
- •КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
- •Основні етапи гравіметричного аналізу
- •Методика
- •Титриметричні методи аналізу
- •Вимірювальний посуд
- •Способи визначення концентрації розчинів
- •Еквівалент
- •Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
- •Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
- •Сильні та слабкі кислоти і основи
- •Слабкі кислоти і основи
- •Солі сильних основ і сильних кислот
- •Солі слабких кислот і сильних основ
- •Солі сильних кислот і слабких основ
- •Солі багатоосновних кислот. Кислі солі багатоосновних кислот
- •Буферні розчини
- •Робочі розчини методів кислотно-основного титрування
- •Визначення точки еквівалентності
- •НInd = H+ + Ind-
- •Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
- •Методика
- •Приготування робочого розчину їдкого натру
- •Завдання. Приготувати 500 мл 0,1 н розчину NаОН
- •Розрахунок наважки
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Завдання. Приготувати 250 мл 0,1 н розчину щавлевої кислоти
- •Встановлення нормальності розчину їдкого лугу
- •Лабораторна робота № 2
- •Визначення вмісту вуглекислого натрію (соди)
- •Методика
- •Лабораторна робота № 3
- •Визначення вмісту оцтової кислоти
- •Методика роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи окиснення-відновлення
- •Властивості окисно-відновного потенціалу
- •Індикатори методів окиснення-відновлення
- •Робочі розчини методів окиснення-відновлення
- •Перманганатометрія
- •Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Розрахунок наважки КMnO4
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Методика
- •Лабораторна робота № 4
- •Перманганатометричне визначення пероксиду водню
- •2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
- •Методика
- •Йодометрія
- •Слабких відновників
- •Сильні кислоти
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Методика
- •Методика
- •Умови проведення визначення
- •Методика
- •Побудова градуювального графіка

Тема 2. Методи кислотно-основного титрування (метод нейтралізації)
Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
Вода є дуже слабким електролітом, розпадаючись на іони Н+ і ОН-:
H2O = Н+ + ОН-
Виходячи із закону діючих мас, дістанемо
K = [H+[] [OH] - ] H2O
де K - стала за даних фізичних умов. Знаменник у рівнянні показує концентрацію недисоційованих молекул води. Таким чином, концентрація недисоційованих молекул води може вважатися сталою величиною. У розведених розчинах концентрація води в молях дорівнює:
[H2O] =100018 =55,5 моль/л
Звідси випливає, що K 55,5 = [H+][OH-] або K(H2O) = K 55,5.
Величину К(H2O), яка при 24 оС дорівнює 10-14, називають іонним добутком води. З відвищенням температури іонний добуток води збільшується. Так, при
100 оС К(H2O) = 0,58 10-12.
У хімічно чистій воді концентрація водневих іонів дорівнює концентрації іонів
гідроксилу: [H+] = [OH-] = 10-7 (моль/л, при 24 оС). На практиці зручніше користуватись іншою величиною - водневим показником - рН:
рН = -lg[H+] ; відповідно [H+] = 10-pH
Через відповідний показник концентрації рОН можна також характеризувати концентрацію
гідроксильних іонів:
рОН = -lg[OH-]; [OH-] =10-pOH
Якщо прологарифмувати вираз для К(H2O) і змінити знаки, одержимo -lg10-14 = -lg[H+] - lg[OH-], або 14 = pH + pOH; pH = 14 - pOH
Для нейтральних розчинів рН=7, для кислих - рН<7, для лужних - рН>7. Це випливає з того, що концентрація [Н+] у кислих розчинах більша, ніж [ОН-] і
більша, ніж 10-7. У лужних розчинах [Н+] менша, ніж [ОН-] і менша, ніж 10-7, тобто рН буде більше 7.
Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
Сильні та слабкі кислоти і основи
89