Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

VM_pidr

.pdf
Скачиваний:
20
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
2.73 Mб
Скачать

Y y =

b

x

b

x2 a2 =

b

( x x2 a2 ).

 

 

a

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

Тепер помножимо і розділимо праву частину цієї рівності на

x + x2 + a2 і після спрощень одержимо Y y =

 

ab

.

x +

x2 a2

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси видно, що при необмеженому збільшенні абсциси x різниця Y-y необмежено зменшується . Таким чином, точка гіперболи необмежено віддаляючись по вітці гіперболи, необмежено наближається

до асимптоти Y = b x , але ніколи її не досягає. Значить, гіпербола a

(2.135) має дві асимптоти Y = b x і Y = − b x , які співпадають з діа- a a

гоналями прямокутника і проходять через початок координат.

 

 

Приклад 4. Скласти рівняння гіперболи, якщо відомо, що вона

проходить через точку M1(10;5) і має асимптоти

 

y =

4

x та

y = −

4

x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

5

 

 

 

Розв’язування. З умови задачі одержуємо, що

 

4

=

b

та коор-

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

динати

точки

M1

задовольняють рівнянню

 

гіперболи, тобто

102

52

= 1. Таким чином, одержали систему двох рівнянь з двома

 

a2

b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4a = 5b,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

невідомими: 100

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

b

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З першого рівняння знаходимо b =

4

a і підставляємо в друге

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25 25

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рівняння

100

= 1, або

a2 =

975

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси a =

975

=

5

 

 

39 . Далі знаходимо b =

4

 

5

 

39 =

39 .

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

4

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, шукане рівняння гіперболи буде

 

 

x2

 

y2

 

= 1.

 

 

 

 

 

975

 

39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

161

19.5. Парабола та її рівняння

Означення 7. Параболою називається множина точок площини, однаково віддалених від заданої точки, що називається фокусом і від заданої прямої, що називається директрисою.

Виходячи з означення 7, виведемо рівняння параболи. Нехай пряма AB є директрисою параболи, а точка F є її фокусом (мал.61). Проведемо через точку F пряму перпендикулярну до директриси AB і візьмемо цю пряму за вісь абсцис, а за вісь ординат вієьмемо пряму перпендикулярну до вісі абсцис і яка проходить через точку

O, середину відрізка CF. Довжину відрізка CF позначимо через p

 

 

 

 

у

 

 

 

 

 

 

(p>0). Координати фокуса будуть

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

,0 ) , а рівняння директриси AB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

2

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є

x = −

p

. Нехай точка M(x,y) є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

C

 

0

 

F(

p ,0)

х

довільною точкою параболи. Опу-

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

стимо із точки M перпендикуляр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на директрису AB в точці D і спо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лучимо точку M з фокусом F. Тоді

 

 

A

 

 

 

 

 

Мал.61

за

 

означенням 7 маємо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DM=MF Точка D має координати

(

p

, y ).

За

формулою

віддалі

між двома точками знаходимо

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( x +

p

)2 + ( y y )2 = ( x

p

)2 + ( y 0 )2 .

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

Це і буде рівняння параболи відносно вибраної системи координат. Підносячи обидві частини даного рівняння до квадрату, і спростивши, одержимо

y2 = 2 px .

(2.142)

Рівняння (2.142) і є канонічним рівнянням параболи. Як видно з рівняння (2.142) парабола є лінія другого порядку і всі її точки розташовані праворуч від осі 0 y . Парабола проходить через початок

координат. Розв’язавши рівняння (2.142) відносно y, одержимо

y = ± 2 px .

(2.143)

Так як p > 0 , то y буде дійсною величиною

тільки тоді, коли

x додатні, а коли p < 0, то парабола визначена для

x 0 .

162

Із (2.143) видно, що кожному значенню x відповідає два значення y , які рівні за абсолютною величиною, але протилежні за

знаком.

Значить вісь 0 x є віссю симетрії для параболи. Точку O( 0,0 ) називають вершиною параболи.

Якщо x необмежено зростає, то і y необмежено зростає. Величина р називається параметром параболи і при збільшенні р парабола розширюється, тобто її точки будуть віддалятися від осі Ох.

Якщо рівняння параболи

має

у

 

вигляд y2=−2px то вершина параболи

 

y2 = −2 px

 

знаходиться в початку координат,

 

вісь симетрії є вісь абсцис, але пара-

 

 

бола розміщена зліва від осі Oy

O

х

(мал.62), а директриса такої парабо-

ли буде розміщена праворуч від осі

 

 

ординат, а фокус F (

p

,0 )

буде

 

Мал.62

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

ліворуч від початку координат.

