VM_pidr
.pdf
Y − y = |
b |
x − |
b |
x2 − a2 = |
b |
( x − x2 − a2 ). |
|
|
||
a |
a |
|
|
|
||||||
|
|
|
a |
|
|
|||||
Тепер помножимо і розділимо праву частину цієї рівності на |
||||||||||
x + x2 + a2 і після спрощень одержимо Y − y = |
|
ab |
. |
|||||||
x + |
x2 − a2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Звідси видно, що при необмеженому збільшенні абсциси x різниця Y-y необмежено зменшується . Таким чином, точка гіперболи необмежено віддаляючись по вітці гіперболи, необмежено наближається
до асимптоти Y = b x , але ніколи її не досягає. Значить, гіпербола a
(2.135) має дві асимптоти Y = b x і Y = − b x , які співпадають з діа- a a
гоналями прямокутника і проходять через початок координат.
|
|
Приклад 4. Скласти рівняння гіперболи, якщо відомо, що вона |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
проходить через точку M1(10;5) і має асимптоти |
|
y = |
4 |
x та |
y = − |
4 |
x . |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|||||
|
|
Розв’язування. З умови задачі одержуємо, що |
|
4 |
= |
b |
та коор- |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|||||
динати |
точки |
M1 |
задовольняють рівнянню |
|
гіперболи, тобто |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
102 |
− |
52 |
= 1. Таким чином, одержали систему двох рівнянь з двома |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
a2 |
b2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
4a = 5b, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
невідомими: 100 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− |
|
|
= 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
b |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
З першого рівняння знаходимо b = |
4 |
a і підставляємо в друге |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 25 |
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
рівняння |
100 |
− |
= 1, або |
a2 = |
975 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
16a2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
a2 |
|
|
16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Звідси a = |
975 |
= |
5 |
|
|
39 . Далі знаходимо b = |
4 |
|
5 |
|
39 = |
39 . |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
4 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
4 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
Отже, шукане рівняння гіперболи буде |
|
|
x2 |
|
− |
y2 |
|
= 1. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
975 |
|
39 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
161
19.5. Парабола та її рівняння
Означення 7. Параболою називається множина точок площини, однаково віддалених від заданої точки, що називається фокусом і від заданої прямої, що називається директрисою.
Виходячи з означення 7, виведемо рівняння параболи. Нехай пряма AB є директрисою параболи, а точка F є її фокусом (мал.61). Проведемо через точку F пряму перпендикулярну до директриси AB і візьмемо цю пряму за вісь абсцис, а за вісь ординат вієьмемо пряму перпендикулярну до вісі абсцис і яка проходить через точку
O, середину відрізка CF. Довжину відрізка CF позначимо через p |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
у |
|
|
|
|
|
|
(p>0). Координати фокуса будуть |
||||||
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
,0 ) , а рівняння директриси AB |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
є |
x = − |
p |
. Нехай точка M(x,y) є |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
||
C |
|
0 |
|
F( |
p ,0) |
х |
довільною точкою параболи. Опу- |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
стимо із точки M перпендикуляр |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на директрису AB в точці D і спо- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лучимо точку M з фокусом F. Тоді |
|||||
|
|
A |
|
|
|
|
|
Мал.61 |
за |
|
означенням 7 маємо, що |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DM=MF Точка D має координати |
|||||
( − |
p |
, y ). |
За |
формулою |
віддалі |
між двома точками знаходимо |
|||||||||||
|
|
||||||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
( x + |
p |
)2 + ( y − y )2 = ( x − |
p |
)2 + ( y − 0 )2 . |
|||||||||||||
2 |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||
Це і буде рівняння параболи відносно вибраної системи координат. Підносячи обидві частини даного рівняння до квадрату, і спростивши, одержимо
y2 = 2 px . |
(2.142) |
Рівняння (2.142) і є канонічним рівнянням параболи. Як видно з рівняння (2.142) парабола є лінія другого порядку і всі її точки розташовані праворуч від осі 0 y . Парабола проходить через початок
координат. Розв’язавши рівняння (2.142) відносно y, одержимо
y = ± 2 px . |
(2.143) |
Так як p > 0 , то y буде дійсною величиною |
тільки тоді, коли |
x додатні, а коли p < 0, то парабола визначена для |
x ≤ 0 . |
162
Із (2.143) видно, що кожному значенню x відповідає два значення y , які рівні за абсолютною величиною, але протилежні за
знаком.
