7. Особливості застосування і відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру

7.1. Ув’язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, за вмотивованою постановою начальника СІЗО можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні особи - на строк до п'яти діб.

7.2. Злісним порушником режиму тримання є ув’язнений або засуджений, який не виконує законних вимог персоналу СІЗО, вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманливі засоби, виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети, бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, вчинив дрібне хуліганство, систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох порушень режиму тримання, на які за постановою начальника СІЗО чи особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені відповідно до чинного законодавства.

7.3. Постанова про поміщення ув’язненого або засудженого в карцер оголошується йому начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки, під особистий підпис. У разі відмови ув’язненого чи засудженого ставити особистий підпис на постанові робиться відповідна відмітка.

Поміщення (звільнення) до карцеру (з карцеру) неповнолітніх здійснюється в присутності працівника соціально-психологічної служби СІЗО.

7.4. За відсутності начальника СІЗО, коли іншими заходами попередити порушення режиму неможливо, ув’язнені чи засуджені переводяться в окрему камеру відповідно до постанови про тимчасову ізоляцію до 24 годин ув’язненого (засудженого) (додаток 28) до прибуття начальника СІЗО. Така ізоляція не є дисциплінарним стягненням, але якщо начальник СІЗО приймає рішення про поміщення особи, яка вчинила порушення, у карцер, час попереднього перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання в карцері.

7.5. Поміщення до карцеру здійснюється після огляду ув’язненого або засудженого медичним працівником, який дає письмовий висновок щодо можливості тримання особи в карцері за станом здоров’я. Висновок медичного працівника щодо неможливості тримання в карцері ув’язненого або засудженого, який захворів, підлягає негайному виконанню персоналом СІЗО.

7.6. Виклик для проведення слідчих дій, до суду або тимчасового вибуття із СІЗО ув’язненого чи засудженого, який тримається в карцері, не звільняє від виконання стосовно нього цього стягнення. Час відсутності такої особи в СІЗО тривалістю більше однієї доби в строк відбування покарання в карцері не зараховується.

7.7. Ув’язнені та засуджені, які поміщуються до карцеру, обшукуються і переодягаються в спеціальний одяг, закріплений за карцером. Їм не дозволяється брати з собою наявні в них продукти харчування та особисті речі, крім рушника, мила, зубної пасти та зубної щітки, інших засобів особистої гігієни, а також за бажанням - літературу релігійного характеру. Адміністрація СІЗО забезпечує зберігання особистих речей і продуктів харчування особи, яка поміщена до карцеру.

Ув’язненим та засудженим, поміщеним до карцеру, у випадку призначення судом дати судового розгляду за їх заявою видаються наявні у них матеріали для підготовки до судового засідання.

7.8. Тримання у карцері - одиночне. За рішенням начальника СІЗО ув’язнені та засуджені можуть триматися у карцері по двоє. Тримання неповнолітніх у карцері наодинці допускається за рішенням начальника СІЗО. Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.

Ув’язнені та засуджені, які поміщені до карцеру, забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, що видаються тільки на час сну. Удень відкидні ліжка (крім приміщень, де тримаються неповнолітні та жінки) закриваються на замок.

Ув’язненим та засудженим, які перебувають у карцері, надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а неповнолітнім - до двох годин. У разі потреби на час виходу з приміщення видається верхній одяг. Гігієнічне миття осіб, які тримаються в карцері, здійснюється один раз на сім днів.

7.9. На час тримання у карцері ув’язнені чи засуджені (крім неповнолітніх) позбавляються права на побачення з родичами та іншими особами, отримання посилок, передач і бандеролей, придбання продуктів харчування і предметів першочергової потреби, їм не дозволяється користуватися настільними іграми та курити. Посилки, передачі та бандеролі вручаються після закінчення строку перебування в карцері.

У разі поміщення ув’язненого чи засудженого до карцеру йому надаються побачення з адвокатом чи захисником.

7.10. Ув’язненим і засудженим, які перебувають у карцері, щодня видається їжа згідно з нормами харчування для осіб, які тримаються в СІЗО, відповідно до чинного законодавства.

7.11. Звільнення ув’язнених та засуджених з карцеру здійснюється черговим помічником або його заступником. Перед звільненням з карцеру ув’язнені та засуджені оглядаються медичним працівником, про що складається довідка про стан здоров’я засудженого або ув’язненого в довільній формі. Вони перевдягаються у власний одяг.

7.12. Адміністрація СІЗО щодня відвідує карцери, перевіряє умови тримання в них ув’язнених та засуджених і вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків, про що робить відмітки у книзі обліку відвідувань карцерів адміністрацією СІЗО (додаток 29).

7.13. Карцер обладнується відповідно до опису (додаток 30).