NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

прийняти і зареєструвати їх. Будь-яка відмова не допускається. Очевидно, що у разі виявлення неточностей у змісті заяви чи повідомлення, поданих особисто, завжди можна прийняти інформацію і оформити її протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

5.Перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, чітко визначений у ч. 5 коментованої статті. У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Номер кримінального провадження складається із таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, регіон (залізниця), номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування. Кодування регіонів (залізниць) єдині для всіх органів досудового розслідування.

У разі зазначення у заяві, повідомленні про декілька вчинених кримінальних правопорушеньабоякібуливиявленібезпосередньо прокурором, слідчим незалежновід того, коли це кримінальне правопорушення було вчинено, а також установлені чи не встановлені особи, які його вчинили, відомості про них заносяться до статистичних карток окремо за кожним правопорушенням.

На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення

врамках одного кримінального провадження слідчий заносить відомості до статистичної картки форми 1 про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення та відомості про кримінальне правопорушення. При цьому новий номер кримінальному провадженню не присвоюється, а вибирається реквізит «2=2».

6.Отримавши відповідні матеріали, слідчий невідкладно у повідомленні про початок досудового розслідування доводить про це до відома прокурора, зазначаючи підставу початку провадження та інші відомості, передбачені ч. 5 коментованої статті. Також, відповідно до ст. 111 КПК України, слідчий направляє повідомлення заявнику та потерпілому про початок досудового розслідування. Однак, перш ніж направити повідомлення потерпілому, він повинен набути свого процесуального статусу шляхом подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.

7.ЯкщовідомостіпрокримінальнеправопорушеннядоЄРДРвнесеніпрокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування тадоручити проведення досудового розслідування. Передача матеріалів оформляється супровідним листом на ім’я керівника органу досудового розслідування та дорученням про проведення досудового розслідування.

Стаття 215

Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків

1.Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства,

акримінальнихпроступків– уформідізнаннявпорядку, передбаченомуцимКодексом.

1.Досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК).

351

Відповідно до ст. 11 КК злочином визнається суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Досудове розслідування злочинів здійснюється згідно із загальними правилами такого розслідування, зокрема, положеннями глав 20–24 КПК України. Основними суб’єктамиздійснення кримінальногопровадження виступаютьслідчийтапрокурор, які наділені за КПК відповідними повноваженнями, закріпленими у статтях 40 та 36 відповідно.

Під час досудового розслідування злочинів більшість слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій проводяться особисто слідчим або ж за його ініціативою. Хоча п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК передбачено повноваження прокурора в необхідних випадкахособистопроводитислідчі(розшукові) тапроцесуальнідіївпорядку, передбаченому КПК.

Слідчийтапрокурорнаділеніправомнаданнядорученьспівробітникамоперативних підрозділів на проведення слідчих (розшукових) дій. У частині 2 ст. 41 КПК визначено порядок виконання доручень слідчого співробітником оперативного підрозділу. Зокрема, останній набуває повноважень слідчого з метою реалізації визначених у дорученні заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КПК при досудовому розслідуванні кримінальних проступківповноваженняслідчогоможутьздійснюватисьспівробітникамиіншихпідрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, зокрема положеннями гл. 25 «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків» (стаття 298–302 КПК).

Основною відмінністю кримінального провадження за злочинах та кримінальних проступках є форма його здійснення – досудове слідство чи дізнання відповідно.

Дізнання – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК). Підставою для початку досудового провадженнязакримінальнимпроступкомєвнесеннявідомостейдоЄРДРкерівником органу досудового розслідування.

Під дізнанням розуміється заснована на законі правозастосовна діяльність, спрямована на виявлення, попередження, запобігання та розслідування кримінальних правопорушень, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства. Функція дізнання передбачена сьогодні і чинним КПК України. Порівняно з ним нововведення полягають у можливості, наприклад, співробітників оперативних підрозділів під час досудового розслідування кримінальних проступків користуватися повноваженнями слідчого органу досудового розслідування. Ці положення закріплені у ч. 3 ст. 38 КПК України.

Процедура надходження матеріалів до співробітників оперативних підрозділів аналогічна процесу реагування на заяви і повідомлення про злочини. Керівник органу досудового розслідування вивчає інформацію, що надійшла до нього, визначає правову кваліфікацію кримінального проступку із посиланням на статтю закону України про кримінальні проступки та доручає проведення розслідування слідчому або співробітнику оперативного підрозділу.

352

Сам процес досудового розслідування кримінальних проступків реалізується відповідно до загальних правил кримінального провадження, про що зазначається у ст. 298 КПК України.