Якщо директриса параболи паралельна вісі абсцис , а фокус знаходиться на вісі ординат, то рівняння параболи має вигляд

x22py.

(2.144)

Парабола (2.144) зображена на мал.63. Це парабола симетрична відносно осі Oy і розміщена над віссю абсцис, якщо в

урівнянні взяти знак (+) і під віссю абсцис, якщо взяти знак (-).

Якщо в рівнянні (2.144) позна-

 

F

 

 

чити ±

1

= a , то одержимо рівняння

 

 

 

 

 

O

B х

2 p

 

 

y = ax2 , яку вивчають в

 

 

 

 

параболи

A

 

 

 

 

Мал.63

середній школі.

Приклад 5. Ферми, які підтримують залізнодорожний міст довжиною 112 м, мають вигляд параболи, яка задається рівнянням

y = ax2 . Знайти рівняння відповідної параболи, якщо найбільша

висота мостової арки складає 44м.

Розв’язування. Візьмемо за початок координат вершину ферми. Тоді симетричні точки в основі ферми будуть мати координати (-56,-44) і (56,-44). Підставляючи будь-яку пару координат в рівнян-

163

ня y = ax2 , одержимо 44 = a 3136 . Звідси a = −

44

= −

11

.

 

 

3136

787

 

Таким чином, мостова ферма має вигляд параболи

y = − 11 x2 .

784

§20. Перетворення прямокутних координат

Виводячи рівняння еліпса,

у

у1 N2

 

 

М

гіперболи та параболи, ми певним

М2 у

у1

 

 

 

 

чином вибирали систему коорди-

 

 

 

 

 

 

нат для кожної із цих ліній. Вини-

B

О1(а,в)

N1 x1

кає питання, як впливає на форму

 

 

 

х1

 

 

 

 

рівняння інше розміщення коор-

 

 

 

 

 

 

динатних осей? При переході від

О

 

 

 

М1

однієї системи координат до дру-

A

 

х

 

х

гої системи координат змінюються

 

 

 

 

 

Мал.64

як координати точок так і рівняння

 

 

 

 

 

 

кривих .

Тепер розглянемо перехід від однієї прямокутної системи координат до такої ж шляхом паралельного зсуву осей, коли змінюється початок координат, а напрям осей залишається той же.

20.1. Перенесення початку координат

Нехай точка M площини має координати (x,y) в прямокутній системі координат Oxy. Перенесемо початок координат в точку 01 ( a ,b ), де a і b є координатами точки 01 в старій системі коор-

динат 0 xy. Осі 01 x1 та 01 y1 нової системи координат залишаються паралельними осям 0 x і 0 y старої системи координат ( не зміню-

ється напрям осей( мал.64).

Позначимо координати точки M в новій системі координат через ( x1 ; y1 ). Виведемо формули, які показують зв’язок між ста-

рими і новими координатами точки M . Для цього опустимо перпендикуляри MM1 на вісь 0 x , MM2 на вісь 0 y , а також перпенди-

куляри MN1 на 01 x1 , MN2 на вісь 01 y1 . Для відрізків 0 A, 0M1

справедлива рівність 0 A + AM1 = 0M1 . Оскільки OA=a, OM1=x,

164

AM1=O1N1=x1., то x=a+x1. Аналогічно, знайдемо рівність

y = b + y1.

Формули

 

 

 

x = a + x

1

(2.145)

 

 

y = b + y1

 

і вказують на зв’язок між старими і новими координатами точки при паралельному перенесенні початку координат.

20.2. Поворот осей координат

 

 

 

 

 

 

Розглянемо

тепер

випадок,

коли

нова

система

координат

 

 

М

 

 

 

01 x1 y1 одержується із старої

 

 

 

 

 

системи

координат

шляхом

у

 

α

 

 

 

 

М2

х1

повороту її навколо початку

у1

 

 

координат

0 на

кут

α

B

 

 

 

 

 

 

 

 

(мал.65).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

координати

 

 

 

 

 

 

довільної точки

M в старій

α

 

 

 

 

 

системі

координат

0 xy

є

α

 

 

 

 

 

( x, y ) , а в новій системі ко-

О

М1

A

х

ординат

0 x1 y1

є

( x1 , y1 ).

