
- •4.Поняття юридичної деонтології
- •5. Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Типи вищих навчальних закладів
- •9. Юристи повинні мати певні якості:
- •10. Юд як навчальна дисципліна
- •12. Психологічна культура юриста
- •14,49,55.Функції юридичної практики
- •5,17 Методи здійснення юридичної діяльності
- •18. Стаття 2. Адвокат
- •21. Юрисконсульт
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •25. Місце і Соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців Стаття 8. Про державну виконавчу службу Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •32. Правове регулювання статусу кну Особливості правового статусу Київського національного університету імені т.Шевченка.
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •46.Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •48. Естетична культура юриста
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52.Юридична деонтологія, як навчальна дисципліна, її предмет та значення
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •75. Професіограма нотаріуса
9. Юристи повинні мати певні якості:
• у соціальній сфері — намагання встановити істину, справедливість; гуманізм; чесність;
• у пошуково-пізнавальній сфері — спостережливість; уважність;
• у сф реконструктив-конструктив діял— вміння всебічно аналіз отриману інформацію, формулювати гіпотези;
• у засвідчувальної діяль — розвинута письмова мова; вміння письмово описувати юридичні явища;
• у сфері організац діял — самодисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість; організаторські здібності;
• у сфері комунікат діяльності — емоційна врівноваженість; тактовність; вміння чітко формулювати свої думки.
Існують також особистісні якості, які є негативними для юриста:
• у соціальній сфері — цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм;
• у пошуковій сфері — неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт);
• у реконструктивній сфері — низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення;
• у засвідчувальній сфері — недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово;
• в організаційній сфері — нецілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;
• у комунікативній сфері — імпульсивність, надмірна сором’язливість, груба поведінка.
10. Юд як навчальна дисципліна
Юридична деонтологія як наукова та навчальна дисципліна не одне і теж. Я к навчальна дисципліна вона переслідує мету дати майбутньому юристу своєчасні уявлення про реальний сенс ї зміст вибраної професії, в окремих навчальних закладах викладається курс, що має назву "Вступ до юридичної спеціальності". По суті, ця назва досить чітко відбиває основні функції та призначення даної дисципліни.
Якщо в сфері деонтологічного наукового дослідження відбувається вироблення нових знань, то в сфері навчання, а конкретно - в системі юридичної освіти відбувається розповсюдження та опанування науковим досягненням з метою його подальшого використання на практиці.
Юридичні деонтологія дає відповіді на багато поставалених питань при вступі на юридичний факулььтет.
11. Суб*єкти юридичної діяльності Розглянемо основні її ознаки: 1. Юрдична діяльність — це єдність процесів пізнання юридичних явищ та їх використання в інтересах людей. 2. Вона здійснюється юристами, тобто професійно підготовленими спеціалістами, які знають право і вміють реалізовувати його. 3. Об’єктами юридичної діяльності є юридичні явища, тобто опосередковані правом дії (дія і бездіяльність) людей та результати цих дій. 4. Суть юридичної діяльності полягає в діях юристів, спрямованих на досягнення певних юридичних цілей (вирішення юридичної справи, роз’яснення норми права адвокатом та ін.) з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми. 5. Юридична діяльність призначена для розв’язання різних юридичних проблем.
Суб’єкти юридичної діяльності– це професійні юристи, їх об’єднання та установи як держані, так і не державні, які залежно від виду професійної діяльності мають згідно із законом певні права та обов’язки, професійні юридичні знання та вміють їх реалізовувати. В реальному житті – це спеціалісти певного профілю, які володіють відповідними знаннями, досвідом, наділені компетенцією приймати рішення або давати поради, мають певні навички та вміння юридичної роботи.