
- •КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
- •Основні етапи гравіметричного аналізу
- •Методика
- •Титриметричні методи аналізу
- •Вимірювальний посуд
- •Способи визначення концентрації розчинів
- •Еквівалент
- •Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
- •Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
- •Сильні та слабкі кислоти і основи
- •Слабкі кислоти і основи
- •Солі сильних основ і сильних кислот
- •Солі слабких кислот і сильних основ
- •Солі сильних кислот і слабких основ
- •Солі багатоосновних кислот. Кислі солі багатоосновних кислот
- •Буферні розчини
- •Робочі розчини методів кислотно-основного титрування
- •Визначення точки еквівалентності
- •НInd = H+ + Ind-
- •Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
- •Методика
- •Приготування робочого розчину їдкого натру
- •Завдання. Приготувати 500 мл 0,1 н розчину NаОН
- •Розрахунок наважки
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Завдання. Приготувати 250 мл 0,1 н розчину щавлевої кислоти
- •Встановлення нормальності розчину їдкого лугу
- •Лабораторна робота № 2
- •Визначення вмісту вуглекислого натрію (соди)
- •Методика
- •Лабораторна робота № 3
- •Визначення вмісту оцтової кислоти
- •Методика роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи окиснення-відновлення
- •Властивості окисно-відновного потенціалу
- •Індикатори методів окиснення-відновлення
- •Робочі розчини методів окиснення-відновлення
- •Перманганатометрія
- •Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Розрахунок наважки КMnO4
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Методика
- •Лабораторна робота № 4
- •Перманганатометричне визначення пероксиду водню
- •2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
- •Методика
- •Йодометрія
- •Слабких відновників
- •Сильні кислоти
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Методика
- •Методика
- •Умови проведення визначення
- •Методика
- •Побудова градуювального графіка
Із наведеної схеми видно, що існують такі відновники, які здатні окиснюватись вільним йодом. Це такі відновники, для яких Е0 у схемі знаходяться нижче потенціалу пари J2/2J-. Також існують окисники, що здатні окиснювати йодидіон. До них належать такі, потенціал яких у схемі знаходиться вище, ніж потенціал пари J2/2J- . Через це йодометрію можна використовувати для визначення як відновників, так і окисників.
2. Окисно-відновний потенціал пари у широкому інтервалі не залежить від величини рН дуже кислих розчинах і при рН більше 8-9 виникають побічні процеси, які призводять до розчину, що дозволяє проводити йодометричні визначення за різної кислотності. Однак у великих помилок. Ці процеси описуються рівняннями
4KJ + O2 + 2H2SO4 = 2K2SO4 + 2J2 + 2H2O J2 + 2NaOH = NaJ + NaJO + H2O
3. На величину окисно-відновного потенціалу пари J2/2J- не впливає наявність у розчині ряду комплексоутворювачів та осаджувачів. Ця особливість розширює можливості йодометричних визначень, тому що введення зазначених сполук у розчин збільшує або зменшує значення потенціалу системи (Еx елементу, що його визначають), а потенціал пари при цьому буде залишатись постійним.
4. Реакція J2 + 2e 2J- - оборотна, тобто не супроводжується ніякими побічними процесами. Це зумовлює велику точність йодометричних методів аналізу.
5. При йодометричних визначеннях як індикатор застосовують крохмаль, котрий з йодом утворює інтенсивно-синю забарвлену сполуку. Реакція йоду з крохмалем дуже чутлива, що зумовлює велику точність аналізу.
Приклади йодометричних визначень
З допомогою йодометрії можна проводити кількісне визначення таких речовин, як:
Сильних відновників
SnCl2 + J2 + 2HCl = SnCl4 + 2HJ
Розчини відновників титрують робочим розчином йоду. У цьому випадку йод вист ролі
окисника, тому що потенціал пари J2/2J- (E0=0,54 B) більший за потенціал пари Sn4+/
(E0= 0,15 B).
Слабких відновників
2Fe2+ + J2 = 2Fe3+ = 2J-
За звичайних умов це титрування проводити неможливо, тому що потенціал системи Fe3+/Fe2+ (E0=0,77 B) більший за потенціал J2/2J- і реакція повинна проходити у зворотному напрямку.
Але потенціал системи Fe3+/Fe2+ можна зменшити, якщо до розчину додавати фторид натрію. При цьому іони Fe3+ зв’язуються в міцний комплекс
127