NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – понятих.

Стаття 232

Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування

1.Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:

1) неможливості безпосередньої участі певних осіб удосудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;

5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.

2.Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із статтею 225 цього Кодексу – слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує протиздійсненнядистанційногодосудовогорозслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.

3.Використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів

ітехнологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої (розшукової) дії повинна бути забезпечена можливість ставити запитання і отримувати відповіді осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

4.Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 225–227 цього Кодексу.

Впізнання осіб чи речей у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 228 та 229 цього Кодексу.

5.Якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згіднозрішеннями слідчого чипрокурора, знаходиться уприміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або на території міста, в якому він розташований, службова особа цього органу досудовогорозслідуваннязобов’язанавручититакійособіпам’яткупроїїпроцесуальніправа,

401

перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.

6.Якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу державногобюророзслідувань, натериторіїюрисдикціїякогоперебуваєтакаособа, здійснити дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті. Копія постанови може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Службоваособаоргану, щоотримавдоручення, запогодженнямзіслідчим, прокурором, що надав доручення, зобов’язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення.

7.Проведення дистанційногодосудовогорозслідування зарішенням слідчогосудді здійснюється згідно з положеннями цієї статті та частинами четвертою та п’ятою статті 336 цього Кодексу.

8.Якщо особа, яка буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно, утримується в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

9.Хідірезультатислідчої(розшукової) дії, проведеноїурежимівідеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

10.Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференціїзтакимизмінамизовнішностііголосу, заякихїїнеможливобулобупізнати.

11.Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео– або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.

За результатами опитування, проведеного у режимі відео– або телефонної конференції, слідчий, прокурорскладаєрапорт, уякомузазначаєдатутачасопитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувавсяопитуваним, атакожобставини, якібулинимповідомлені. Занеобхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо– чи відеозапису.

Слідчий, прокурор зобов’язанийвжитизаходів зметоювстановлення особи опитуваногоурежимівідео– аботелефонноїконференції тазазначитиврапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.

Уразінеобхідностіотриманняпоказаньвідопитанихосібслідчий, прокурорпроводить їх допит.

1. Під час досудового розслідування слідчий, прокурор, слідчий суддя мають право прийняти рішення про проведення слідчих дій у режимі відеоконференції. Відеоконференція (далі – ВК) – це інформаційна технологія, що забезпечує одночасно

402

двосторонню передачу, обробку, перетворення і візуалізацію інтерактивної інформації на відстань в режимі реального часу з допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки. Взаємодію в режимі ВК також називають сеансом відеоконференцзв’язку.

Під ВК у кримінальному провадженні слід розуміти особливу процедуру, що виконується за посередництвом телекомунікаційних технологій, при якій спілкування

увигляді обміну аудіо– і відеоінформацією між віддаленими учасниками слідчої дії відбуваються на відстані (дистанційно), але в режимі реального часу.

Закон дозволяє проведення тількидвохслідчих дійурежимі ВК ―допитуосіб (у тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб) та впізнання осіб чи речей. Крім того статтею передбачені випадки проведення вказаних слідчих дій

урежимі ВК: якщо неможлива безпосередня участь певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; при необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування, а також при наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.

Уявляється недоцільним проведення слідчої дії у режимі ВК за участю осіб, що мають дефекти мови, зору чи слуху.

Слід зазначити, щоцястаття передбачає процесуальний порядок проведення дистанційного досудового розслідування, якщо таке розслідування здійснюється національними органами. Проведення допиту за допомогою відео– або телефонної конференції за запитом компетентного органу іноземної держави в порядку надання міжнародної правової допомоги врегульовано ст. 567 КПК.

2.Коментована стаття передбачає, що про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається рішення. Відповідно до вимог закону рішення слідчого тапрокурора приймаються уформі постанови (ч. 3 ст. 110 КПК), судові рішення приймаються у формі ухвали (ч. 2 ст. 110 КПК). Отже, слідчий та прокурор про проведення слідчої (розшукової) дії у режимі ВК приймає постанову, слідчий суддя – постановляє про це ухвалу.

