7. Порівняйте проведення земської реформи 19 ст на Правобережжі і Лівобережжі.

Земська реформа впровадилась в 1864 році. Земства в Україні почали утворюватись у 1865-1875 рр., правда, на Правобережжі в 1911 році. У роботі земських закладів брали участь ті верстви населення, які мали у власності землю (дворянство, духовенство, міщанство). Земства будували лікарні, школи, шляхи сполучення. Тобто були фактично органами місцевого самоврядування, але не мали політичного значення. До складу земств входило 60-70% дворян і заможних селян. В той час, як представництво широкої маси бідного селянства було мінімальним. Селяни не мали права самостійно покидати земств або змінювати їх.

Земства на Правобережжі виникли пізніше, через те, що у 1830-40-х рр.. відбулося польське визвольне повстання. А, оскільки у земствах більшість були дворяни, а на Правобережжі серед дворян більшість – поляки, то поляки мали свої місцеві органи самоврядування..

8.Вкажіть основні причини політики коренізації.

Принципово важливою складовою культурних процесів в Україні у 20-хх – 30-хх роках 20 ст. була політика коренізації спрямована на те, шоб надати народам, об’єднаних у СРСР, певно культурно-національної автономії - реальної можливості розвивати свої національні культури і мови. Ці ідеї покладені в основу рішень 12-го з’їзду РКПБ, квітень 1923-го року, на якому чітко були сформульовані основні положення політики кореніації: підготовка, виховання та висування кадрів корінної національності, врахування національних чинників при формуванні партійного і державного апарату, організація мережі навчальних закладів культури, газет і журналів мовами корінних національностей тощо. Два аспекти політики коренізації в Україні: українізація, створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку нацменшин. Політика коренізації була зумовлена наступним: 1) політика у задумі була засобом пошуку спільної мови з селянством, залучити на свій бік інтелігенцію. 2) У перспективі давала змогу зняти наростаючі протиріччя між народними масами і партійним апаратом. 3) Була спробою більшовицького керівництва поставити під контроль процес національного відродження, спрямувати його у русло центральної влади. 4) сприяло затвердженню влади на місцях. Як наслідок 1) на укр. Мову навчання перейшло у 1927 році 4/5 зош, 59% технікумів, 25 % вузів. 2) укр. Мовою проводили діловодство 75% місцевих державних установ і організацій. 3) керівний склад кадрів на початку 30-х років – 50% українці..

3 варіант

Порівняти НЕП і Воєнний комунізм

Юридичне оформлення радянської державності на теремах України відбулося 10 березня 1919 року, коли ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (Харків) прийняв першу Конституцію УСРР, розроблену на основі конституційної моделі РСФРР. Цей документ закріпив радянський лад в Україні., перемогу « диктатури пролетаріату». Влада працюючих повинна була здійснювати через систему рад робітничих, селянський та червоноармійський депутатів. Центральними органами визначено Всеукраїнський з їзд Рад Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) та РНК, до компетенції яких входили всі загальнодержавні питання. 1 червня утворився воєнно-політичний союз формально незалежних країн: України, Латвії, Литви, Білорусії і Російської Федерації.

За російським шаблоном була скроєна не тільки перша Конституція УРСР, а й вся модель соціально-економічної політики РНК України. Запроваджуваний економічний курс одержав назву «воєнного комунізму». Його складовими були: націоналізація всіх підприємств, заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу, запровадження карткової системи розподілу продуктів, мілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності, введення продовольчої розкладки, зрівнювалася система оплати праці. «Воєнний комунізм» - це модель державного регулювання економіки, яка мала подвійну природу. З одного боку, він був реакцією на критичні обставини і тому являв собою набір вимушених тимчасових заходів, а з іншого – його реалізація на практиці стала спробою переходу до нового суспільного ладу.

Своєрідним стрижнем політики «воєнного комунізму» була продрозкладка запроваджена 11.01.1919. Політика «в.к.» з її продрозкладкою з кожним днем все поглиблювала прірву, що розділила владу і основну масу населення – селянство. Незважаючи на це, слушні пропозиції Л.Троцького про необхідність заміни продрозкладки і продподатком, які вносилися ще з січня 1920, неодноразово відхилялися прибічниками воєнно-комуністичних методів управління. У березні 1921 Х з*їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки, продподатку, що поклало початок переходу до НЕПу.

Суть НЕПу: заміна продрозверстки продподатком, передача торгівлі в приватну власність, допуск іноземного капіталу, розвиток різних форм кооперацій, відбудова транспорту, грошова реформа, робочий контроль над виробничим процесом, передача у власність дрібних промислових об*єктів. Запровадження НЕПу мло політично-економічні наслідки. Тільки у 1928-1929рр. в Україні вироблено електроенергії на 138% більше, ніж у 1913, кам*яного вугілля на 119,3% і сталі на 117%. Поступово виходимо з кризи і сільське господарство республіки, яке за обсягом валової продукції вже у 1927-1928рр. дещо перевищило рівень виробництва 1913р. Водночас с/г помітно відставало від промисловості. Якщо 1927-1928рр порівняно з попереднім роком обсяг промислової продукції виріс на 19,5%, то с/г лише на 6%. Однак, незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, НЕП наприкінці 20-х років було згорнуто.

