
- •1. Суть та значення операційного менеджменту, його функції
- •2. Операційні менеджери та їх обов'язки
- •3.Виробнича (операційна) стратегія
- •4. Поняття про операційну систему (ос) . Складові.
- •5. Типи операційних систем (ос):
- •6. Операційний цикл підприємства та напрями його скорочення.
- •7. Поняття та класифікація виробничих процесів
- •8. Поняття виробничого процесу, принципи його організації
- •9. Методи організації вир-ва
- •10. Сутність конвеєрних потоків, передумови їх організації.
- •11. Класифікація потоків
- •12. Призначення системи оперативного менеджменту. Оперативно-виробниче планування (овп). Система нормативів овп.
- •13. Регулювання ходу виробництва (диспетчеризація)
- •14. Сутність і зміст роботи по системі «точно своєчасно»
- •16. Проектування продукції та процесу виробництва
- •17. Сфера послуг, особливості проектування послуг
- •18. Поняття та основі розділи виробичої програми.
- •19. Планування виробничої потужності
- •20. Розробка асортиментної та інноваційної політики підприємства
- •21. Процес оновлення продукції на підприємстві
- •22. Характеристика і організація трудових процесів
- •23. Елементи трудового процесу.
- •24. Види трудових процесів.
- •25. Сутність і завдання організації праці
- •26. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності на підприємстві:
- •27. Розподіл та кооперація праці
- •28. Робоче місце та його роль у трудовому процесі.
- •29. Класифікація робочих місць.
- •30. Організація робочого місця.
- •33. Трудові норми і нормативи
- •35. Нормований і ненормований роб. Час
- •36. Аналітичний метод розрахунку обгрунтованих норм
- •37. Хронометраж як метод нормування праці.
- •38. Фотографія робочого часу як метод нормування праці
- •39. Загальна характеристика інфраструктури підприємства.
- •40. Принципи організації ефективного техн. Обслуг-ня основного вир-ва.
- •41. Організація роботи ремонтного господарства на підприємстві, його завдання
- •42. Характеристика системи планово-попереджувальних ремонтів
- •43. Характеристика систем організації підготовчих ремонтних робіт.
- •44. Форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування
- •45. Форми і методи організації технічного обслуговування машин
- •46. Організація роботи енергетичного господарства на підприємстві, його функції
- •47. Зміст та завдання транспортного господарства
- •48. Вантажопотік та вантажообіг підприємства, характеристика систем організації транспортних маршрутів
- •49. Класифікація транспортних засобів.
- •50.Завдання складського господарства
- •51. Класифікація складів
- •52. Вили виробничих запасів.
- •53. Витрати, пов’язані зі створенням і збереженням виробничих запасів.
- •54. Системи управління запасами
- •55. Поняття якості продукції.
- •56. Система показників якості продукції, методи їх визначення
- •57. Методи контролю якості
- •58. Ціна якості, її компоненти.
- •59. Управління якістю продукції
- •60. Поняття конкурентоздатності продукції. Взаємозв’язок якості конкурентоздатності.
7. Поняття та класифікація виробничих процесів
Виробничий процес - це сук-ть взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких початкова сировина і матеріали перетвор. на готову продукцію. Основними елементами, що визнач. процес праці, а, отже, і вироб. процес, є доцільна дія-сть (або сама праця), предмети праці та засоби праці. Класифікація виробничих процесів
Ознака класифікації |
Види виробничих процесів |
2. За стадіями виготовлення готової продукції |
У машинобудуванні: - заготовча; - оброблювальна; - складальна; -випробувальна. У текстильній промисловості: - прядіння; - ткацтво; - обробка. |
5. За особливостями використання устаткування |
- апаратурні (агрегатні); - дискретні (робота на окремих верстатах). |
Вир-чий процес відрізняється високою складністю і за ознакою признач.:основні, допоміжні та обслуговуючі процеси. 1. Основні процеси – це процеси, які вик-ться безпосередньо для виготов. виробів основного вир-цтва. При їх виконанні змінюються форми і розміри предметів праці, їх внутрішня структура, вигляд і якісна хар-ка вихідних матеріалів. + природні процеси(сушка забарвлених предметів). 2. Допоміжні – це процеси з виготов. (або віднов.) продукції, використовуваної на самому підприємстві. Допом. процеси сприяють безперебійному протіканню основних виробнич. процесів. 3. Обслуговуючі здійснюються з метою забезпеч. необхідних умов для норм. протікання основних і допоміжних процесів. До них відносяться складські, транспортні та контрольні процеси. За ступенем техніч. оснащеності діляться на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні та апаратурні. До ручних відносяться операц., які виконуються вручну із застосув. простого інструменту без механіч. приводу. При цьому основним енергетик. джерелом є зусилля робочого. Машинно-ручні операції викон. за допомогою машин або механізов. інструменту, роб. орган яких приводиться в рух двигуном. Необхідна постійна присутність робочого, який переміщає механізм або предмет обробки. При машинних операціях основна робота викон. машиною. Участь же робочого обмеж. викон. допоміжних операц. і управ-ням машиною. Автоматичні операції здійснюються машинами-автоматами без без посеред. участі робочого. Останній виконує тільки функції контролю за роботою машини і ходом вироб. процесу. Апаратурні операції викон. в спец. апаратах, де предмет праці піддається дії теплової та електричної енергії. За технологіч. Ознаками:синтетик., аналітичні та прямі. Синтетич. – це такі операції, при яких з багатьох видів сировини виготов. один продукт (автомобіль: метал, гума, пластмаса, тканина). Аналітич. – це такі операції, при яких з одного виду сировини виробляють безліч продуктів (пшениця: мука, манна крупа, висівки). Прямі операції: з однієї сировини – один продукт.
8. Поняття виробничого процесу, принципи його організації
Виробничий процес - це сук-ть взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких початкова сировина і матеріали перетвор. на готову продукцію. Основ. елемент., що визнач. процес праці, а, отже, і вироб. процес, є доцільна дія-сть (або сама праця), предмети праці та засоби праці. Вироб. процес та окремі його операції мають бути раціон. організов. в просторі і часі. Для цього слід дотрим. певних принципів: спеціалізації, пропорційністі, паралельністі, прямоточністі, безперервністі, ритмічністі, автоматичністі, гнучкісті, гомеостатичністі. Принцип спеціалізації означ. обмеж. різноманіт. елементів вироб. процесу, передусім номенклатури продукції, яка виготов. на кожній ділянці під-ства, а також різновидів вироб. операц., що викон. на робочих місцях. однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію. Рівень внутрішньозаводської спеціалізації істотно залежить від конструктивної, технологіч. та організац. уніфікації. Уніфікація — це зведення продукції, методів її виробництва або їхніх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв'язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються.
Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Є особливо важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво, яких потребувало б тривалого часу. Паралельне викон. робіт на роб. місці забезпеч. багатоінструментальною обробкою заготівок, суміщенням часу викон. основних і допоміжних операцій. Принцип прямоточності означ., що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюват. за певним ритмом, планомірною повторюваністю.
Принцип автоматичності передбачає ек. обґрунтов. звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальною є у виробництвах із важкими та шкідливими умовами праці. Принцип гнучкості означає, що вироб. процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією. Принцип гомеостатичності виробнич. система повинна бути здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації.