53. Витрати, пов’язані зі створенням і збереженням виробничих запасів.

Для управління матеріальними ресурсами необхідно чітко уявляти собі класифікацію витрат, пов'язаних зі створенням і зберіганням запасів.

За ступенем впливу на загальну суму витрат витрати поділяються на: - Регульовані (такі витрати, які перебувають у прямій залежності від суб'єктів управління); - Нерегульовані (коли керуючий вплив не впливає на величину витрат). По відношенню до обсягу поставок витрати діляться на: - Нижчі витрати. Інвестиції в запаси відображаються на прибутку, яка могла б бути отримана, якщо б кошти не були б іммобілізовані у запаси, а використовувалися за іншими напрямами; залежать від кількості закуплених ресурсів. - Релевантні витрати. Пов'язані зі зберіганням запасів і виконанням замовлення. У релевантні витрати включаються тільки ті статті, які змінюються в залежності від рівня запасів.

Методологічною основою розробки механізму управління витратами, пов'язаними зі створенням і зберіганням сировини та матеріалів, служать загальносистемні принципи управління, які дають змогу розмежувати завдання управління, поліпшити нормативне та інформаційне забезпечення управлінських рішень.

Управління запасами як один з елементів механізму управління витратами складається з трьох послідовних етапів: 1) вибір процедури отримання та обробки інформації про стан запасів; 2) вибір варіантів дій і вироблення рішень з управління запасами; 3) видача команди по реалізації поставленої мети - доведення витрат на створення запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування структурних підрозділів підприємства.

Загальна сума витрат, пов'язаних з постачальницько-заготівельної діяльністю, зазвичай становить близько 25% вартості самих запасів. Тому важливо, щоб при мінімальних витратах був забезпечений рівень запасів, необхідних для виконання виробничої програми з випуску продукції. Управління запасами за центрами відповідальності передбачає включення до кошторису тих витрат, за якими забезпечуються нормування, планування і облік. Управління запасами виробництва вимагає розробки та використання раціональної системи стимулювання. Головна увага має бути приділена зростанню обсягів виробництва і маси прибутку. Кожна ділянка, очолюваний ким-небудь, відповідає не тільки за витрати, а й за масу отриманого прибутку. Це дозволяє децентралізувати відповідальність за кінцеві результати роботи на великих харчових підприємствах.

Управління запасами за центрами витрат і центрами відповідальності передбачає: - Закріплення всіх елементів витрат за ділянкою цеху;

- Запровадження системи «санкцій» до винуватців несприятливих відхилень;

- Впровадження системи управління запасами, що забезпечує зацікавленість у тому, щоб не стати винуватцем відхилень.

54. Системи управління запасами

Система управління матеріальними запасами на підприємстві – це сукупність правил і способів регулювання, завдяки яким можна контролювати рівні запасів і визначати, які потрібно підтримувати, який запас доцільно поповнювати і яким може бути обсяг замовлення. Теорія менеджменту виділяє незалежний і залежний попит. Незалежний попит – коли попит на ресурси не обумовлений планами виробництва інших виробів. Прогнозувати його значно складніше, ніж залежний попит. Предмет має залежний попит, якщо його використання прямо пов'язане з планами виробництва інших виробів. При залежному попиті управління запасами здійснюється на основі двох моделей: модель з фіксованою кількістю запасів, їх обсягу і модель з фіксованим періодом часу.

Модель з фіксованою кількістю запасів, їхнім обсягом передбачає постійний контроль рівня запасів. У момент зменшення кількості запасів нижче від встановленого рівня видається замовлення на їхнє поповнення і завжди замовляється одна і та ж кількість виробів. В моделі з фіксованим обсягом проводиться наступне замовлення на поставку, коли запас матеріалів знижується до певного рівня. Це може відбутися у будь-який момент, залежно від швидкості споживання матеріалів.

В той же час в моделі з фіксованим періодом наступне замовлення здійснюється через певний (контрольний) період часу. Принцип дії системи з фіксованим обсягом замовлення ґрунтується на визначенні конкретного моменту часу, коли потрібно розміщувати замовлення відповідно до певного рівня запасу (точка замовлення– це завжди точне визначення кількості матеріалів. В мить, коли рівень запасів досяг цієї точки, проводять наступне замовлення.), а також величини цього замовлення. Метод ABC - це спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розділенні номенклатури (N) товарно-матеріальних цінностей, які підпадають під реалізацію, на три нерівномірних підмножини А, В, С на основі деякого формального алгоритму. А - небагаточисельна група найважливіших товарів, В - займають середню в плані важливості позицію, С - найчисленніші товари.

Якщо при ABC - аналізі визначальне місце при віднесенні товарів до тієї чи іншої групи має розмір внеску певного товару, то при XYZ - аналізі така роль відводиться ступеню рівномірності попиту і точності його прогнозування. Х - товари, попит на які є досить рівномірним,Y - товари, обсяги споживання яких коливаються і можливість прогнозування попиту на які є середньою. Z - товари попит на які виникає лише епізодично і прогнозувати такий попит важко. MRP II (Manufacturing resource planning — планування ресурсів виробництва) — метод ефективного планування всіх ресурсів виробничого підприємства. Він дозволяє здійснювати виробниче планування та логістичне планування в натуральних одиницях вимірювання, фінансове планування — у вартісних одиницях вимірювання.