Питання, пов’язані із визначенням кримінальних проступків, будуть передбачені у спеціальному законі України про кримінальні проступки. Планується, що кримінальним проступком визнаватиметься передбачене відповідним законом діяння (дія або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку, та за яке не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням цього до категорії кримінальних проступків слід віднести:

–окремі діяння, які за КК України належать до злочинів невеликої тяжкості і, відповіднодополітикигуманізації кримінального законодавства, будутьвизнанізаконодавцем такими, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки (аналіз КК України дозволяє дійти висновку, що кримінальними проступками може бути визнано більше третини передбачених у ньому злочинів);

–передбаченіКУпАПдіяння, якімаютьсудовуюрисдикціюінеєуправлінськими (адміністративними) за своєю суттю. З огляду на це немає підстав визнавати адміністративними такі проступки, не пов’язані зі сферою публічного адміністрування, як дрібне викрадення чужого майна (ст. 51), порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 512), дрібне хуліганство (ст. 173) тощо. Ці проступки за юридичною природою не є адміністративними, оскільки відносини, що охороняються зазначеними вище нормами, не стосуються державного управління або місцевого самоврядування;

–окремі діяння, передбачені МК України, зокрема: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 351); переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

(ст. 352).

Відмінності досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків виявляються у процесуальних заборонах та обмеженнях під час здійснення дізнання. Зокрема:

–строк проведення дізнання обмежено одним місяцем, на відміну від двох у досудовому слідстві (ст. 219 КПК);

–під час проведення дізнання не допускається застосування запобіжних заходів

увигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК);

–під час досудового розслідування злочинів дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, у тому числі й проводити негласні (ст. 300 КПК). Під час дізнання за кримінальними проступками проведення останніх заборонено;

–відповідальність за вчинення кримінального проступку не має наслідком судимість;

–під час дізнання за кримінальними проступками КПК передбачена можливість розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (статті 302, 381, 382).

353

Стаття 216

Підслідність

1.Слідчіорганіввнутрішніхсправздійснюютьдосудоверозслідуваннякримінальнихправопорушень, передбаченихзакономУкраїнипрокримінальнувідповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2.Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, пе-

редбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261, 2651, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 КримінальногокодексуУкраїни, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудоверозслідування, вонирозслідуютьсяслідчимиорганівбезпеки.

3.Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюєтьсядосудоверозслідування, вонирозслідуютьсяслідчимиорганів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4.Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

5.У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2091, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

1.Підслідність – це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена

укримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний

354

слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кримінальними правопорушеннями.

Утеорії кримінального процесу виокремлюють п’ять видів підслідності: предметну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв’язком справ.

Уновому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадиться тим органом досудового розслідування, який виявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.

Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.

2.Предметна підслідність, залежно від характеру кримінальних правопорушень

іїх кваліфікації, розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, у ч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слідчим органів безпеки.

3.Заперсональноюпідслідністю обов’язокпроведеннядосудовогорозслідування покладається на слідчий підрозділ залежно від суб’єкта кримінального правопорушення. За цим принципом слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, якізаймаютьособливовідповідальнестановищевідповіднодоч. 1 ст. 9 ЗУ«Про державну службу», особами, посади якихвіднесено до1–3-їкатегорії посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

4.Підслідність зазв’язкомсправзастосовується увипадках тісноговзаємозв’язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні правопорушення об’єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2091, 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким почато досудове розслідування.

5.Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудоверозслідування здійснюється слідчим тогоорганудосудовогорозслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійснюватиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором підслідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено іншізлочини, вчинені особою, щодоякої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження про-

355

курор, який здійснює нагляд задосудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримінальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направляється повідомлення прокурору, який, своєю постановою про визначення територіальної підслідності, передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопорушення.

Стаття 217

Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

1.У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальнихправопорушень, атакожматеріалидосудовихрозслідувань, поякихне встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2.Неможутьбутиоб’єднаніводнепровадженняматеріалидосудовихрозслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

3.У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількохкримінальнихправопорушеньможутьбутивиділенівокремепровадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більшеособипідозрюютьсяувчиненніодногочибільшекримінальнихправопорушень.

4.Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

5.Рішенняпрооб’єднаннячивиділенняматеріалівдосудовогорозслідуванняприймається прокурором.

6.Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

1. Об’єднанняматеріалівдосудовогорозслідування– цекримінально-процесуаль- не рішення, яке приймається виключно прокурором під час дізнання чи досудового слідства, і полягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах одного кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінальногоправопорушення, абощодооднієїособи, підозрюваної увчиненнікількох кримінальних правопорушень.

Слідчий, виявившинеобхідність об’єднативодномукримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, надсилає прокурору клопотання про

356

об’єднання матеріалів досудових розслідувань з обґрунтуванням доцільності такого об’єднання.