 

 

 

 

 

Мал.65

 

 

 

 

 

 

Відлік кута α повороту про-

водиться в напрямі, протилежному рухові годинникової стрілки.

 

Із малюнка 65 видно, що OM1=x, MM1=y, OM2=x1, MM2=y1,

Для відрізків

0 A, 0M1 , M1 A,

а

також

для

 

відрізків

MM1 , M1B, MB справедливі рівності

 

 

 

 

 

 

0M1 = 0 A M1 A = 0 A BM2 ,

 

 

 

(2.146)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M1 M = M1B + BM = AM2 + BM .

 

 

 

 

 

Із прямокутних трикутників 0M2 A і BMM2

одержуємо

 

0 A = 0M2 cos α = x1 cos α ,

 

 

 

 

 

 

 

AM2 = 0M2 sin α = x1 sin α , BM = MM2 cos α = y1 cos α ,

BM2 = MM2 sin α = y1 sinα .

Підставимо знайдені значення 0 A, AM2 ,BM ,BM2 в рівності

(2.146), і одержимо формули переходу від старих координат до нових при повороті осей на кут α :

165

x = x1 cos α − y1 sinα ,

(2.147)

 

y = x1 sin α + y1 cos α .

 

Тепер, щоб виразити нові координати x1 і

y1 точки М через

старі координати x, y можна із системи (2.147) двох рівнянь з двома невідомими знайти x1 та y1 .

Оскільки, формули для нових координат можна одержати по другому: так як нова система координат одержалася із старої системи поворотом на кут α , то стара система одержиться поворотом осей на кут (- α ). Значить в рівняннях (2.147) можна поміняти місцями старі і нові координати, замінивши однозначно α на (- α ), то одержимо

x1

= x cos α + y sinα ,

 

(2.148)

y1

= − x sin α + y cos α .

Приклад 1. Який вигляд буде мати крива x2 + 2 x y2 4 y 7 = 0, якщо за нові осі координат взяти прямі, які проходять через точку 01 ( 1,2 ) і паралельні старим осям координат.

Розв’язування. За формулами (2.145) маємо , що

x = x1

1

 

.

 

 

y = y1

2

Підставивши x та

y в рівняння кривої,

одержимо

( x1 1 )2 + 2( x1 1 ) ( y1 2 )2 4( y1 2 ) 7 = 0. Після спрощення

одержимо x12 y12 = 4 або

x12

y12

= 1.

 

4

 

 

 

 

4

 

 

Нове рівняння лінії є рівностороння гіпербола.

 

Приклад

2. Який

вигляд прийме рівняння

гіперболи

x2 y2 = 4 , якщо осі координат повернути на кут ( 450 ) ?

Розв’язування. Оскільки гіпербола x2 y2 = 4 є рівносторон-

ньою, то y = x

і y = − x є асимптотами цієї гіперболи.

Приймемо

асимптоти гіперболи за нові осі координат, оскільки вони взаємоперпендикулярні, бо добуток їх кутових коефіцієнтів дорівнює (-1).

Замінимо x та y за формулами (2.147) , де α = −450 , маємо

166

 

x = x1 cos( 450 ) y1 sin( 450 ) =

 

2

 

( x1 + y1 ),

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0 ) =

 

2

 

 

y = x1 sin( 45

) + y1 cos( 45

 

( y1 x1 ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

Заміняючи x та

y в рівнянні гіперболи, одержимо

 

1

( x1 + y1

)2

1

( y1 x1 ) = 4 ,

або

після спрощень маємо

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

x1 y1 = 2; тобто

y1 =

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

 

 

 

 

 

Це є гіпербола, яку вивчають у шкільному курсі математики, і яка задає обернено пропорційну залежність.

§21. Полярна система координат

МНайбільш важливою після пря-

ρмокутної системи координат є полярна система координат. До цього положен-

О

φ

Р

ня точки

на площині ми визначали

 

Мал.66

двома числами (координатами) в пря-

 

 

 

 

 

мокутній

системі координат, але це

можна однозначно визначити за допомогою полярної системи координат. Вона складається із деякої точки 0 , яка називається полюсом і променя 0P , який виходить із цієї точки, який називається полярною віссю (мал. 66). Крім цього задається одиниця масштабу.

Нехай точка М довільна точка площини, а ρ віддаль цієї точки від точки 0 , а ϕ це кут, на який потрібно повернути полярну вісь

для суміщення з променем 0M .