Слідчий суддя приймає рішення про проведення у режимі ВК допиту з власної ініціативи або на підставі клопотання сторони чи інших учасників кримінального провадження, якщо цей допит необхідно провести згідно із ст. 225 КПК. Тобто виник винятковий випадок, пов’язаний із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжку хворобу, наявність інших обставин їх допит у суді при розгляді справи по суті може бути неможливий.

Якщо сторони кримінального провадження як із боку обвинувачення, так і з боку захисту, а також потерпілий заперечують щодо проведення допиту чи впізнання дистанційно, а слідчий, прокурор чи слідчий суддя вважають за доцільне провести слідчу дію в такому режимі, останні мають право обґрунтувати своє рішення у вмотивованій постанові чи ухвалі. Виняток встановлюється щодо здійснення дистанційного досудового розслідування, вякому дистанційно перебуватиме підозрюваний. Оскільки дача показань є правом, а не обов’язком підозрюваного, у випадку його відмови

403

від участі у дистанційному досудовому розслідуванні рішення про це прийняте бути не може.

3.Привикористанніудистанційномудосудовомурозслідуваннітехнічнихзасобів

ітехнологійслідзабезпечити належнуякістьзображення ізвуку, атакожінформаційну безпеку. З цією метою слідчий, прокурор чи слідчий суддя повинні залучити до участі у проведенні слідчої дії у режимі ВК спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями та навичками застосовування відповідних технічних засобів та технологій.

ВКповиннавідбуватисятакожіззабезпеченнямінформаційноїбезпеки, тобтослід забезпечити захищеність інформації та підтримуючої її інфраструктури від випадкового чи навмисного впливу природного чи штучного характеру, що можуть завдати шкоди кримінальному провадженню, призвести до розкриття таємниці досудового розслідування, змісту показань, що були надані під час слідчої дії, даних про осіб, які знаходяться під державним захистом тощо.

Учасникам слідчої (розшукової) дії має бути забезпечена можливість ставити запитання і отримувати відповіді осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм КПК права та виконувати процесуальні обов’язки.

Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 224 КПК допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будьякими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті, при допиті у режимі ВК слід забезпечити можливість передати інформацію, яка міститься в таких документах та нотатках. Для цього в місці перебування допитуваної особи слід встановити сканер, а в місці перебування слідчого, прокурора, слідчого судді та інших учасників слідчої дії – принтер.

4.Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно

зправилами, передбаченими статтями 225–227 КПК.

Впізнання осіб чи речей у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 228 та 229 КПК. Впізнання трупа у режимі відеоконференції законом не передбачається.

5. Особа, яка братиме участь у проведенні слідчої дії дистанційно, може знаходитися на території, що перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або поза такою територією. Від цього залежать особливості процедури проведення ВК.

Якщо особа знаходиться на території, що перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або на території міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор, слідчийсуддяповинніособистопровестиорганізаційнізаходи, налагодити зв’язок або запросити спеціалістів, які налагодять канали зв’язку, забезпечать установку устаткування, належну якість зображення і звуку у кабінеті слідчого чи прокурора, залі судового засідання або у спеціально обладнаному приміщенні, та приміщенні, в якому знаходиться особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно.

Службова особа органу досудового розслідування на підставі постанови слідчого чи прокурора про доручення на проведення слідчої (розшукової) дії у режимі ВК, повинна вручити особі, яка бере участь у ВК та знаходиться у іншому приміщенні,

404

пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.

Якщо слідчі дії дистанційно проводяться слідчим суддею, вказані вище дії виконуються судовим розпорядником або секретарем судового засідання (див. про це ст.

336КПК).

6.Якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, на території юрисдикції якого перебуває така особа, організацію проведення ВК.

Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, прокурором, що надав доручення, зобов’язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення.

Копія постанови про проведення слідчої дії у режимі ВК може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку.

