещо розширюємо поняття генераторів електричних сигналів, об’єднавши під цією назвою не тільки автогенератори періодичних сигналів, але і цілу низку очікувальних схем, які спрацьовують від поданих ззовні пускових імпульсів або синхронізуються ними, і виробляють електричні імпульси спеціальної форми (прямокутні, пилкоподібні тощо). Сюди ж ми віднесли і тригери, тобто схеми електронної пам’яті з двома постійними станами рівноваги, які спрацьовують також від пускових імпульсів. Підставою до цього є значна подібність роботи таких тригерів до роботи автоколивних мультивібраторів, так що цей підхід ми вважаємо методично виправданим.

Таким чином, у даному посібнику мова йдеться про:

• автоколивні генератори гармонічних коливань (- та - автогенератори);

• релаксаційні автогенератори імпульсів майже прямокутної форми (мультивібратори, блокінг - генератори);

• очікувальні схеми і пристрої (тригери, очікувальні мультивібратори, генератори імпульсів лінійно - змінної напруги, фантастрони тощо).

Отже завдяки наявності цих двох останніх розділів, матеріал, викладений у даному посібнику, може вважатися вступом до імпульсної техніки, яка являє собою самостійний і великий розділ сучасної радіоелектроніки.

Кожний розділ даного посібника супроводжується низкою контрольних питань та задач, працюючи з якими студенти можуть самостійно перевіряти ступінь розуміння проробленого ними теоретичного матеріалу.