Полярними координатами точки M називаються числа ρ і ϕ . Число ρ вважається першою координатою і називається полярним радіусом, а число ϕ - другою координатою і називається полярним кутом. Точка M з полярними координатами позначається так

M ( ρ ,ϕ ).

Полярний радіус може змінюватися в межах: 0 ≤ ρ < +∞ , а полярний кут в межах: 0 ≤ ϕ < 2π; при цьому відлік полярного кута проводиться від полярної осі проти годинникової стрілки.

167

Між координатами точки у полярній системі координат та її координати в декартовій системі існує простий зв’язок.

Візьмемо вісь 0 x декартової системи координат за полярну вісї полярної системи, а початок декартової системи приймемо за

у

М

полюс полярної системи координат.

 

 

Нехай точка M має прямокутні коор-

ρдинати x та y і полярні координати ρ

у

 

 

та ϕ (мал.67). Як видно з мал.67, має-

φ

 

х

мо

 

О

х

Мал.67

x = ρ cos ϕ,

 

 

 

 

 

(2.149)

 

 

 

 

 

 

 

y = ρ sin ϕ.

 

Формули (2.149) виражають прямокутні координати через по-

лярні.

Якщо піднести до квадрату обидві частини рівностей (2.149) і

додати, то одержимо x2 + y2 = ρ2 , або ρ =

x2 + y2 . Якщо ж поді-

лити другу рівність на першу в (2.149), то дістанемо tgϕ =

y

.

 

Формули

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

2

 

 

 

ρ =

x

2

+ y

 

 

 

 

 

(2.150)

tgϕ =

y

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначають полярні координати через декартові. При визначенні полярного кута слід враховувати знаки x та y, користуючись фор-

мулами (2.149).

Приклад 1. Дано прямокутні координати точки (1;1). Знайти її полярні координати, вважаючи, що полюс суміщений з початком додатної півосі абсцис.

Розв’язування. За формулами (2.150) маємо ρ = 2 , tgϕ = 1.

Згідно другої рівності ϕ = π , так sin x = 1 > 0 і y = 1 > 0.

4

Розглянемо деякі криві в полярній системі координат. 1) Спіраль Архімеда.

Ця крива визначається рівнянням r = aϕ

168

Вигляд спіралі Архімеда має

у

пружина в годиннику(мал.68).

 

х

 

 

 

Мал.68

2) Лемніската Бернуллі.

 

у

Рівняння цієї кривої в полярній

 

системі

координат

є

 

r 2 = a2 sin 2ϕ.

Графік цієї кри-

 

вої зображений на мал. 69.

х

 

 

Мал.69

169

Розділ 3. ВСТУП У МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ

§1. Множини дійсних чисел

1.1.Сталі і змінні величини

Коли ми вивчаємо деякі питання з області математики, фізики, механіки, економіки і т.д., то зустрічаємося з величинами, які зберігають стале числове значення і називаються сталими, а інші можуть приймати різні числові значення і називаються змінними.

Наприклад, до сталих величин можна віднести число π , яке рівне відношенню довжини кола до діаметра.

До змінних величин можна віднести температуру зовнішнього середовища, яка протягом дня змінюється; загальну суму грошей, яку отримує магазин від продажу продукції протягом дня і т.д.

1.2. Множини дійсних чисел

У курсі вищої математики найбільший інтерес становлять числові множини, тобто множини, елементами (величинами) яких є числа. Серед числових множин будемо розглядати такі:

1)Множина всіх натуральних чисел N = {1,2,3,...,n,... };

2)Множина всіх цілих чисел Z = {0,±1,±2,...,±n,...};

 

p

3)

Множина всіх раціональних чисел Q =

 

, p ціле, g на-

 

 

g

туральне число.

4)

Множина всіх дійсних чисел R.

 

Множина всіх дійсних чисел складається з усіх раціональних і

ірраціональних чисел. Ірраціональними числами називаються нескінченні неперіодичні десяткові дроби. Наприклад, 2 , lg 3,

sin 20 і т.д.

Зауважимо, що пряма лінія, на якій вказані початок відліку, масштаб і напрямок, називається числовою віссю.

Між множиною точок числової осі і множиною всіх дійсних чисел існує взаємно однозначна відповідність. Це означає, що кожна точка числової осі відображає одне дійсне число, і навпаки, кожне число являється координатою конкретної однієї точки числової осі.

170

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]