Службоваособа, щоотрималадоручення, організовуєВК, викликаєдляпроведення слідчої дії її учасників, перевіряє їх документи, вручає пам’ятки про процесуальні права та перебуває поряд з цими особами (або особою) до закінчення слідчої (розшукової) дії.

7.Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями коментованої статті та частинами 4–5 ст.

336КПК. Особливістьйогопроведенняполягаєвтому, щозазначеніуч. 4 ст. 336 КПК дії у випадку, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, виконує судовий розпорядник абосекретар судовогозасідання цьогосуду. Аякщоособа, якабратиме участь усудовомупровадженнідистанційно, знаходитьсяуприміщенні, розташованомупоза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, слідчий суддя своєю ухвалою доручає іншому суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити відповідні дії, зазначені у ч. 5 ст. 336 КПК.

8.У тому випадку, якщо особа, яка братиме участі в досудовому розслідуванні дистанційно, утримується в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, організація проведення ВК, встановлення особи, вручення їй пам’ятки про процесуальні права здійснюються на підставі постанови про доручення на проведення слідчої (розшукової) дії службовою особою такої установи. Службова особа повинна також перебувати поряд з особою, яка бере участь у проведенні слідчої (розшукової) дії в режимі ВК, до закінчення цієї слідчої (розшукової) дії.

9.Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі ВК, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

У матеріалах кримінального провадження обов’язково зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні

405

копії яких зберігаються окремо. Незастосування технічних засобів фіксування кримінальногопровадження тягне засобоюнедійсність слідчої (розшукової) дії таотриманих внаслідок її вчинення результатів (частини 3, 6 ст. 107 КПК).

10.Як правило, ВК відбувається у режимі «реального часу» з передачею чіткого зображення та звуку. Винятком є випадки, коли необхідно забезпечити державний захист особи. Така особа може бути допитана в режимі ВК з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати. З цією метою застосовуються спеціальні акустичні ефекти, що змінюють голос, а також візуальні перешкоди технічного характеру, або іншим чином змінюється зовнішність особи.

11.У коментованій частині цієї статті передбачається спрощений порядок отримання у режимі відео– або телефонної конференції відомостей, які мають значення для кримінального провадження. Такі відомості можуть бути отримані слідчим чи прокурором від особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого чи прокурора.

Умовами отримання таких відомостей єнеобхідність забезпечення оперативності кримінальногопровадженнятазгодаособинапроведенняопитування. Оскількимова йденепропроведення слідчої дії(допиту), апроопитування, особи, які берутьуньому участь, не попереджаються відповідно до їх процесуального статусу про кримінальну відповідальність за відмову від дачі і за дачу завідомо неправдивих показань.

Закон допускає використання при опитуванні тільки телефонної конференції без застосування відеофіксації розмови.

Першніжрозпочатиопитуваннязадопомогоювідео– аботелефонноїконференції, слідчий, прокурор зобов’язаний встановити особу опитуваного.

За результатами опитування, проведеного у режимі відео– або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, дані про те, яким чином була підтверджена особа опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним,

атакож обставини, які були ним повідомлені. Рапорт приєднується до матеріалів кримінального провадження.

За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо– чи відеозапису, оригінальні примірники технічних носіїв інформації яких зберігаються у матеріалах кримінального провадження. Їх резервні копії зберігаються окремо.

Обставини, що були повідомлені особою під час опитування, не мають доказовогозначення. Вониєорієнтовноюінформацією длявисунення версій, побудовитактики розслідування. У разі необхідності отримання показань від опитаних осіб відповідно до ст. 224 КПК слідчий, прокурор проводить їх допит.

Стаття 233

Проникнення до житла чи іншого володіння особи

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакшеяклишезадобровільноюзгодоюособи, яканимиволодіє, абонапідставі ухвалислідчогосудді, крімвипадків, установленихчастиноютретьоюцієїстатті.