Процесуальнооб’єднанняматеріалівдосудовогорозслідуванняоформляєтьсявідповідною постановою прокурора. У постанові про об’єднання матеріалів досудових розслідувань зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин про матеріали кримінальних проваджень, які розслідуються слідчимирізнихорганівдосудовогорозслідуваннястосовнооднієї(одних) ітієїжособи за вчинення декількох кримінальних правопорушень або декількох осіб, підозрюваних увчиненніодногокримінальногоправопорушення; обґрунтуваннядоцільностіоб’єднання матеріалів в одному провадженні; у резолютивній частині зазначається вимога про об’єднанняматеріалівдосудовихрозслідувань, атакождорученняконкретномуслідчому провестидосудове розслідування воб’єднаномукримінальному провадженні.

Якщо є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються досудові розслідування іпояких невстановлено підозрюваних, вчинені однією особою (особами), вони можуть бути об’єднані в одному кримінальному провадженні. Це можливо за умови виявлення слідів, знарядь, засобів вчинення кримінального правопорушення, ідентифікаційні ознаки яких є тотожними.

Таке об’єднання сприяє всебічності дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, встановленню об’єктивної істини, процесуальнійекономіїтазабезпеченню можливогопримиреннясторініприйняття справедливого рішення.

Відомості про об’єднання матеріалів досудових розслідувань заносяться прокурором до ЄРДР.

2.Неможутьбутиоб’єднаніводнепровадженняматеріалидосудовихрозслідувань щодо кримінального проступку та злочину. Це пов’язано з тим, що досудове розслідування по кожному з них має свої особливості, проводиться відповідно у формі дізнання та досудового слідства, законодавець відводить різні строки кримінального провадження, обмеження щодо можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час розслідування кримінальних проступків порівняно

зрозслідуванням злочинів, а також передбачає настання різних наслідків.

3.Виділення матеріалів досудового розслідування – це кримінально-процесуаль- не рішення, яке приймається прокурором під час дізнання чи досудового слідства, і полягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах різних кримінальних проваджень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Уразі виявлення слідчим процесуальної необхідності у виділенні матеріалів досудовогорозслідуваннящодоодногоабокількохкримінальнихправопорушень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, в окреме кримінальне провадження, він вносить клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування на розгляд прокурору.

4.Закон забороняє виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування у випадку, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового роз-

357

слідування та судового розгляду. Оскільки рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається виключно прокурором, саме на нього покладається обов’язок вирішити питання про те, чи може негативно позначитися на повноті досудового розслідування та судового розгляду таке об’єднання чи виділення матеріалів.

5.Рішення про виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором у вигляді відповідної постанови, в якій зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин кримінального провадження, розслідування за яким здійснюється стосовно декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного (одних) кримінального правопорушення; обґрунтування необхідності виділення матеріалів в окреме провадження; у резолютивній частині зазначається вимога про виділення матеріалів досудового розслідування, а також доручення конкретному слідчому провести досудове розслідування.

Відомості про виділення матеріалів досудового розслідування заносяться прокурором до ЄРДР.

6.Законодавець уч. 6 ст. 217 КПКакцентуєувагунатому, щонеможебутиоскаржене рішення прокурора про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування. Можливість оскарження також не передбачена ч. 1 ст. 303.

Стаття 218.

Місце проведення досудового розслідування

1.Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якогоневіднесенедойогокомпетенції, вінпроводитьрозслідуваннядоти, докипрокурор не визначить іншу підслідність.

3.Якщомісцевчиненнякримінальногоправопорушенняневідомеабойоговчинено замежамиУкраїни, місцепроведеннядосудовогорозслідуваннявизначаєвідповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

4.На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, якийздійснюєдосудоверозслідування, наявніуньогоматеріалитавідомості, повідомляєпроцепрокурора, потерпілогоабозаявникатавноситьвідповіднівідомостідо Єдиного реєстру досудових розслідувань.

5.Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

358

6. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати.

1.При визначенні місця провадження досудового розслідування застосовується правило територіальної підслідності, яким визначається, слідчий якого адміністративногорайону(області) повиненпровестидосудове розслідування. Відповідно доч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.З метою уникнення затягування процесу досудового розслідування, яке мало місце через необґрунтоване надсилання однієї і тієї ж заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, законодавець у ст. 214 КПК передбачає обов’язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, до ЄРДР та розпочати проведення досудового розслідування – провести всі можливі та необхідні слідчі дії до моменту, доки прокурор не визначить іншу підслідність (ч. 2 ст. 218 КПК).

