2. Етапи інтеграції:

1. преференційні торгові угоди.Особливості: а) країни надають одна одній більш сприятливий порівняно з іншими країнами режим у торгівлі; б) збереження національних митних тарифів по відношенню до третіх країн; в) відсутність міждержавних органів управління; (Угода про співробітництво і партнерство між ЄС та країнами колишнього СРСР (Бєларусь, Казахстан, Росія, Україна); Угоди про асоціацію з ЄС (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія); Ініціатива “Підприємство для всієї Америки”(США та більшість країн Центральної та Латинської Америки));

2. зона вільної торгівлі.Особливості: а) повне усунення митних тарифів у взаємній торгівлі; б) збереження національних митних тарифів по відношенню до третіх країн; в) розповсюджується на всі товари, крім продуктів сільського господарства; г) розвиток координується на періодичних нарадах міністрів; (Балтійська зона вільної торгівлі (Естонія, Латвія, Литва); Центральноєвропейська ЗВТ (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія); Північноамериканська ЗВТ – НАФТА (США, Канада, Мексика); Австралійсько-Новозеландська ЗВТ; Угода про свободу торгівлі країн АСЕАН (Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни); Бангкокська угода (Бангладеш, Індія, Лаос, Республіка Корея, Шри-Ланка));

3. митний союз.Особливості: а) усунення національних митних тарифів і введення єдиного митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі по відношенню до третіх країн; б) повна свобода переміщення товарів і послуг в межах митного союзу; в) створення міждержавних органів, що координують проведення узгодженої зовнішньоторгової політики; г) міждержавна рада на рівні міністрів та постійно діючий секретаріат; (Асоціація ЄС з Туреччиною; Арабський спільний ринок (Єгипет, Ірак, Йорданія, Йємен, Лівія, Мавританія, Сирія); ЗВТ між Колумбією, Еквадором та Венесуелою; Центральноамериканський спільний ринок (Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа, Сальвадор));

4. спільний ринок.Особливості: а) свобода руху не лише товарів і послуг, але й факторів виробництва (капіталу і робочої сили); б) міждержавна координація економічної політики, що відбуваються на періодичних нарадах (1-2 р. на рік) голів держав та урядів, а також на частих зустрічах міністрів фінансів, голів центральних банків; (Андський спільний ринок (Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія, Перу); Латиноамериканська інтеграційна асоціація − ЛАІА (Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Еквадор, Колумбія, Мексика, Перу, Уругвай, Чилі); Спільний ринок південного конусу − МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай));

5. економічний союз.Особливості: а) спільний митний тариф і свобода руху товарів і факторів виробництва; б) координація макроекономічної політики; в) уніфікація законодавства в галузі валютної, бюджетної та грошової політики; г) спільні органи, наділені не лише функціями координації та спостереження за економічним розвитком, але й прийняття оперативних рішень від угруповання в цілому; д) відмова урядів від частини своїх повноважень та частини державного суверенітету на користь наддержавних органів; (ЄС; Союз арабського Магріба (Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс); Лагоський план дій (всі країни Африки на південь від Сахари); Західноафриканський економічний і валютний союз (Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д’Івуар, Малі, Нігер, Сенегал, Того));

6. політичний союзпередбачає передача національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з іншими країнами наддержавним органам. Означає створення міжнародної конфедерації і втрату державами суверенності.

Часто важко визначити, на якому рівні розвитку дійсно знаходиться те чи інше інтеграційне об’єднання, внаслідок значних різниць між проголошеними цілями і реальними досягненнями. Часто інтеграційне угруповання, що вважає себе митним союзом, може існувати лише на папері, оскільки спільний тариф ще не розроблений і не запроваджений.

Інтеграційні угруповання в міжнародній економіці, особливо серед країн, що розвиваються, спорадично виникають і зникають. За даними ГАТТ/СОТ, в середині 90-х рр. у світі нараховувалося понад 30 інтеграційних об’єднань різного типу порівняно з 5-6 у 80-ті рр., і 18-20 в 70-х рр., коли прогрес інтеграції в Західній Європі дав поштовх зростанню кількості інтеграційних об’єднань в світі.

Як показує історичний досвід, найпростіше на практиці реалізуються початкові етапи економічної інтеграції до рівня митного союзу.

Оцінка економічної інтеграції.

Критерій оцінки: чи є інтеграція кроком на шляху до більшої свободи торгівлі чи, навпаки, виявляється обмеженням на шляху торгових потоків.

Критерії оцінки відповідності інтеграційного угруповання інтересам міжнародної економіки, розроблені незалежними експертами Світового банку:

1. регіональні торгові угоди повинні покривати всі галузі економіки;

2. перехідний період не повинен перевищувати 10 р. і включати чіткий графік лібералізації торгівлі в окремих галузях;

3. лібералізація торгівлі на умовах режиму найбільшого сприяння має передувати або супроводжувати створення будь-якого нового інтеграційного об’єднання;

4. спільний митний тариф, що вводиться в рамках митного союзу, не повинен перевищувати найнижчий тариф, який існував в країні з найнижчим тарифом у відповідній галузі;

5. правила прийняття нових членів до інтеграційних угод мають бути ліберальними і не заважати розширенню;

6. правила визначення країни походження товару мають бути прозорими і не бути засобом протекціонізму в межах угруповання;

7. необхідний швидкий перехід до найбільш розвинутих форм інтеграції, які забезпечують більш раціональний розподіл та використання факторів виробництва;

8. після створення інтеграційного об’єднання антидемпінгові правила не повинні більше використовуватися у відносинах між її членами, а у відносинах з іншими країнами мають встановлюватися зрозумілі правила їх застосування.