406

2.Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

3.Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житлачиіншоговолодінняособилишеуневідкладних випадках, пов’язанихізврятуваннямжиттялюдейтамайначизбезпосереднімпереслідуваннямосіб, якіпідозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійснобулинаявніпідставидляпроникненнядожитлачиіншоговолодінняособибез ухвалислідчогосудді. Якщопрокурорвідмовитьсяпогодитиклопотанняслідчогопро обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановленівнаслідоктакогообшукудоказиєнедопустимими, аотриманаінформаціяпідлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

1. Положення статті, що коментується, засновані на вимогах ст. 30 Конституції України, ст. 8 КЗПЛ, та відповідають загальній засаді кримінального провадження, що міститься у ст. 13 КПК.

ВідповіднодоКонституціїУкраїникожномугарантуєтьсянедоторканністьжитла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30).

«Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом ієнеобхідним удемократичному суспільстві вінтересах національної тагромадської безпеки...», – проголошується у ст. 8 КЗПЛ.

Конкретизуючи зазначений міжнародний правовий стандарт та конституційне положення щодо забезпечення недоторканності житла та іншого володіння особи, кримінальнийпроцесуальнийзаконвстановлюєімперативнувимогупронеможливість проникнення до вказаних об’єктів та встановлює винятки із загального правила – можливість такого проникнення тільки напідставі ухвалислідчого судді чизадобровільною згодою особи, яка ними володіє.

Закон не вказує, у якій формі має бути викладена добровільна згода особи, яка є володільцем житла. Уявляється, що форма згоди повинна бути письмовою. Про те, що проникнення відбулося за добровільною згодою особи, також можна зазначити у протоколі обшуку чи огляду, засвідчивши згоду підписом власника.

Оскільки стаття має загальну назву, а частина перша коментованої статті містить загальну вказівку на те, що не допускається проникнення до житла чи іншого воло-

407

діння особи з будь-якої метою, можна зробити висновок, що положення цієї статті поширюються не тільки на випадки проведення в них обшуку чи огляду, як це зазначено в ст. 30 Конституції України. Правила частини першої коментованої статті підлягають застосуванню щодо будь-якого випадку, коли у слідчого чи прокурора виникає необхідність порушити недоторканність житла: з метою проведення допиту

вжитлі, слідчого експерименту, освідування особи, застосування деяких засобів забезпечення кримінального провадження.

2.Новий КПК, на відміну від раніше діючого, закріплює легальне визначення понять «житло» та «інше володіння». Можна відмітити, що законодавець надає доволі широке визначення цих понять, що уявляється правильним, оскільки завданнями кримінальногопровадженняєпершзавсеохоронаправ, свободтазаконнихінтересів учасників кримінального провадження. При проникненні до житла чи іншого володіння на підставі ухвали слідчого судді визначальним є те, що ці об’єкти знаходяться

увласності. Причому форма власності значення не має. Такий широкий підхід до розуміння понять «житло», віднесення до «іншого володіння» офісних та службових приміщень, приміщень господарського, виробничого та іншого призначення відповідає прецедентній практиці ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність саме такого підходу. Зокрема, ще 16 грудня 1992 р. у справі «Німітц проти Німеччини» ЄСПЛ сформулював і обґрунтував доктрину розширювального тлумачення терміна «житло». У справі підкреслюється, що слово житло («home»

ванглійському тексті) розширюється і на службові приміщення, «таке тлумачення повністю співзвучно французькому варіанту тексту КЗПЛ, тому що слово “domicile” має навіть ширше значення, ніж “home”, і може поширюватися на діловій офіс типу адвокатського». ПозиціяЄвросудуобґрунтовананеможливістючіткогорозмежування житловихіслужбових приміщень, оскільки «вестидіяльність, якуможнавіднести до професійної або ділової, можна з таким же успіхом і зі свого місця проживання, і навпаки, можна займатися справами, які не належать до професійної сфери, в офісі або комерційних службових приміщеннях». ЄСПЛ підкреслює, що «особливо у випадку, коли людина має гуманітарну професію, її робота в такому контексті може стати невід’ємною частиною життя настільки , що стає неможливим визначити, в якості кого вона діє в даний момент часу». У рішенні у цій справі зазначається, що вузьке тлумачення слів «home» і «domicile» може призвести до «небезпеки... нерівності», томущозатакогопідходуправовийзахистзаст. 8 КЗПЛ«мігбивиявитисядоступним лише для того, чия професійна і непрофесійна діяльність настільки переплетені, що немаєніякоїможливостіїхрозмежувати». Ґрунтуючисьнавикладеномупідході, ЄСПЛ визнав таким, що порушує право на недоторканність житла, проведений із порушенням умов допустимого обмеження цього права, обшук в офісі адвоката.

