32. Теорія перцептивних дій

Перцептивні дії – особливий вид дій, що суттєво відрізняються від дій, спрямованих на задоволення потреб людини.

Мета перцептивних дій - не зміна об’єктів та явищ, а одержання корисної інформації про їх властивості й характеристики. (Приклад перцептивних дій: різні системи перцептивних дій застосовує геодезист, котрий вивчає рельєф місцевості і живописець, який художніми засобами відтворює привабливий ландшафт).

Перцептивні дії не зводяться до фізіологічних реакцій, хоча за своїми механізмами є рефлекторними, Основна характеристика цих дій визначається змістом взаємодії людини і довкілля, тобто належить до психологічної, а не фізіологічної сфери.

До перцептивних дій відносяться:

А) рухи руки, що з тією чи іншою метою обстежують предмет;

Б) рухи очей, що відтворюють контур предмета, виділяючи найсуттєвіші його ознаки

Перцептивні дії в процесі розвитку дитини проходять кілька етапів:

1.У дитини ці дії виникають спочатку як розгорнуті зовнішньорухові дії руки чи ока, що обстежують незнайомий предмет чи сукупність предметів і створюють їхні моторні копії;

2. Поступово зовнішні перцептивні дії згортаються, втрачають свій зовнішньо руховий малюнок і створюють систему внутрішніх перцептивних дій, як становлять механізм зрілого сприймання. Це сприймання має вигляд миттєвого відображення об’єкта.

У дорослої людини - система перцептивних дії стає знову розгорнутою в таких ситуаціях:

А)коли людина знайомиться з чимось новим;

Б)в складних умовах спостереження.

Залежно від умов, мотивів, змісту діяльності активізуються різні системи еталонів, змінюються системи перцептивних дій і на цій основі формуються індивідуально-специфічні образи. Мета діяльності, що зумовлює виділення із ситуації певного зміту й формування необхідних для такого виділення перцептивних дій, називається перцептивною задачею.

33. Дослідження сенсорно-перцептивних процесів в контексті психологічної теорії діяльності Лєонтьєва.

Згідно теорії діяльності О.М.Леоньєва вважається, що фундаментальна роль у формуванні адекватного образу зовнішнього об”єкту, який не даний людині спочатку, належить практичній діяльності людини з цим об”єктом.

При цьому процес сприйняття проходить такі етапи:

1.Сприйняття спочатку виступає як перцептивна задача, вирішення якої обумовлено певною потребою людини та метою.

2.Рішення цієї задачі являє собою дії, поведінкові або пізнавальні (які включать орієнтовні, предметно-образні та виконавські компоненти).

3. За допомогою ефекторного (в широкому значенні слова) компоненті діяльності образ, який виник, постійно співвідноситься, сподобляється своєму джерелу (реальному об”єкту або ситуації), за рахунок чого і виникає його адекватність.

Особливу роль відіграють перцептивні дії – особливий вид дій, що суттєво відрізняються від дій, спрямованих на задоволення потреб людини.

Мета перцептивних дій - не зміна об’єктів та явищ, а одержання корисної інформації про їх властивості й характеристики. (Приклад перцептивних дій: різні системи перцептивних дій застосовує геодезист, котрий вивчає рельєф місцевості і живописець, який художніми засобами відтворює привабливий ландшафт).

До перцептивних дій відносяться:

а) рухи руки, що з тією чи іншою метою обстежують предмет;

б) рухи очей, що відтворюють контур предмета, виділяючи найсуттєвіші його ознаки

О.М Леонтьєв також запропонував перейти від розуміння сприймання як сприймання об”єкту до розуміння сприймання як сприймання світу (образу світу).