Про початок досудового розслідування кримінальних правопорушень, які слідчому не підслідні, останній доводить до відома прокурора у повідомленні про початок досудовогорозслідування. Ознайомившисьзізмістомповідомленнятавиявившифакт розслідування слідчимкримінальногоправопорушення, якеневіднесенодойогопідслідності, прокурорвиноситьпостановупровизначення територіальноїпідслідності,

вякій зазначає відомості про: обставини кримінального провадження; орган досудового розслідування, якому відповідно до ст. 216 КПК підслідне розслідування даного кримінального правопорушення; місце проведення досудового розслідування та слідчий підрозділ, уповноважений здійснити кримінальне провадження. Відомості, зазначені у постанові прокурора про визначення територіальної підслідності, заносяться до ЄРДР.

3.Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, обов’язок визначення місця проведення досудового розслідування покладається на прокурора. Дане положення є новим порівняно з КПК 1960 р. У зв’язку з цим слідчий повинен внести відомості до ЄРДР і відразу направити прокурору повідомлення про початок досудового розслідування, в якому зазначити відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України. Одержавши дане повідомлення, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення даного досудового розслідування, визначає слідчого органу та місце його проведення. При цьому він повинен враховувати місце виявлення ознак кримінального правопорушення, місце перебування підозрюваного чи більшості свідків, місце закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків.

4.Слідчийповиненперевіритинапочаткурозслідуваннянаявністьвжерозпочатих провадженьщодотогожкримінального правопорушення. Дляцьогослідчийвносить інформацію до ЄРДР і перевіряє наявність або відсутність відомостей про розпочаті кримінальніпровадженнящодовчиненняконкретногокримінальногоправопорушен-

359

ня. У разі виявлення, що іншим слідчим органу досудового розслідування вже розпочатокримінальнепровадженнящодотогожкримінальногоправопорушення, слідчий, що його виявив, надсилає супровідним листом іншому слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали і відомості. Про передачу повідомляється прокурор, шляхом надсилання йому повідомлення про передачу матеріалів кримінального провадження іншому слідчому органу досудового розслідування. Слідчий, якийпередаєнаявніуньогоматеріаликримінальногопровадження, повинен внести відповідні відомості до ЄРДР, та у порядку, передбаченому ст. 111 КПК, повідомити потерпілого чи заявника про передачу матеріалів іншому слідчому, а інший слідчийвноситьінформацію доЄРДРпроте, щоприйнявдосвогопровадженнянадіслане йому кримінальне провадження.

5.У разі виникнення спорів про підслідність вони вирішуються керівником органу прокуратури вищого рівня (ч. 5 ст. 218 КПК). Прокурор має право визначити територіальну підслідність після того, як одержить від слідчого повідомлення про початок досудовогорозслідування, доручившиіншомуслідчомуздійснитипровадженнязакримінальним правопорушенням. Якщо слідчий, визначений прокурором, не згоден із його рішенням, він має право оскаржити його у порядку, передбаченому § 3 гл. 26 КПК (статті311-313 КПК). Такскаргаслідчогонапостановупрокурорапровизначення підслідності повинна подаватись у письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту її винесення (ч. 1 ст. 312 КПК) до прокуратури вищого рівня (ч. 2 ст. 312 КПК).

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає подальшому оскарженню (ч. 4 ст. 313 КПК).

6.Частина 6 ст. 218 КПК передбачає право слідчого, прокурора провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, в межах її адміністративнотериторіальних меж, а також керуючись правилами предметної та персональної підслідності. Слідчий, прокурор може доручити проведення процесуальних дій іншому органу досудового розслідування, якщо вважає, що це не зашкодить всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Дляцьогослідчийабопрокурорвиноситьпостановупропроведення процесуальних дій на іншій території, в якій зазначає відомості про: обставини, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування, у тому числі: причини, зякихвиникланеобхідністьупроведеннінизкислідчих(розшукових) танегласнихслідчих(розшукових) дійнатериторії, яказнаходитьсяпідюрисдикцією іншогооргану досудового розслідування; урезолютивній частині визначається орган досудового розслідування, якому доручається провести слідчі (розшукові) та негласніслідчі(розшукові) дії, іззазначеннямобставин, щопідлягаютьвстановленню(перелік питань, які необхідно з’ясувати), а також вказується строк виконання доручення.

Матеріали про проведення процесуальних дій на іншій території, з метою забезпеченняоперативногореагуваннянаних, можутьнаправлятисьфаксимільнимзв’язком. Не виключається також можливість направлення матеріалів поштою.

За невиконання постанови слідчого відповідальна посадова особа органу досудового розслідування притягається до дисциплінарної відповідальності. Ігнорування вимоги прокурора про проведення процесуальних дій на іншій території тягне за собою настання кримінальної відповідальності.

360