Тема 5. Соціальна зумовленість та межі втручання держави у суспільні сфери

Вихідним пунктом обґрунтування рішень слугує концепція ефективності.

Ефективність за Парето. Ситуація за якої неможливо змінити моделі розподілу так, щоб покращити становище одного, не погіршивши становище іншого.

Моделі ідеальної конкурентної економіки опираються на 4 фундаментальних припущення:

• Всі учасники ринку володіють вільним і своєчасним доступом до інформації.

• Всі учасники ринку є ціноотримувачами.

• Всі учасники ринку приймають приватні рішення, які не зачіпають благополуччя інших людей.

• Всі блага на ринку є приватними, індивідуальними (конкурентними у споживанні і використанні).

Виокремлюють традиційні дефекти: суспільні блага; екстернатні (зовнішні ефекти); природні монополії та інформаційна асиметрія.

Нетрадиційні: пов’язані зі складністю, нестабільністю та не легітимністю уподобань споживачів; проблема ризику з міжчасовим розподілом товарів.

Ефективність є не єдиною суспільною цінністю.

Інформаційна асиметрія. Ситуація за якої виробник володіє більшою або кращою інформацією ніж споживач.

Природна монополія. Ознаками ПМ володіють галузі в яких значні інвестиції у формі постійних виплат повинні бути здійсненні вперше, ніж може бути вироблена перша одиниця товарної продукції при цьому середні виплати виробництва різко знижуються в міру зростання кількості споживачів.

Зовнішні ефекти. ЗЕ по відношенню до яких не здійснюються компенсації називаються екстерналіями. Якщо такий ефект є сприятливим, то він вважається позитивним, якщо несприятливим – негативним.

Механізм усунення дефектів ефектів називається інтерналізацією – змушуючи суб’єкта оплачувати збитки, що він спричинив, ми конвертуємо зовнішній ефект в його приватні виплати, відновлюючи структуру ринкових стимулів.

Суспільні блага. Приватне виробництво суспільних благ є неможливим, а бо дуже ускладненим в умовах конкурентного ринку. Дана обставина визначається 2 характеристиками суспільних благ:

• неконкурентністю споживачів;

• невиключенністю використання.

Переобтяженість. Благо переобтяжене тоді, коли за певного рівня споживання граничні суспільні витрати споживання стають додатковими.

Види суспільних благ:

Граничні витрати споживання	Виключення неможливе	Виключення можливе
дорівнюють нулю	Чисті суспільні блага.	Придатні до продажу суспільні блага.
більше нуля	Ресурси спільного користування.	Чисті приватні блага.

Нетрадиційні дефекти:

• нестабільність вподобань споживачів;

• проблема невизначеності/проблема ризику;

• страхування;

• міжчасовий розподіл товарів;

• розподільчі цілі.

Тема 6: Шляхи та механізми здійснення державної політики

1. Процеси реалізації державної політики

2. Моніторинг наслідків здійснення державної політики

3. Оцінка державної політики

4. Зміни та іновації в державній політиці

Процеси реалізації державної політики – складний процес, що поєднує адміністративну та політичну діяльність.

Реалізація державної політики- політичний динамічний процес досягнення поставлених цілей, в якому приймають участь різні органи державної влади

Заходи: організаторсько- управлінські, соціально- психологічні, фінансово- економічні

Методологічні підходи до проблеми виконання державної політики:

1. Виконання як політичний процес

2. Комплекс дій різних державних структур пов’язаних із взаємною адаптацією всіх учасників до умов і завдань, які вони змушені вирішувати

3. Реалізацію державної політики, як дію, на основі формальних і неформальних правил, які встановлюються на початку чи формулюють учасниками виконання політики у процесі накопичення досвіду

Класифікація суб’єкту реалізації державної політики:

1. За орг.. структурою і сферою походження (окремі індивіди, держ органи та інститути, гром. Орг..)

2. За рівнем державної політики (загальнодержавні, регіональні, місцеві)

3. За характером (законодавчі, судові, виконавчі, правоохоронні)

Недержавні утворення впливають на процес реалізації державної політики (інформ. комісї, аналітичні звіти, прямий чи непрямий ттск)

Для того, щоб реалізація державної політики була результативна потрібно

1. Законодавство повинно точно визначати межі та основні організаційні, фінансові аспекти державної політики

2. Виконавчі органи держ. Влади повинні володіти ресурсами і кваліфікованими кадрами

3. Державна політика повинна мати високу підтримку через соц.. групи та громад- політичні організації

4. Вона не повинна викликати соц. Конфліктів чи підривати соц.-економ основи держави

Координація- механізми і методи узгодження дій різних організаційних структур ті індивідів при вирішенні певних проблем для досягнення поставлених цілей