21. Використання власне українських та іншомовних слів у професійних текстах.

До власне української лексики належать слова, які виникли на українському мовному грунті, тобто в період становлення і подальшого розвитку мови української народності: багаття, будинок,гай, карбованець, кисень, паляниця, освіта, мрія і т.д. Вони найчастіше використовуються у професійних текстах. Поряд з власне українськими словами використовуються і слова іншомовного походження. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Це,зокрема, економічні, політичні та культурні взаємозв'язки українського народу з народами Заходу й Сходу, внаслідок чого українська мова перейняла значну кількість слів. Запозичуючи їх, підпорядкувала своїм законам фонетики і граматики, пристосувала до правил українського словотвору семантичних систем.

Іншомовні слова в професійних текстах повинні вживатися лише у разі потреби, коли їх не можна замінити українськими відповідниками з тим самим значенням. У документах рекомендується вживати лише ті іншомовні слова, які дістали міжнародне визнання (фінансові терміни, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків, діловодства, зовнішньої торгівлі тощо): бланк, штраф, дебет, гриф, віза, маркетинг та ін. Не потрібно вживати в одному тексті на позначення того самого поняття і власне українське слово, й іншомовний відповідник. Необхідно зупинитись на одному із варіантів слів і лише його вживати в тексті даного документа. Крім цього, використовувати іншомовні слова слід правильно і точно, і лише в тому значенні, яке закріплене за словом у словниках.

22. Лексика нейтральна і стилістично забарвлена у професійній діяльності політолога.

Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів і є стилістичним фоном для інших шарів лексики, яким притаманне певне стилістичне забарвлення. Для загальновживаної лексики не властиве оцінне чи емоційно-експресивне забарвлення. У своїй професійній діяльності політологи дуже часто використовують нейтральну лексику. Під час різноманітних доповідей, обговорень можна почути багато загальновживаних слів. До загальновживаної стилістично нейтральної лексики належать слова, що називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: нога, голова, небо, земля, хліб, писати,п’ять, десять, зелений, довго і т.д. Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення. Вони характерні для одного стилю або для кількох. До стилістично забарвленої (маркованої) лексики можна віднести науково-термінологічну, офіційно-ділову, професійно-виробничу, емоційно-експресивну. Стилістично забарвлена лексика також є дуже поширеним явищем в діяльності політолога, адже під час різних засідань вони у своїх промовах оперують різними поняттями, термінами власне політологічного змісту. Найчастіше вони використовують офіційно-ділову лексику. Якщо докладніше про кожен вид, то науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки й наукової та професійно-виробничої діяльності. Наприклад: лапка машини, крило автомобіля, вушко голки. Офіційно-ділова лексика використовується в публіцистичному та офіційно-діловому стилях, у їхніх підстилях: інформаційному, дипломатичному, законодавчому, адміністративно-канцелярському. Прикладом офіційно-ділової лексики є слова указ, постанова,рішення,акт,декларація. Професійно-виробнича лексика вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів, знарядь, продуктів виробництва. Кожна професія має своє коло професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, й офіційно-ділова лексика, й загальновживані слова, що використовуються в даній сфері й набувають фахового значення. Наприклад, для педагогічної професії — це слова вчитель, учень, клас. Емоційно-експресивна лексика використовується в художньому та публіцистичному стилях, в усіх підстилях. Емоційно-експресивні слова, крім понятійного, мають ще й емоційне значення, вказують на позитивну або негативну оцінку й тому мають експресію (тобто сильне вираження змісту чи емоцій). Емоційно-експресивна лексика служить для інтенсивного вираження почуттів, емоцій, позитивних чи негативних оцінок, вона здатна викликати уявлення й асоціації. До таких слів належать: любов, щастя, ласка,втіха,радість.