Усправі «Бук проти Німеччини» від 28 квітня 2005 р. ЄСПЛ також зазначив, що слово «domicile» у французькій версії ст. 8 КЗПЛ має ширшу конотацію, ніж слово «житло», і може поширюватися, наприклад, на приміщення, в якому особа займається професійною діяльністю. Отже, слово «житло» потрібно тлумачити як таке, що означає також зареєстрований офіс компанії, керованої приватною особою, і зареєстрований офіс юридичної особи, філій та інших ділових приміщень. Ці положення ЄСПЛ підтвердив також у рішеннях у справах «Компанія “Кола Ест”» та інші проти

408

Франції» від16 квітня2002 р., «ФункепротиФранції» від25 лютого1993 р., «Чаппел проти Сполученого Королівства» від 30 березня 1989 р. та інших.

Уявляється, що використання у тексті КПК понять «житло» та «інше володіння» у єдиному словосполученні, коли мова йде про отримання рішення слідчого судді на проникнення до них, вирішить проблему, яка існувала до прийняття нового КПК.

3. Закон також закріплює випадки, коли обмеження права на недоторканність житла чи іншого володіння особи може бути здійснено в іншому, ніж передбачений частиною першої цієї статті, порядку. Такі випадки мають невідкладний характер, є винятком із загального правила і пов’язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Користуючись вимогою крайньої необхідності, з метою захисту соціально значущих цінностей, прокурор чи слідчий мають право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи, провести у них обшук або огляд (див. також ч. 2 ст. 237 КПК ) і без попереднього рішення суду.

Після проведення такого обшуку або огляду прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Клопотання повинно відповідати вимогам, що містяться у ч. 3 ст. 234 КПК. Розгляд клопотання відбувається у порядку, передбаченому ст. 234 КПК. У цьому випадку слідчий суддя здійснює не попередній, анаступнийсудовийконтроль. Вінрозглядаєклопотанняпрообшук, протоколобшуку та надані слідчим документи, а також інші матеріали, якими обґрунтовується необхідність обшуку, в день його надходження до суду в закритому судовому засіданні за обов’язковою участю слідчого чи прокурора. Серед інших він повинен особливу увагу приділити вирішенню питання про те, чи дійсно були наявні підстави для негайного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Якщопрокурорвідмовитьсяпогодитиклопотанняслідчогопрообшукабослідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

За порушення недоторканності житла передбачена кримінальна відповідальність за ст. 162 КК України.

Стаття 234

Обшук

1.Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

2.Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

3.У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

409

2)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3)правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4)підстави для обшуку;

5)житлочиіншеволодінняособиабочастинужитлачиіншоговолодінняособи, де планується проведення обшуку;

6)особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

7)речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та іншихматеріалів, якимипрокурор, слідчийобґрунтовуєдоводиклопотання, атакож витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження,

врамках якого подається клопотання.

4.Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

5.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

1. Обшук – це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставинивчиненнякримінальногоправопорушення, знаряддякримінальногоправопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об’єкта обшук поділяється на три види:

1)обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій;

2)обшук місцевості (саду, городу, подвір’я, ділянок лісу, поля тощо);

3)обшук особи (ч. 3 ст. 208 КПК).

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, щомаютьзначеннядлярозкриттяправопорушеннячизабезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини.

410