Значить вісь 0 x є віссю симетрії для параболи. Точку O( 0,0 ) називають вершиною параболи.
Якщо x необмежено зростає, то і y необмежено зростає. Величина р називається параметром параболи і при збільшенні р парабола розширюється, тобто її точки будуть віддалятися від осі Ох.
Якщо рівняння параболи |
має |
у |
|
||
вигляд y2=−2px то вершина параболи |
|
||||
y2 = −2 px |
|
||||
знаходиться в початку координат, |
|
||||
вісь симетрії є вісь абсцис, але пара- |
|
|
|||
бола розміщена зліва від осі Oy |
O |
х |
|||
(мал.62), а директриса такої парабо- |
|||||
ли буде розміщена праворуч від осі |
|
|
|||
ординат, а фокус F ( − |
p |
,0 ) |
буде |
|
Мал.62 |
|
|
||||
2 |
|
|
|
||
|
|
|
|
||
ліворуч від початку координат.
Якщо директриса параболи паралельна вісі абсцис , а фокус знаходиться на вісі ординат, то рівняння параболи має вигляд
x2=±2py. |
(2.144) |
Парабола (2.144) зображена на мал.63. Це парабола симетрична відносно осі Oy і розміщена над віссю абсцис, якщо в
урівнянні взяти знак (+) і під віссю абсцис, якщо взяти знак (-).
Якщо в рівнянні (2.144) позна-
|
F |
|
|
чити ± |
1 |
= a , то одержимо рівняння |
|
|
|
|
|||
|
O |
B х |
2 p |
|||
|
|
y = ax2 , яку вивчають в |
||||
|
|
|
|
параболи |
||
A |
|
|
||||
|
|
Мал.63 |
середній школі. |
|||
Приклад 5. Ферми, які підтримують залізнодорожний міст довжиною 112 м, мають вигляд параболи, яка задається рівнянням
y = ax2 . Знайти рівняння відповідної параболи, якщо найбільша
висота мостової арки складає 44м.
Розв’язування. Візьмемо за початок координат вершину ферми. Тоді симетричні точки в основі ферми будуть мати координати (-56,-44) і (56,-44). Підставляючи будь-яку пару координат в рівнян-
163
ня y = ax2 , одержимо − 44 = a 3136 . Звідси a = − |
44 |
= − |
11 |
. |
|
|
|||
3136 |
787 |
|
||
Таким чином, мостова ферма має вигляд параболи
y = − 11 x2 .
784
§20. Перетворення прямокутних координат
Виводячи рівняння еліпса, |
у |
у1 N2 |
|
|
М |
|
гіперболи та параболи, ми певним |
М2 у |
у1 |
|
|
|
|
чином вибирали систему коорди- |
|
|
|
|
|
|
нат для кожної із цих ліній. Вини- |
B |
О1(а,в) |
N1 x1 |
|||
кає питання, як впливає на форму |
|
|
|
х1 |
||
|
|
|
|
|||
рівняння інше розміщення коор- |
|
|
|
|
|
|
динатних осей? При переході від |
О |
|
|
|
М1 |
|
однієї системи координат до дру- |
A |
|
х |
|
х |
|
гої системи координат змінюються |
|
|
|
|
|
Мал.64 |
як координати точок так і рівняння |
|
|
|
|
|
|
кривих .
Тепер розглянемо перехід від однієї прямокутної системи координат до такої ж шляхом паралельного зсуву осей, коли змінюється початок координат, а напрям осей залишається той же.