Судова реформа в Російській імперії

1864 - проведена судова реформа, яка проголошувала незалежність суду від адміністрації:

Суддю призначав і міг зняти з посади тільки суд;

Запроваджувався єдиний суд для всього населення;

На судових засіданнях могли бути присутні преса і публіка;

Утверджувалась змагальна система: обвинувачення підтримував прокурор, оборону – адвокат;

Установлювалось кілька судових інстанцій ( мировий суд, окружний суд і судова палата);

Для розгляду особливо важливих справ створювався верховний кримінальний суд;

Крім того було запроваджено суд присяжних. Всі ці прогресивні зміни, які сприяли зростанню в народі громадянської свідомості були проблематичним кроком для створення нової правової держави.

4 варіант

Порівняйте політику Центральної Ради і Скоропадського в сільському господарстві

Центральна Рада – представницький орган української демократії, який очолив націонал-визвольний рух в Україні, загально громадська організація. 4 березня 1917 р. ЦР після видання III універсалу пояснила, що з усіх регіонів революція набрала соціального характеру, аграрне питання було залишено до установчих зборів. 30 квітня 1918 р. Скоропадський проголосив себе гетьманом України. Він виступав за встановлення диктаторської форми правління в Україні і відновлення поміщицького землеволодіння (був послідовним противником радянської влади). Намагався поставити політичний лад так, щоб той ґрунтувався на засадах приватної власності (як у промисловості, так і в сільському господарстві). Зважаючи на надзвичайну важливість установлення ладу на селі гетьман розпочав підготовку до справедливої реформи, щоб створити міцний прошарок дрібних і середніх власників, які стали міцною опорою на селі . Проте реальний стан справ на місцях був далеким від сподівань Скоропадського. Центральна рада не змогла налагодити ефективного керівництва не змогла налагодити ефективного керівництва, забезпечення міста продовольством . Не спромоглася належним чином вирішити аграрне питання. Усупереч прагненням селянства негайно почати аграрну реформу були лише обіцянки наділити селян землею.

Охарактеризуйте відносини між ЗУНР і Польщею.

Національна рада висунула свої претензії на Східну Галичину, Лемківщину, Північно-Західну частину Буковини, Закарпаття це загострило відносини ЗУНР із Польщею. Польща висунула територіальні претензії до ЗУНР, окупувала частину західноукраїнських земель, а 5 листопада 1918 р. – почалася війна між Польщею і ЗУНР. Західна область УНР опинилася в міжнародній ізоляції. У квітні 1919р. Франція надала Польщі військову допомогу, це створило сприятливі умови для війни Польщі і ЗОУНР. У середині 1919р. уся територія ЗОУНР потрапила під контроль іноземних держав. Польща окупувала східну Галичину і західну Волинь, Чехословаччина – Закарпаття, Румунія – Буковину. Окупація території ЗУНР Польщею, Чехословаччиною, Румунією означала загибель ЗУНР, як незалежної держави.

5 варіант

Порівняйте суть аграрної реформи в Рос та Австр-Угор імперіях, проведеної в середині ХІХ ст. Суть селянської реформи 1861р в Рос імперії: - селяни отримували особисту свободу( поміщик не мав права купуват, продавати, дарувати селян, селяни могли тепер брати шлюб без дозволу поміщика, могли поступати на службу, вступати до внз, переходити в інши верстви населення) - селяни одержали економічні права(укладати договори, займатися торгівлею, придбати рухоме й нерухоме майно) - селяни одержали право на власну землю (розмір наділу визначався відповідно до закону та узгоджувався з поміщиком, тому селяни отримували значно менше землі, за наділ, яким вони раніше користувалися. Величезний викуп, що значно перевищував вартість землі, при цьому до повного сплаченя викупу, селянин вважався тимчасово зобов!язаним і мав працювати на пана) - поміщик поміщик не мав права вводити додаткові повинності - введена загально російська система селянського управління Отже, хоч і дорогою ціною, селяни отримали землю. На правобережжі наділи були більші. В Україні угода про викуп носила особистісний характер, а в росії укладалася між поміщиками та громадою. У Австр-Угор імперії ліквідація кріпосного права була визвана в процесі революції, але це не задовольняло селян, адже їм не вистачало землі, лісу та пасовиськ. Отримавши від держави волю – вони були позбавленні тією ж державою прав на користування общинними землями та пасовиськами. Тому у 1848-1849рр відбулося низка повстань.(в основному під проводом Л. Кобилииці)

УГА і Денікін

13 листопада 1918р. було проголошено ЗУНР. Зах. укр. уряд почав задумуватися;

-потрібно подбати про створ. армії, оскільки виникли вже перші сутички з поляками.

Проти Галицької армії виступив 60-тисячний корпус, сформ. у Франції з польських військовополонених для боротьби з більшовиками, але цей корпус був використаний Польщею проти укр.. населення.

Добровольча армія Денікіна прагнула захопити Москву і відновити монархічну

Липень 1919р. – Галицька армія злилась з військами Директорії, галичани вступили у Східну Україну.

Серпень 1919 р. - у Київ ввійшли галицькі формування(наступного дня війська Директорії готувалися зробити наступ)

Проте УГА довелося залишити Київ, оскільки туди вступили частини армії Денікіна. Керівництво ЗУНР і УНР закликало український народ проти боротьби з денікінцями. На початку листопада 1919р. керівництво УГА підписало перемир’я з денікінцями, внаслідок чого останні зобов’язувалися не вступати у ворожбу з українцями(не воювати з укр.армією). Незважаючи на це, поляки окупували велику частину Західної Волині і Галичини, почали придушувати опір укр.. населення.