20.1. Перенесення початку координат
Нехай точка M площини має координати (x,y) в прямокутній системі координат Oxy. Перенесемо початок координат в точку 01 ( a ,b ), де a і b є координатами точки 01 в старій системі коор-
динат 0 xy. Осі 01 x1 та 01 y1 нової системи координат залишаються паралельними осям 0 x і 0 y старої системи координат ( не зміню-
ється напрям осей( мал.64).
Позначимо координати точки M в новій системі координат через ( x1 ; y1 ). Виведемо формули, які показують зв’язок між ста-
рими і новими координатами точки M . Для цього опустимо перпендикуляри MM1 на вісь 0 x , MM2 на вісь 0 y , а також перпенди-
куляри MN1 на 01 x1 , MN2 на вісь 01 y1 . Для відрізків 0 A, 0M1
справедлива рівність 0 A + AM1 = 0M1 . Оскільки OA=a, OM1=x,
164
AM1=O1N1=x1., то x=a+x1. Аналогічно, знайдемо рівність |
y = b + y1. |
||
Формули |
|
|
|
x = a + x |
1 |
(2.145) |
|
|
|
||
y = b + y1 |
|
||
і вказують на зв’язок між старими і новими координатами точки при паралельному перенесенні початку координат.
20.2. Поворот осей координат |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Розглянемо |
тепер |
випадок, |
коли |
нова |
система |
координат |
|||||||
|
|
М |
|
|
|
01 x1 y1 одержується із старої |
|||||||
|
|
|
|
|
системи |
координат |
шляхом |
||||||
у |
|
α |
|
|
|
||||||||
|
М2 |
х1 |
повороту її навколо початку |
||||||||||
у1 |
|
|
координат |
0 на |
кут |
α |
|||||||
B |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
(мал.65). |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Нехай |
координати |
|||||
|
|
|
|
|
|
довільної точки |
M в старій |
||||||
α |
|
|
|
|
|
системі |
координат |
0 xy |
є |
||||
α |
|
|
|
|
|
( x, y ) , а в новій системі ко- |
|||||||
О |
М1 |
A |
х |
||||||||||
ординат |
0 x1 y1 |
є |
( x1 , y1 ). |
||||||||||
|
|
|
|
|
Мал.65 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
Відлік кута α повороту про- |
|||||||
водиться в напрямі, протилежному рухові годинникової стрілки. |
|
||||||||||||
Із малюнка 65 видно, що OM1=x, MM1=y, OM2=x1, MM2=y1, |
|||||||||||||
Для відрізків |
0 A, 0M1 , M1 A, |
а |
також |
для |
|
відрізків |
|||||||
MM1 , M1B, MB справедливі рівності |
|
|
|
|
|
|
|||||||
0M1 = 0 A − M1 A = 0 A − BM2 , |
|
|
|
(2.146) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
M1 M = M1B + BM = AM2 + BM . |
|
|
|
|
|
||||||||
Із прямокутних трикутників 0M2 A і BMM2 |
одержуємо |
|
|||||||||||
0 A = 0M2 cos α = x1 cos α , |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
AM2 = 0M2 sin α = x1 sin α , BM = MM2 cos α = y1 cos α ,
BM2 = MM2 sin α = y1 sinα .
Підставимо знайдені значення 0 A, AM2 ,BM ,BM2 в рівності
(2.146), і одержимо формули переходу від старих координат до нових при повороті осей на кут α :
165
x = x1 cos α − y1 sinα , |
(2.147) |
|
|
y = x1 sin α + y1 cos α . |
|
Тепер, щоб виразити нові координати x1 і |
y1 точки М через |
старі координати x, y можна із системи (2.147) двох рівнянь з двома невідомими знайти x1 та y1 .
Оскільки, формули для нових координат можна одержати по другому: так як нова система координат одержалася із старої системи поворотом на кут α , то стара система одержиться поворотом осей на кут (- α ). Значить в рівняннях (2.147) можна поміняти місцями старі і нові координати, замінивши однозначно α на (- α ), то одержимо
x1 |
= x cos α + y sinα , |
|
(2.148) |
y1 |
= − x sin α + y cos α . |
Приклад 1. Який вигляд буде мати крива x2 + 2 x − y2 − 4 y − 7 = 0, якщо за нові осі координат взяти прямі, які проходять через точку 01 ( −1,−2 ) і паралельні старим осям координат.
Розв’язування. За формулами (2.145) маємо , що |
x = x1 |
− 1 |
|
|
. |
||
|
|
y = y1 |
− 2 |
Підставивши x та |
y в рівняння кривої, |
одержимо |
|
( x1 − 1 )2 + 2( x1 − 1 ) − ( y1 − 2 )2 − 4( y1 − 2 ) − 7 = 0. Після спрощення
одержимо x12 − y12 = 4 або |
x12 |
− |
y12 |
= 1. |
|
|
4 |
|
|
||||
|
|
4 |
|
|
||
Нове рівняння лінії є рівностороння гіпербола. |
|
|||||
Приклад |
2. Який |
вигляд прийме рівняння |
гіперболи |
|||
x2 − y2 = 4 , якщо осі координат повернути на кут ( − 450 ) ? |
||||||
Розв’язування. Оскільки гіпербола x2 − y2 = 4 є рівносторон- |
||||||
ньою, то y = x |
і y = − x є асимптотами цієї гіперболи. |
Приймемо |
||||
асимптоти гіперболи за нові осі координат, оскільки вони взаємоперпендикулярні, бо добуток їх кутових коефіцієнтів дорівнює (-1).
Замінимо x та y за формулами (2.147) , де α = −450 , маємо
166
|
x = x1 cos( −450 ) − y1 sin( −450 ) = |
|
2 |
|
( x1 + y1 ), |
|||||||
|
2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 ) = |
|
2 |
|
|||
|
y = x1 sin( −45 |
) + y1 cos( −45 |
|
( y1 − x1 ). |
||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Заміняючи x та |
y в рівнянні гіперболи, одержимо |
|||||||||||
|
1 |
( x1 + y1 |
)2 − |
1 |
( y1 − x1 ) = 4 , |
або |
після спрощень маємо |
|||||
2 |
|
|
||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
x1 y1 = 2; тобто |
y1 = |
2 |
. |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
|
||
Це є гіпербола, яку вивчають у шкільному курсі математики, і яка задає обернено пропорційну залежність.
§21. Полярна система координат
МНайбільш важливою після пря-
ρмокутної системи координат є полярна система координат. До цього положен-
О |
φ |
Р |
ня точки |
на площині ми визначали |
|
Мал.66 |
двома числами (координатами) в пря- |
||
|
|
|||
|
|
|
мокутній |
системі координат, але це |
можна однозначно визначити за допомогою полярної системи координат. Вона складається із деякої точки 0 , яка називається полюсом і променя 0P , який виходить із цієї точки, який називається полярною віссю (мал. 66). Крім цього задається одиниця масштабу.
Нехай точка М довільна точка площини, а ρ віддаль цієї точки від точки 0 , а ϕ це кут, на який потрібно повернути полярну вісь
для суміщення з променем 0M .
Полярними координатами точки M називаються числа ρ і ϕ . Число ρ вважається першою координатою і називається полярним радіусом, а число ϕ - другою координатою і називається полярним кутом. Точка M з полярними координатами позначається так
M ( ρ ,ϕ ).
Полярний радіус може змінюватися в межах: 0 ≤ ρ < +∞ , а полярний кут в межах: 0 ≤ ϕ < 2π; при цьому відлік полярного кута проводиться від полярної осі проти годинникової стрілки.
167
Між координатами точки у полярній системі координат та її координати в декартовій системі існує простий зв’язок.
Візьмемо вісь 0 x декартової системи координат за полярну вісї полярної системи, а початок декартової системи приймемо за
у |
М |
полюс полярної системи координат. |
|
|
Нехай точка M має прямокутні коор- |
ρдинати x та y і полярні координати ρ
у |
|
|
та ϕ (мал.67). Як видно з мал.67, має- |
|
φ |
|
х |
мо |
|
О |
х |
Мал.67 |
x = ρ cos ϕ, |
|
|
|
|||
|
|
(2.149) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
y = ρ sin ϕ. |
|
Формули (2.149) виражають прямокутні координати через по-
лярні.
Якщо піднести до квадрату обидві частини рівностей (2.149) і
додати, то одержимо x2 + y2 = ρ2 , або ρ = |
x2 + y2 . Якщо ж поді- |
|||||||
лити другу рівність на першу в (2.149), то дістанемо tgϕ = |
y |
. |
||||||
|
||||||||
Формули |
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
ρ = |
x |
2 |
+ y |
|
|
|
||
|
|
(2.150) |
||||||
tgϕ = |
y |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
x |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||
визначають полярні координати через декартові. При визначенні полярного кута слід враховувати знаки x та y, користуючись фор-
мулами (2.149).
Приклад 1. Дано прямокутні координати точки (1;1). Знайти її полярні координати, вважаючи, що полюс суміщений з початком додатної півосі абсцис.
Розв’язування. За формулами (2.150) маємо ρ =
2 , tgϕ = 1.
Згідно другої рівності ϕ = π , так sin x = 1 > 0 і y = 1 > 0.
4
Розглянемо деякі криві в полярній системі координат. 1) Спіраль Архімеда.
Ця крива визначається рівнянням r = aϕ
168
Вигляд спіралі Архімеда має |
у |
|
пружина в годиннику(мал.68). |
||
|
х
|
|
|
Мал.68 |
|
2) Лемніската Бернуллі. |
|
у |
||
Рівняння цієї кривої в полярній |
||||
|
||||
системі |
координат |
є |
|
|
r 2 = a2 sin 2ϕ. |
Графік цієї кри- |
|
||
вої зображений на мал. 69. |
х |
|
|
|
Мал.69 |
169
Розділ 3. ВСТУП У МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ
§1. Множини дійсних чисел
1.1.Сталі і змінні величини
Коли ми вивчаємо деякі питання з області математики, фізики, механіки, економіки і т.д., то зустрічаємося з величинами, які зберігають стале числове значення і називаються сталими, а інші можуть приймати різні числові значення і називаються змінними.
Наприклад, до сталих величин можна віднести число π , яке рівне відношенню довжини кола до діаметра.
До змінних величин можна віднести температуру зовнішнього середовища, яка протягом дня змінюється; загальну суму грошей, яку отримує магазин від продажу продукції протягом дня і т.д.
1.2. Множини дійсних чисел
У курсі вищої математики найбільший інтерес становлять числові множини, тобто множини, елементами (величинами) яких є числа. Серед числових множин будемо розглядати такі:
1)Множина всіх натуральних чисел N = {1,2,3,...,n,... };
2)Множина всіх цілих чисел Z = {0,±1,±2,...,±n,...};
|
p |
||
3) |
Множина всіх раціональних чисел Q = |
|
, p − ціле, g − на- |
|
|||
|
g |
||
туральне число. |
|||
4) |
Множина всіх дійсних чисел R. |
||
|
Множина всіх дійсних чисел складається з усіх раціональних і |
||
ірраціональних чисел. Ірраціональними числами називаються нескінченні неперіодичні десяткові дроби. Наприклад,
2 , lg 3,
sin 20 і т.д.
Зауважимо, що пряма лінія, на якій вказані початок відліку, масштаб і напрямок, називається числовою віссю.
Між множиною точок числової осі і множиною всіх дійсних чисел існує взаємно однозначна відповідність. Це означає, що кожна точка числової осі відображає одне дійсне число, і навпаки, кожне число являється координатою конкретної однієї точки числової осі.
170
